02 лютого 2011 р. № 34/101-10-3063
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді М.В.Кузьменка,
судді І.М.Васищака,
судді В.М.Палій,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства
"Торгівельний центр "Старокінний"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.11.2010р.
у справі господарського суду Одеської області №34/101-10-3063
за позовом Приватного підприємства "Торгівельний центр "Старокінний"
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
3-ті особи 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія";
2) Фізична особа - підприємець ОСОБА_2
про примусове звільнення приміщення,
за участю представників:
від позивача: Бородкін С.В. -довіреність у справі,
від відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 -довіреність у справі,
від 3-тьої особи 1: Бородкін С.В. -довіреність у справі,
від 3-тьої особи 2: не з'явився,
Приватне підприємство "Торгівельний цент "Старокінний" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 і просило суд зобов'язати останню звільнити приміщення павільйону Л/МП-48, розташованого за адресою: м.Одеса, пров.Старокінний, 6 Торгівельний центр "Старокінний", та передати вказаний павільйон позивачу.
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у відповідача права на користування спірним приміщенням, оскільки договір оренди №11 від 01.09.2002р., укладений між позивачем (орендодавцем) та орендарем (СПД ОСОБА_6 -3-тя особа 2 у справі), припинив свою дію з 01.06.2010р., а відтак і договір оренди №Л/МП-48 від 15.07.2003р., укладений між СПД ОСОБА_2 та відповідачем, є припиненим. Оскільки строк піднайму не може перевищувати строк найму, то відповідач займає приміщення без правових підстав.
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.09.2010р. (суддя Фаєр Ю.Г.) позов задоволено: зобов'язано відповідача звільнити приміщення павільйону Л/МП-48, розташованого за адресою: м.Одеса, пров.Старокінний, 6 Торгівельний центр "Старокінний", та передати його позивачу.
Вказане рішення мотивовано тим, що оскільки основний договір припинив свою дію, то відповідно до ч.2 ст.774 ЦК України припиненим є й договір суборенди.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.11.2010р. (головуючий, суддя Мирошниченко М.А., судді Бєляновський В.В., Шевченко В.В.) рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказана постанова мотивована правомірністю знаходження відповідача у спірному приміщенні, оскільки судовими рішеннями в іншій справі господарського суду Одеської області №30/101-09-3148 встановлено, що договір оренди №Л/МП-48 від 15.07.2003р. вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений вказаним договором, а саме на 5 років. Встановлений судами в іншій господарській справи факт пролонгованості зазначеного договору має приюдиційне значення для даної справи.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Предметом позову у даній справі є зобов'язання відповідача звільнити займане ним приміщення, а саме павільйон Л/МП-48, розташований за адресою: м.Одеса, пров.Старокінний, 6 Торгівельний центр "Старокінний". Підставою позову є припинення з 01.06.2010р. дії договору оренди №Л/МП-48 від 15.07.2003р., на підставі якого відповідач користується спірним павільйоном.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом апеляційної інстанції, постановою апеляційного суду від 10.12.2009р. в іншій господарській справі №30/101-09-3148 за позовом ПП "Торгівельний центр "Старокінний" до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про виселення останньої з приміщення торговельного місця -павільйон Л/МП-48, розташованого за адресою: м.Одеса, пров.Старокінний, 6, та стягнення орендної плати, встановлено, що договір оренди №Л/МП-48 від 15.07.2003р. із строком дії до 15.07.2008р. вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений вказаним договором, а саме на 5 років (а.с.31-39 т.1) на підставі статті 764 ЦК України.
Тобто, вказаними судовими актами встановлено факт того, що договір оренди №Л/МП-48 від 15.07.2003р. є поновленим до 15.07.2013р. -на строк, на який цей договір укладався.
Як свідчать матеріали справи, позивач у даній справі фактично просить суд переоцінити раніше встановлений у зазначеній вище судовій справі, в якій брали участь ті самі сторони, що і у даній справі, факт щодо строку дії договору оренди №Л/МП-48 від 15.07.2003р.
Між тим, відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Твердження позивача, що подія 2010 року -розірвання 01.06.2010р. договору уступки вимоги (цесії) від 01.05.2008р. щодо повернення об'єкту оренди та одержання сплати орендних платежів за фактичний термін використання об'єкта оренди СПД ОСОБА_1 за договором №Л/МП-48 від 15.07.2003р., що відбулася після встановлення судовим рішенням від 10.12.2009р. в іншій господарській справі факту, що зазначений договір оренди від 15.07.2003р. є поновленим до 15.07.2013 року, змінює цей строк, є помилковим.
З огляду на ст.512 ЦК України, за таких обставин фактично відбувається заміна кредитора зобов'язання внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) -у даному випадку за додатковою угодою від 01.06.2010р. до Договору уступки вимоги (цесії) від 01.05.2008р. щодо припинення дії Договору уступки вимоги (цесії) від 01.05.2008р. за погодженням сторін.
При цьому, згідно ст.514 ЦК України до "нового" кредитора у зобов'язанні переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зокрема, у вказаній додатковій угоді від 01.06.2010р. у пункті 3 зазначено, що правові підстави користування Боржником майном -павільйон Л/МП-48, визначаються у передбаченому законодавством України порядку (а.с.40 т.1).
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що встановлений в іншій судовій справі №30/101-09-3148 факт пролонгованості договору оренди має преюдиційне значення для даної справи, оскільки преюдиційністю є обов'язковість для всіх судів під час розгляду справ приймати без перевірки й доведення факти, встановлені раніше у якихось справах постановленими рішеннями чи вироками, що набули законної сили. Принцип преюдиційності діє лише стосовно осіб, що брали участь у попередньому й наступному процесах, та їх правонаступників.
Отже, оскільки договір оренди №Л/МП-48 від 15.07.2003р., на підставі якого відповідач займає спірне приміщення, не припинив свою дію, то підстави вважати відповідача таким, що користується ним без правової підстави, відсутні.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції немає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Торгівельний центр "Старокінний" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.11.2010р. у справі №34/101-10-3063 - без змін.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій