24 січня 2011 р. № 8/62пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Жаботиної Г.В.,
Ковтонюк Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної
скаргиКурахівської міської ради Мар"їнського району Донецької області
напостанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2010р.
у справігосподарського суду Донецької області №8/62пн
за позовомКурахівської міської ради Мар"їнського району Донецької області
доФізичної особи -підприємця ОСОБА_4, Донецька обл.,
проспонукання виконати дії
представники сторін -не з'явилися.
28.10.2009р. Курахівська міська рада звернулися до господарського суду Донецької області з позовом про зобов'язання фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 знести самовільно збудовані споруди, які знаходяться на земельній ділянці, що розташована за адресою: перехрестя пр.К.Маркса і вул.Лермонтова у м.Курахове, Донецька область та привести земельну ділянку у попередній стан. Позов мотивовано порушенням останньою земельного законодавства, якою самовільно побудовано капітальну споруду на зазначеній земельній ділянці - центральному проспекті міста, що є пішохідною зоною та зоною відпочинку громадян.
05.10.2010р. рішенням господарського суду Донецької області (суддя Ємельянов А.С.), залишеним без змін 24.11.2010р. постановою Донецького апеляційного господарського суду (судді: Волков Р.В. -головуючий, Калантай М.В., Новікова Р.Г.) у позові відмовлено, посилаючись на безпідставність його вимог, оскільки відповідачем на придбаній земельній ділянці правомірно встановлено групи малих архітектурних форм у період коли законодавчо не вимагалось отримання дозволу на їх встановлення.
У касаційній скарзі Курахівська міська рада посилалася на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати зазначені рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Заявник зазначав, що судами безпідставно, за відсутності у матеріалах справи відповідних доказів, зроблено висновки про встановлення відповідачем на спірній земельній ділянці групи малих архітектурних форм, а не побудовано самовільно, без отримання відповідних дозволів, затвердженого проекту капітальну споруду.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог скарги та скасування рішень попередніх судових інстанцій, ухвалених при неповно установлених фактичних обставинах справи. Судами не дотримано вимог ст.84 ГПК України, відповідно до яких рішення у справі має бути гранично повним, ясним, чітким, обов'язково мати вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Рішення має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та яким доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню при вирішенні спору. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
Усупереч зазначеним вимогам, попередні судові інстанції, роблячи висновки про правомірне встановлення відповідачем на спірній земельній ділянці групи малих архітектурних форм, не звернули уваги та не надали належної правової оцінки запереченням позивача щодо належності установлених відповідачем споруд до малих архітектурних форм. Не врахували, що рішенням Курахівської міської ради №IV/21-29 від 21.04.2004р. надано згоду підприємцю на продаж земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва магазину „Квіти", тобто капітальної споруди для будівництва якої відповідачем закладено фундамент, що не передбачалось для малих архітектурних форм. Виходячи з викладеного, наявних у матеріалах справи документів та доводів позивача, якими спростовувалось належність установлених відповідачем на спірній земельній ділянці споруд до малих архітектурних форм (зважаючи на їх розмір, розміщення на фундаменті), господарським судам, для повного установлення фактичних обставин справи, слід було обговорити питання щодо призначення у справі судової експертизи, про що заявлялось міськрадою відповідне клопотання, яке не мотивовано відхилено.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій положень ст.43 ГПК України, тому виходячи з вимог ч. 2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова господарських судів підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Курахівської міської ради Мар"їнського району Донецької області задоволити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2010р. та рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2010р. у справі №8/62пн скасувати, а справу направити для нового розгляду.
Головуючий суддяВ.Я. Карабань
СуддяГ.В. Жаботина
СуддяЛ.В. Ковтонюк