27 січня 2011 р. № 3/65
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючий суддя
Судді:Могил С.К.,
Борденюк Є.М.,
Вовк І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стефанія" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2010 року у справі № 3/65 господарського суду Закарпатської області за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Стефанія" про визнання недійсним рішення загальних зборів,
за участю представників
позивача:ОСОБА_5,
відповідача: не з'явились,
У серпні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив визнати недійсним рішення зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Стефанія" від 20 листопада 2008 року. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що оскаржене рішення прийнято з грубим порушенням порядку скликання, проведення та компетенції зборів при вирішенні питання про скасування попереднього рішення зборів учасників від 18 лютого 2002 року про включення позивача до складу учасників товариства, наслідком чого є порушення його корпоративних прав як учасника товариства з часткою у статутному фонді товариства у розмірі 18%.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 30 квітня 2010 року в позові відмовлено з огляду на те, що спір у даній справі стосується порушення прав позивача, що визначають його правовий статус саме як учасника товариства (головне право).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2010 року рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено, визнано недійсним рішення зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Стефанія" від 20 листопада 2008 року.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що апеляційним господарським судом безпідставно застосовано до спірних правовідносин, де відповідачем є товариство з обмеженою відповідальністю, ст. 43 Закону України "Про господарські товариства", якою встановлено, що загальні збори акціонерного товариства не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного. За доводами скаржника, право і процедура включення інших питань до порядку денного безпосередньо на загальних зборах товариства з обмеженою відповідальністю прямо передбачені ст. 61 названого Закону. Відтак, вважає помилковим висновок апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для визнання недійсним оскарженого позивачем рішення, прийнятого, на думку скаржника, з дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку скликання та проведення зборів та в межах їх компетенції.
Переглянувши оскаржену відповідачем постанову апеляційного господарського суду, а також рішення місцевого суду у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 18 лютого 2002 року рішенням зборів засновників ТОВ "Стефанія" позивач був прийнятий до складу засновників товариства за рахунок відступлення йому ОСОБА_6 18% частки у статутному фонді.
Судами з'ясовано, що 20 листопада 2008 року відбулись збори засновників ТОВ "Стефанія", на порядок денний яких включені питання щодо розгляду заяв представника позивача від 7 червня 2007 року та від 18 вересня 2007 року, а також "інші питання".
Дослідивши наявні матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що порядок денний зборів відповідного змісту був зазначений і в повідомленні про їх скликання від 22 жовтня 2008 року № 44, направленому позивачу головою зборів відповідача.
Розглядаючи доводи позивача в частині порушення відповідачем встановленого порядку скликання загальних зборів, суд апеляційної інстанції їх спростував, посилаючись при цьому на те, що протоколом зборів від 20 листопада 2008 року підтверджується факт присутності на цих зборах представника позивача -ОСОБА_7, і це свідчить про дотримання відповідачем обов'язку про повідомлення учасника товариства про час та місце проведення зборів. В той же час, апеляційним господарським судом з'ясовано, що за наслідками проведення зборів 20 листопада 2008 року, зборами прийнято рішення такого змісту:
- відмінити рішення Зборів засновників від 18 лютого 2002 року (протокол № 3), про включення позивача;
- не вважати позивача засновником товариства, і він не має права на ознайомлення з бухгалтерськими документами, договорами та іншими документами, що є внутрішньою таємницею, а також йому не належать нарахування дивідендів, так як він ніякої участі в роботі товариства не приймав, ніяких грошових внесків не надавав і тому товариство не зобов'язане йому ніякими матеріальними виплатами;
- відмовити в задоволенні відповідних заяв позивача про виплату йому дивідендів;
- звернутись до правоохоронних органів стосовно корупційних діянь з боку посадової особи, на той час Голови фонду майна міста та шахрайських дій з боку позивача;
- щодо оцінки діяльності товариства за результатами господарської діяльності за 9 місяців 2008 року;
- звернутись до Державного реєстратора про анулювання змін та доповнень до Статуту про включення позивача до складу засновників від 18 лютого 2002 року, та розпорядження Міської ради № 73 від 28 лютого 2002 року.
Виходячи з того, що в повідомленні про проведення зборів, направленому позивачу, зазначені питання не були включені до порядку денного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність визнання оскарженого рішення зборів недійсним через пряму заборону закону, закріплену в ст. 43 Закону України "Про господарські товариства". При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13, у разі, якщо на порушення вимог ст. 43 Закону України "Про господарські товариства" питання не було включено до опублікованого порядку денного загальних зборів товариства, рішення цих зборів із зазначеного питання повинні визнаватися недійсними.
Скаржник вважає, що приписи ст. 43 Закону України "Про господарські товариства" не можуть бути застосовані під час вирішення спору з приводу проведення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, порядок внесення змін до порядку денного яких врегульований ст. 61 Закону України "Про господарські товариства".
Дослідивши наведені доводи касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що вони не свідчать про наявність правових підстав для скасування оскарженої постанови апеляційного господарського суду, оскільки не спростовують висновку про доведеність позивачем фактів недотримання відповідачем встановленого чинним законодавством порядку скликання та проведення загальних зборів учасників, а також порушення відповідним рішенням корпоративних прав позивача.
Так, посилаючись на те, що згідно з ч. 3 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах, відповідачем не спростовано висновку апеляційного господарського суду про те, що за приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, саме відповідач повинен був довести суду обставини, якими підтверджується наявність згоди всіх учасників зборів на внесення відповідних питань до порядку денного.
Наведене свідчить про безпідставність доводів скаржника про дотримання ним встановленого чинним законодавством порядку скликання і проведення загальних зборів товариства, а також про правильність висновку апеляційного господарського суду щодо наявності правових підстав для визнання рішення зборів засновників відповідача недійсним.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стефанія" залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2010 року у справі № 3/65 -без змін.
Головуючий суддяМогил С.К.
Судді :Борденюк Є.М.
Вовк І.М.