27 січня 2011 р. № 2-18/2468.1-2010(2-26/1740-2009)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В.,
суддівГоголь Т.Г.,
Швеця В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
прокурора Попенко О.С. -прокурор відділу ГПУ, посв. 203,
позивача, відповідача не з'явились, повідомлені належно
касаційну скаргуВиконавчого комітету Новоозернівської селищної ради
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду
від12.10.10
у справі№2-18/2468.1-2010
господарського судуАвтономної Республіки Крим
за позовомПрокурора міста Євпаторії в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Новоозернівської селищної ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Сервіс"
пророзірвання договору та повернення майна
Прокурор м. Євпаторії в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Новоозернівської селищної ради звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Сервіс", в якому просив розірвати договір купівлі-продажу комунального майна від 14.03.06, укладений між Виконавчим комітетом Новоозернівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крим-Сервіс" щодо нежитлового приміщення - колишнього радіовузлу, яке знаходиться за адресою: смт. Новоозерне, вул. Морська, 4-6 в, і складається з приміщень 1,2,3,4,5 в літ. "А", загальною площею 56,5 кв.м. та повернути об'єкт приватизації до комунальної власності. Позов вмотивований тим, що відповідачем не виконано зобов'язання за спірним договором щодо проведення ремонту об'єкту приватизації та введення його в експлуатацію, приведення до естетичного вигляду прилеглої території, створення двох робочих місць, використання об'єкту приватизації як магазин для продажу автозапчастин, а також надання документів про виконання умов договору.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Після нового розгляду рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.08.10 (суддя Осоченко І.К.) у задоволенні позову Прокурора міста Євпаторії в інтересах держави в особі виконавчого комітету Новоозернівської селищної ради відмовлено. Господарський суд виходив з неможливості виконання відповідачем підпунктів "а", "б" пункту 5.1 договору у визначений у ньому строк, та дійшов висновку, що строк виконання зобов'язань, передбачених підпунктами "в", "з", "і" цього ж пункту договору, не встановлений. В рішенні зазначено, що відповідач є належним покупцем за договором купівлі-продажу від 14.03.06, а тому відсутні підстави для розірвання цього договору в судовому порядку та повернення об'єкта приватизації до комунальної власності.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.10.10 (судді Прокопанич Г.К., Котлярової О.Л., Фенько Т.П.) рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.08.10 залишено без змін з тих же підстав.
До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернувся Виконавчий комітет Новоозернівської селищної ради, який просить рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.08.10 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.10.10 скасувати, справу скерувати на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим або прийняти нове рішення. Скаржник зауважує на тому, що судами попередніх інстанцій порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, статті 345, 509, 526, 631, 650 Цивільного кодексу України, статті 22, 23 закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (мала приватизація), статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 22, 34 Господарського процесуального кодексу України, та судами попередніх інстанцій не виконані вказівки, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 25.02.10. Скаржник наголошує на тому, що відповідачем упродовж чотирьох років не виконані зобов'язання за спірним договором. Заявник вказує на те, що ухвалу апеляційного суду про призначення апеляційної скарги до розгляду він отримав в день розгляду справи, а тому був позбавлений права на участь в судовому засіданні.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Сервіс" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий госпо дарський суд України відзначає наступне.
Господарськими судами в ході розгляду справи установлено, та підтверджено матеріалами справи, що між Виконавчим комітетом Новоозернівської селищної ради -продавцем і Товариством з обмеженою відповідальністю “Крим-Сервіс” - покупцем 14.03.06 укладено договір купівлі-продажу комунального майна, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення - колишній радіовузол, розташоване в м. Євпаторія, с. Новоозерне, вул. Морська, 4-б, яке є комунальною власністю, а покупець, в свою чергу, прийняти об'єкт приватизації та сплатити за нього ціну відповідно до умов договору. Об'єкт приватизації за даним договором складається в літ. “А” прим. 1,2,3,4,5 загальною площею 56,5 кв.м, які належать Новоозерницькій сільській раді на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Пунктом 5.1 договору зобов'язано покупця в строк до 01.06.06 провести ремонт об'єкту приватизації з впровадженням сучасних технологій та ввести його в експлуатацію; в строк до 01.06.06 привести до естетичного вигляду прилеглу до об'єкту приватизації територію (п.п. “б”), створити два нових робочих місця (п.п. “в”), придбаний за конкурсом об'єкт приватизації використовувати як магазин для продажу автозапчастин (п.п. “з”), придбати та передати комунальному підприємству “Уют-Н”10 світильників для приміщень на суму 3000 грн. (п.п. “й”). Покупець також зобов'язаний надавати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього Договору. Пунктом 5.2 договору на покупця покладено обов'язок здійснити реєстрацію об'єкту приватизації в бюро технічної інвентаризації. Пунктом 7.3 договору сторони передбачили право продавця у встановленому порядку розірвати з покупцем договір купівлі-продажу та стягнути з нього завдані збитки у разі невиконання останнім умов спірного договору. Можливість розірвання договору також передбачена пунктом 12.2 договору, за умовами якого у разі невиконання однією із сторін договору, він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду, а об'єкт приватизації повернутий до комунальної власності. Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстровано в реєстрі за № 182. Договір купівлі-продажу пройшов державну реєстрацію 11.07.06, що підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Євпаторійським МБРТІ №11185543. За актом приймання-передачі від 13.06.06 спірне майно було передане відповідачу. Водночас судами установлено і те, що відповідачем була сплачена вартість спірного об'єкта приватизації згідно з платіжними дорученнями у строки: 22.03.06, 24.03.06, 05.05.06, 06.05.06.
Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що предметом судового розгляду у даній справі є вимоги Прокурора міста Євпаторії заявлені в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Новоозернівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Сервіс" про розірвання договору купівлі-продажу комунального майна від 14.03.06, укладеного між позивачем і відповідачем, та повернення об'єкта приватизації до комунальної власності. Як на підставу позову прокурор посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині проведення ремонту об'єкту приватизації та введення його в експлуатацію, приведення до естетичного вигляду прилеглої території, створення двох робочих місць, використання об'єкту приватизації як магазин для продажу автозапчастин, а також надання документів про виконання умов договору. Відтак, спір у даній справі виник, як зауважував позивач, внаслідок невиконання відповідачем умов спірного договору, а тому до предмету доведення у цій справі входить визначення підстав для розірвання договору купівлі-продажу та повернення об'єкта приватизації до комунальної власності. Ухвалюючи судові акти у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не доведено факту невиконання відповідачем у встановлений договором строк зобов'язань за договором купівлі-продажу комунального майна від 14.03.06 (розділ 5 цього договору), а відтак дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. За змістом статті 611 Цивільного кодексу України правовим наслідком порушення зобов'язання, є зокрема розірвання договору, якщо це передбачено договором або законом. Спірний договір, укладений сторонами у справі, є особливим різновидом договору купівлі-продажу державного майна і правовідносини, що виникли між покупцем і продавцем, регулюються положеннями Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Правовий механізм приватизації майна державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу регулюється Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств". Згідно з вимогами частини 4 статті 15 Закону, про який йдеться, приватизація невеликих державних підприємств здійснюється відповідно до Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”. Статтею 11 вказаного Закону унормовано, що викуп застосовується до об'єктів малої приватизації у випадку, коли об'єкти: не продані на аукціоні чи за конкурсом, включені до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, здані в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна". Згідно з приписами статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до приписів статті 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна. Пунктом 8 зазначеної статті унормовано, що органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору. За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дослідивши обставини справи та зібрані у справі докази, господарські суди визнали недоведеним позивачем належними доказами факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу. Разом з тим, надавши оцінку спірному договору, суди дійшли висновків про неможливість виконання відповідачем підпунктів "а", "б" пункту 5.1 договору у визначений у ньому строк, (тобто до 01.06.06), оскільки об'єкт був переданий покупцеві лише 13.06.06, та те, що строк виконання зобов'язань за підпунктами "в", "з", "і" цього ж пункту договору сторонами не встановлювався. Зміни в умови договору щодо строків його виконання сторонами не вносились. Згідно з приписами частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Враховуючи викладене, колегія суддів визнає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав як для розірвання спірного договору, так і повернення об'єкта приватизації до комунальної власності. Посилання скаржника на те, що він був позбавлений права на участь в судовому засіданні, не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки, по-перше, примірник ухвали апеляційного суду від 05.10.10 про призначення апеляційної скарги до розгляду на адресу виконкому був скерований 06.10.10, тобто з дотриманням вимог статті 87 Господарського процесуального кодексу України, а по-друге, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Інші доводи касаційної скарги визнаються неспроможними, оскільки спростовуються обставинами встановленими судами та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.10.10 у справі №2-18/2468.1-2010 залишити без змін.
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Новоозернівської селищної ради залишити без задоволення.
Головуючий Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець
Повний текст постанови складено 01.02.11.