Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.
Суддя-доповідач - Карпушова О.В.
27 січня 2011 року справа №2а-25204/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Карпушової О.В.
суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.
при секретарі: Солодько О.І.
за участю: представника позивача - Алехіної О.А.,
представника відповідача - Захараш Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Монополь и К» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Монополь и К» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання протиправним та скасування припису,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Монополь и К» (далі - ТОВ «Монополь и К») звернулось до суду першої інстанції з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання протиправним та скасування припису № 148 від 21.10.2010 року, яким йому заборонена експлуатація будівлі, яка у приписі означена, як реконструкція з добудовою поверхів існуючих будівель килимового цеху під виставковий центр з адміністративними приміщеннями по вул. Таманська, 18.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що припис прийнятий відповідачем стосовно власника об'єкта незавершеного будівництва, вимоги припису обґрунтовані, відповідають нормам закону, припис прийнятий відповідачем на підставі правомірно проведеної перевірки та згідно наданих відповідачу повноважень.
Позивачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій він просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме: ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій»; п. 4 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженим Постановою КМУ № 225 від 25.03.1993 р.; п. 5 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженим постановою КМУ № 1434 від 18.10.2006 р.; ст.ст. 2, 71, 159 Кодексу адміністративного судочинства та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що позивач не є учасником відносин щодо будівництва, зокрема, не є замовником, проектною чи будівельною організацією. Позивачу належить об'єкт за адресою вул. Таманська, 18 Б, тоді як припис стосується будівлі за адресою вул. Таманська, 18, отже, припис не стосується позивача. Позивач зазначив, що відповідач не має повноважень зупиняти експлуатацію будівлі, а також зауважує про відсутність правового механізму отримання акту готовності об'єкта до експлуатації та сертифіката відповідності власником, який не був замовником або забудовником. Крім того, позивач зазначив, що він не отримував повідомлення щодо перевірки.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача заперечував проти її задоволення.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Монополь и К» не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 30.01.2007 року № 30/4 (арк. справи 47) дозволено споживчому товариству «Монополь» реконструкцію з надбудовою 2-го та 3-го поверхів існуючих будівель килимового цеху та цеху ПМК під виставковий центр з адміністративними приміщеннями на раніше відведеній території по вул. Таманській, 18. На виконання зазначеної реконструкції Споживчому товариству «Монополь» Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Донецька був виданий дозвіл на виконання будівельних робіт від 01.06.2007 року № 07/173 (арк. справи 50).
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.11.2008 року по справі № 44/206пн визнано право власності Споживчого товариства «Монополь» на будівлю виставкового центру (літ.Ж-4) загальною площею 2405, 2 кв. м, яка розташована за адресою м. Донецьк, вул. Таманська, 18 (арк. справи 28-30).
Рішенням виконавчого комітету Київської районної у м. Донецьку ради від 22.01.2009 року № 35/2 (арк. справи 38) на підставі заяви Споживчого товариства «Монополь» присвоєно номер 18 «Б» будівлі виставкового центру літер «Ж-4» загальною площею 2405,2 кв.м., розташованому по вул. Таманській, 18.
Актом прийму-передачі нерухомого майна 26.08.2010 року (арк. справи 41) Споживче товариство «Монополь» передало, а ТОВ «Монополь и К» прийняло до статутного фонду будівлю виставкового центру літ. «Ж-4» № 18 Б по вул. Таманській загальною площею 2387,1 кв.м.
Рішенням виконавчого комітету Київської районної у м. Донецьку ради від 15.09.2010 року № 300/37 (арк. справи 39-40) на підставі заяви ТОВ «Монополь и К» оформлене право власності на об'єкт нерухомого майна: будівлі виставкового центру літ. «Ж-4» загальною площею 2387,1 кв.м., розташованому за адресою: м. Донецьк, вул. Таманська, 18 Б за Товариством з обмеженою відповідальністю «Монополь и К».
Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що ТОВ «Монополь и К» є власником будівлі виставочного центру літ. «Ж-4» по вул. Таманській № 18 - Б.
Встановлено, що припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № 148 від 21.10.2010 року (арк. справи 4), виданий ТОВ «Монополь и К» щодо експлуатації об'єкту за адресою: 83114, м. Донецьк, вул. Таманська, буд. 18 Б, а саме будівля виставочного центру літ. «Ж-4» після реконструкції з надстроєм поверхів (2-го, 3-го) існуючих будівель килимового цеху ПМК під виставковий центр з адміністративними приміщеннями. Приписом в результаті перевірки встановлена експлуатація об'єкту без актів готовності об'єкту до експлуатації, сертифікату відповідності. Приписом зобов'язано зупинити експлуатацію, усунути виявлені порушення.
Апелянт не заперечував, що спір виник саме відносно об'єкту під літерою «Ж-4».
Судом першої інстанції встановлено, що новостворена внаслідок реконструкції після пожежі на місці колишніх килимового цеху та цеху ПМК будівля за адресою м. Донецьк, вул. Таманська, 18 Б під літерою «Ж-4», не приймалася в експлуатацію у встановленому порядку ні СП «Монополь», ні ТОВ «Монополь и К».
Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів встановлено Законом України «Про планування і забудову територій», статтею 30-1, якою передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю з урахуванням частини четвертої цієї статті.
Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого сертифіката відповідності.
Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.
Сертифікат відповідності є підставою для укладання договорів про постачання на ці об'єкти необхідних для їх функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії тощо, включення даних про цей об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на цей об'єкт.
В матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання позивачем такого сертифікату, що є підставою вважати, що експлуатація будівлі виставкового центру літ. “Ж-4” по вул. Таманській №18 Б підлягає забороні.
З наведених підстав суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість змісту оскарженого припису про зупинення експлуатації та усунення виявлених порушень.
Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. № 225, у редакції постанови КМ України від 07.05.1995 р. № 253, у п. 1 передбачає, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.
Згідно пункту 2 зазначеного Положення державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) та її територіальні органи. Пунктом 3 Положення передбачено, що Держархбудінспекція та її територіальні органи виконують функції: участь у встановленому порядку в роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; здійснення вибіркової перевірки відповідності розміщення об'єктів, виконання будівельних робіт, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, а також місцевим правилам забудови населених пунктів. Пунктом 4 Положення Інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю надається право: безперешкодного доступу посадових осіб на будівництво об'єктів і підприємства, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форм власності; давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, вносити замовникам пропозиції про припинення фінансування об'єктів до усунення виявлених недоліків.
Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою КМ України від 18.10.2006 р. № 1434, Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується. Основними завданнями Держархбудінспекції є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва; виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань бере участь в роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також у розслідуванні причин аварій на будівництві; проводить перевірку відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням; додержання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Держархбудінспекція має право в установлених законодавством випадках проводити перевірку об'єктів будівництва і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форми власності щодо додержання вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань; давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушення вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів; вносити замовникам пропозиції щодо припинення фінансування об'єктів будівництва на період до усунення виявлених у результаті здійснення архітектурно-будівельного контролю недоліків.
Колегія суддів згодна, що відповідач мав підстави та повноваження для перевірки належного позивачеві об'єкта нерухомості на предмет відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, додержання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. За наслідками такої перевірки відповідач мав повноваження надати обов'язковий для виконання припис щодо усунення фактів порушення вимог законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо необґрунтованості посилання позивача на відсутність у нього обов'язків щодо прийняття збудованого об'єкту в експлуатацію через встановлення за позивачем права власності в судовому порядку, та у зв'язку з тим, що об'єкт нерухомості був збудований попереднім власником.
Набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва передбачено статтею 331 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що на підставі вимог ст. 331 ЦК України, позивач є власником об'єкта незавершеного будівництва, придбаного шляхом вчинення не забороненого законом правочину про передачу такого об'єкту до статутного фонду позивача. Такий висновок не спростовується фактом державної реєстрації об'єкта незавершеного будівництва, оскільки це відповідає змісту абз. 2 ч. 3 ст. 311 ЦК України. Наявність права власності саме на об'єкт незавершеного будівництва не спростовується і змістом рішення господарського суду Донецької області від 18.11.2008 року по справі № 44/206пн, яким визнано право власності на об'єкт за попереднім власником, проте не встановлено факту прийняття такого об'єкту в експлуатацію.
Також, необґрунтованими є посилання позивача на те, що він не є суб'єктом будівельної діяльності, оскільки не є замовником, проектною чи будівельною організацією, підприємством, що виготовляє будівельні матеріали.
Згідно ст. 1 Закону України «Про планування і забудову територій» замовником визнається фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування. Зазначене підтверджує висновок суду першої інстанції, що, як власник об'єкта незавершеного будівництва, що не прийнятого до експлуатації, в розумінні Закону України «Про планування і забудову територій» позивач є замовником будівельних робіт. Невиконання позивачем обов'язку щодо прийняття об'єкта в експлуатацію не позбавляє його статусу замовника та не звільняє від передбачених законодавством обов'язків, і, відповідно, не позбавляє відповідача функцій та повноважень щодо здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Крім того, посилання позивача про невідповідність зазначеної у спірному приписі адреси об'єкта нерухомого майна є безпідставним, оскільки, зі змісту припису вбачається, що відповідач вимагає зупинити експлуатацію та усунути виявлені порушення саме стосовно належного позивачу об'єкту за адресою м. Донецьк, вул. Таманська, 18 Б.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що припис прийнятий відповідачем стосовно власника об'єкта незавершеного будівництва, вимоги припису обґрунтовані, відповідають нормам закону, припис прийнятий відповідачем на підставі правомірно проведеної перевірки та згідно наданих відповідачу повноважень.
На підстав вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.
Повний текст ухвали виготовлено 01 лютого 2011 року.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Монополь и К» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Монополь и К» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання протиправним та скасування припису залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон