31 січня 2011 р. № 5/52
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоКота О.В.
суддівШевчук С.Р. (доповідач)
Кролевець О.А.
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2010р.
у справі№ 5/52 господарського суду Кіровоградської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Россель"
прозвернення стягнення на предмет іпотеки
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача : Данильченко Р.В. дов. №6183 від 25.11.2009р.
- відповідача: не з?явились
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 02.09.2010р. (суддя Змеул О.А.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2010р. (у складі головуючого Білецької Л.М., суддів Тищик І.В., Верхогляд Т.А.) у справі № 5/52 на підставі ст. 79 ГПК України провадження в справі № 5/52 зупинено до вирішення пов'язаної з нею іншої господарської справи № 12/114.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить їх скасувати та передати справу до місцевого господарського суду для подальшого розгляду її по суті.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Відповідач не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.
Перевіривши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши правильність застосування судом норм процесуального права з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В липні 2010 року Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Россель" про стягнення штрафу в розмірі 1011335,22 грн. за іпотечним договором укладеним 26.06.2007 року і зареєстрований в реєстрі за № 1748, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення разом з усіма його при належностями, площею 2472,40 кв. м., розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, буд. 2г, (два з літ."Г") шляхом продажу вказаної будівлі ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладенням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою - покупцем, з правом отримання всіх необхідних для продажу документів в БТІ, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу (з урахуванням уточнення позовних вимог).
В процесі розгляду справи, відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі № 5/52 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 12/114 про визнання частково недійсним іпотечного договору від 26.06.2007, укладеного між ТОВ "Россель" та ПАТ КБ "ПриватБанк", посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 1748, а саме: про визнання недійсним пункту 21 договору в частині застосування штрафу за порушення зобов'язання, передбаченого підпунктом 20.1. вказаного договору
Суд першої інстанції, розглянувши зазначене клопотання відповідача задовольнив його ухвалою від 02.09.2010р., мотивуючи тим, що дана справа про стягнення штрафу, встановленого спірним пунктом 21 іпотечного договору від 26.06.2007р., шляхом звернення стягнення на майно ТОВ "Россель", передане в іпотеку на підставі вказаного іпотечного договору, за невиконання іпотекодавцем обов'язку, встановленого підпунктом 20.1 договору іпотеки не може бути вирішена до розгляду справи №12/114, оскільки встановлення дійсності чи недійсності п. 21 іпотечного договору від 26.06.2007р. в частині встановлення штрафу за порушення зобов'язання, передбаченого підпунктом 20.1 вказаного договору має значення для вирішення питання щодо задоволення чи відмову в задоволенні позову про стягнення штрафу, встановленого спірним пунктом 21 іпотечним договором від 26.06.2007р., шляхом звернення стягнення на майно ТОВ "Россель".
Так, предметом позову у даній справі є вимога про стягнення штрафу в розмірі 1011335,22 грн. за іпотечним договором укладеним 26.06.2007 року і зареєстрований в реєстрі за № 1748, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення разом з усіма його при належностями, площею 2472,40 кв. м., розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, буд. 2г, (два з літ."Г") шляхом продажу вказаної будівлі ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладенням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою - покупцем, з правом отримання всіх необхідних для продажу документів в БТІ, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу (з урахуванням уточнення позовних вимог).
Предметом позову справи №12/114 є визнання недійсним п. 21 іпотечного договору від 26.06.2007, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" - іпотекодержатель та ТОВ "Россель" - іпотекодавець, в частині встановлення штрафу за порушення зобов'язання, передбаченого підпунктом 20.1 вказаного договору.
Відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи і не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у зв'язку з обмеженістю предмету позову.
При цьому, пов'язаними можуть бути справи і з різними предметами спору.
За таких обставин та враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, щодо необхідності та наявності підстав для зупинення провадження у даній справі, оскільки справа №12/114 є пов'язаною зі справою № 5/52. До того ж, вирішення питання щодо дійсності п. 21 іпотечного договору від 26.06.2007р. в частині встановлення штрафу за порушення зобов'язання має значення для даної справи. Разом з цим, судом можуть бути встановлені інші факти та обставини, які вплинуть на правильність та законність прийнятого рішення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала господарського суду Кіровоградської області від 02.09.2010р., яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2010р. винесена з правильним застосуванням ст. 79 ГПК України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційної скарги.
При цьому, доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі підлягають відхиленню як необґрунтовані та спростовуються вищенаведеним.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2010р. у справі № 5/52 залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Кролевець О.А.