Головуючий у 1 інстанції - Циганенко А.І.
Суддя-доповідач - Старосуд М.І.
03 лютого 2011 року справа №2а-20985/10/0570
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Старосуда М.І.
суддів Юрченко В.П. , Губської Л.В.
при секретарі судового засідання Сухоцькій Д.Ю.
за участю представників:
від позивача - Петухової Я.М.
від відповідача - Петрова А.Г.
від третьої особи - Горбатова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 10 грудня 2010 року
по адміністративній справі № 2а-20985/10/0570
за позовом Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія»
до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька
третя особа Державна податкова інспекція у м. Дружківка
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Позивач, мале підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія», звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, третя особа Державна податкова інспекція у м. Дружківка, про скасування податкового рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 5 серпня 2010 року № 0003642344 на суму 137609 гривень 94 копійки. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що перевірка його діяльності з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари, яка відбулася 4 червня 2010 року, є незаконною, а тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийняті за її результатами, також є незаконними. Підставами позову зазначив ст. 55 Конституції України, ст.ст. 3,21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року у справі № 2а-20985/10/0570 адміністративний позов задоволено, скасовано рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 5 серпня 2010 року № 0003642344 на суму 137609 (сто тридцять сім тисяч шістсот дев'ять) гривень 94 копійки.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган зазначив, що згідно п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до статті 6 Закону України № 265, облік товарних запасів юридичною особою у тому разі її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом, ведеться у порядку визначеним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.10 р. передбачено, що підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатися під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Зазначене також кореспондується з приписами пп. 2.1, 2.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом № 88 Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. із змінами та доповненнями, та зареєстрованого в МЮ України за № 168/704 від 05.06.95 р., (надалі Наказ № 88) відповідно до яких:
- первинні документи - це документи створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення,
- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Відповідно до п. 2.6 Наказу № 88, фізичні та юридичні особи які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію.
Усі ці обставини під час розгляду справи судом І інстанції були не повно з'ясовані, що призвело до незастосування до даних правовідносин норм даних законів та нормативних актів та відповідно до порушення норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, встановила наступне.
Мале підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія» зареєстровано 18.03.1993 р. виконавчим комітетом Донецької міської ради, номер запису 1 266 120 0000 012047.
16.01.2008 року генеральним директором МП ТОВ «Фірма «Лія» затверджено «Положення про структурний підрозділ магазину «Меркурій» м. Дружківка Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія».
04.06.2010 року посадовими особами ДПІ у м. Дружківка за місцем знаходження магазину (м. Дружківка, вул. Леніна, 29) проведена перевірка діяльності позивача з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
04.06.2010 року за результатами перевірки складений «Акт (довідка) перевірки дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій», який був підписаний директором магазину ОСОБА_5 з зауваженнями: «Документи були в наявності, але від ознайомлення з ними та отримання інспектори податкової служби відмовились». Перевіркою встановлено, що в місці продажу товарів (магазині) не вівся облік товарних запасів, загальна вартість залишку яких на 04.06.2010 року становила 68804,97 грн., про що складена відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків товарів на загальну суму 68804,97 грн., яка не була підписана матеріально відповідальною особою - директором магазину ОСОБА_5
04.06.2010 року директором магазину ОСОБА_5 на ім'я начальника ДПІ у м. Дружківка написана пояснювальна записка про те, що у зв'язку із комплексною перевіркою МП ТОВ «Фірма «Лія» всі документи знаходяться в головному офісі у м. Донецьку, всі документи є в наявності, від ознайомлення з ними та отримання інспектори податкової служби відмовилися.
10.06.2010 року ДПІ у м. Дружківка направила до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька лист № 1051/7/23-313, в якому вказувалося про проведення позапланової виїзної перевірки магазину МП ТОФ «Фірма «Лія», розташованого за адресою м. Дружківка, вул. Леніна, 29. В додатку вказані: довідка перевірки на 2-х аркушах, акт інвентаризації готівкових коштів, відомість, Х звіт РРО, розрахунковий чек РРО.
05.08.2010 року відповідачем прийняте рішення про застосування штрафних санкцій № 0003642344, яким до позивача за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» були застосовані штрафні санкції, передбачені ст. 21 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в сумі 137609,94 гривень.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні".
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ”, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р., № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 Закону № 265/95-ВР передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Згідно п.4.4 «Положення про структурний підрозділ магазин «Меркурій» м. Дружківка Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія», директор на протязі місяця організує ведення обліку товарних запасів, який разом з первинними документами до 2 числа наступного за звітним місяцем здає в бухгалтерію головного підприємства.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”996-ХІУ від 16 липня 1999 року передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. При цьому самі господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Отже, облік товарів включає в себе комплекс операцій, який полягає у відображенні інформації, що міститься у первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку у порядку, визначеному відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Згідно пунктів 1,3,5 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” № 996-XIV та «Положення (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246, встановити наявність не облікованого товару можливо або шляхом проведення інвентаризації, або шляхом дослідження первинних документів, рахунків бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Таким чином, порушення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації можна встановити шляхом дослідження інформації, що міститься на рахунках бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання.
Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, податковим органом в ході перевірки не досліджувалися рахунки бухгалтерського обліку або інші документи бухгалтерського обліку, на яких міститься інформація про облік товарів, але в акті перевірки зазначено, що в місці продажу товарів (магазині) не вівся облік товарних запасів, загальна вартість залишку яких станом на 04.06.2010 року становила 68804,97 грн.
З матеріалів перевірки також вбачається, що станом на 04.06.2010 року в магазині оприбутковано товарних запасів на суму 84994,96 грн.
Але згідно бухгалтерської довідки про залишки ТМЦ структурного підрозділу МП ТОВ «Фірма «Лія» магазина «Меркурій», станом на 04.06.2010 року, у даному магазині був облікований товар на суму 156052,64 грн.
Отже, позивач, згідно ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР, вів облік товарних запасів у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, а саме «Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріалами справи спростовуються висновки податкового органу, наведені в акті перевірки, про відсутність у позивача первинних документів на придбання товару, і як наслідок - порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання.
На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку що, судом першої інстанції правильно встановлено всі обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року у справі № 2а-20985/10/0570 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року у справі № 2а-20985/10/0570 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 08.02.2011 року.
Головуючий М.І. Старосуд
Судді В.П. Юрченко
Л.В. Губська