Справа № 180/1/26
2/180/278/26
29 квітня 2026 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Янжули О.С.
секретар - Котова Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 180/1/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» - Ушакевич Марина Петрівна звернулася до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28.07.2020 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем було укладено договір позики №9842729, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 7500,00 грн строком на 30 днів. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує та не виконав.
10.07.2020 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу №10072020. Відповідно до вказаного договору, первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов'язується їх прийняти. Право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги у формі в додатку №3 до вказаного договору. 09.04.2021 року між сторонами за договором факторингу було підписано реєстр прав вимоги №1155, відповідно до котрого право вимоги за договором позики №9842729 від 28.07.2020 року перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал». Так, право вимоги за договором кредиту перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» від 28.07.2020 за реєстром передачі прав вимоги №115 починаючи з 09.04.2021 року.
У зв'язку з неповерненням заборгованості за договором кредиту та відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № 9842729 від 28.07.2020 року станом на 09.04.2021 року становить 20152 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом- 7500 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами - 12652 грн. На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості у загальному розмірі 20152 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу в розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 05 січня 2026 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у прохальній частині позовної заяви позивач просив провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач неодноразово у судові засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином про, що в матеріалах справи містяться відповідні докази, заяв чи клопотань не надав, про причини неявки не повідомив.
Статтею 131 ЦПК України передбачено обов'язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Як наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням по справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2206077 від 05.01.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки поштовий конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» відповідача, крім викликів за вказаною адресою, було викликано до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Оголошення про виклик відповідача опубліковано: 08.04.26 року.
Відповідно до ч. 11 статті 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За таких обставин суд розглядає справу заочно, на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.
Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Згідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Судом встановлено, що 28.07.2020 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем було укладено договір позики № 9842729, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого відповідачу наданий кредит у розмірі 7 500,00 грн., строком на 30 днів, з 28.07.2020 року.
10.07.2020 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу №10072020. Відповідно до вказаного договору, первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов'язується їх прийняти. Право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги у формі в додатку №3 до вказаного договору. 09.04.2021 року між сторонами за договором факторингу було підписано реєстр прав вимоги №1155, відповідно до котрого право вимоги за договором позики №9842729 від 28.07.2020 року перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал». Таким чином, право вимоги за договором кредиту перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» від 28.07.2020 за реєстром передачі прав вимоги №115 починаючи з 09.04.2021 року.
Відповідно до п. 4.2. Договору позики Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mvcredit.ua/ru/documents-license/ («Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.
Згідно з п. 5 Договору позики, - цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Ст. 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Суд вважає доведеним, що договір позики №9842729 від 28.07.2020 року було підписано ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 18Bg50k35F.
Отже, ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 , уклавши 28.07.2020 договір позики №9842729, досягали згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Укладання електронного договору та підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року в справі № 732/670/19.
З довідки, виданої ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНЕКСПРЕС» вбачається, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНЕКСПРЕС», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Товариством та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», 28.07.2020 року здійснило успішно переказ в сумі 7500,00 грн на карту № НОМЕР_1 .
У відповідності до ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору.
У відповідності до ст.625, 1048, 1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, і за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що відповідач не виконав свого зобов'язання по своєчасному поверненню позики, що відображено у розрахунку заборгованості.
Таким чином, з матеріалів справи слідує, що відповідач має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7500,00 грн.
Що стосується розміру процентів за користування позикою, то у визначені розміру заборгованості по процентам, яку відповідач повинен сплатити на користь позикодавця, суд виходить з такого.
За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований частиною 1 статті 1048 ЦК України.
Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, порядок виплати якого врегульований частиною 2 статті 625 ЦК України, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування».
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України. Тобто, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред'явлення вимоги в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України, що узгоджується з позицією Верховного суду викладеною у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
Тобто, право ТОВ "Фінансова компанія "Профіт Капітал" нараховувати відсотки користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору №9842729 від 28.07.2020 року, а тому, починаючи з зазначеної дати, нарахування процентів за користування кредитом не відповідає вимогам закону.
Згідно Договору позики №9842729 від 28.07.2020 рок загальна вартість кредиту за розрахунковий період з 28.07.2020 року по 28.08.2020 року становить 8940,00 грн. і складається з: суми кредиту - 7500,00 грн. та процентів за користування кредитом - 1440,00 грн.
Тому, на думку суду, саме такий розмір заборгованості відповідача, з урахуванням строку кредитування у 30 днів, є доведеним.
За вищевикладених підстав суд дійшов висновку, що із відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором №9842729 від 28.07.2020 року у розмірі 8940,00 грн., яка складається із: суми кредиту - 7500,00 грн., процентів за користування кредитом - 1440,00 грн.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, в зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті кредитних коштів, тому суд вважає за необхідне задовольнити позов частково.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1074 гривні 64 копійки - (8940,00 х2422,40:20152,00=1074,64).
Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1-2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду копію Договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01 липня 2024 року., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " "Профіт Капітал" та адвокатським об'єднанням " ПРАВОВИЙ КУРС", додаткову угоду №1/1 від 01 липня 2024 року; Акт № 97 прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором про надання правничої допомоги №02-24 від 01 липня 2024 року; Акт прийому -передачі наданої правничої допомоги від 24.12.2025 року; платіжну інструкцію від 25.12.2025 року щодо перерахування ТОВ "ФК "Профіт Капітал" адвокатському об'єднанню "ПРАВОВИЙ КУРС" коштів за послуги правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 січня 2022 року в справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року від № 640/8316/20, від 21 жовтня 2021 року у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, розгляду справи за правилами спрощеного провадження, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень, є завищеними та недостатньо обґрунтованими. З урахуванням предмета спору, ціни позову, складністю справи, обсягу виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до ціни позову, суд вважає, що з відповідача у даній справі підлягає стягненню лише частина витрат, а саме: 5000 гривень.
На підставі ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4,10, 12, 13,76, 81,141, 247, 259, 263-265,268,273,274-277,279,280-283,289, 352,354,355 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Профіт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Профіт Капітал", ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, рахунок IBAN НОМЕР_3 АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", код банку 322001 суму заборгованості в розмірі 8940 гривень 00 копійок, яка складається із: суми кредиту - 7500,00 грн., процентів за користування кредитом - 1440,00 грн..
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Профіт Капітал", ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, рахунок IBAN НОМЕР_3 АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", код банку 322001 судовий збір у розмірі 1074 гривні 64 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000_гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Профіт Капітал", ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: О. С. Янжула