ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
21 січня 2011 року 11:48 № 2а-10108/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом Заступника прокурора міста Києва
в інтересах держави в особі
Державного комітету України по земельних ресурсах
до Київської міської ради
Треті особи Державне управління справами,
Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель в
місті Києві,
Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення
Київської міської державної адміністрації,
ГУ МВС України у Київській області,
Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського
середовища,
Міська санітарно-епідеміологічна станція,
Головне управління охорони культурної спадщини,
Державне управління екології та природних ресурсів у місті Києві,
ТОВ «Холдингова компанія «Укрінвестбуд»,
ТОВ «Укрпромпоставка»
про скасування пункту 2 Рішення від 29 квітня 2004 року № 238-2/1448
У судовому засіданні 21 січня 2011 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.
Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України по земельних ресурсах (надалі -також «Позивач», «Держкомзем») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (надалі -також «Відповідач»), треті особи -Державне управління справами, Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель в місті Києві про визнати протиправним та скасувати пункт 2 Рішення Київської міської ради від 29 квітня 2004 року № 238-2/1448 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею».
Постановою Господарського суду міста Києва № 48/487-А від 11 квітня 2007 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 5 липня 2007 року, в позові відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2010 року скасовано Постанову Господарського суду міста Києва від 11 квітня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2007 року, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-10108/10/2670 від 28 вересня 2010 року справу № 2а-10108/10/2670 прийнято до провадження Окружного адміністративного суду міста Києва.
Позовні вимоги мотивовано тим, що пункт 2 Рішення Київської міської ради від 29 квітня 2004 року № 238-2/1448 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»(надалі -також «оскаржуване в частині рішення») є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представником прокуратури було зазначено про те, що в ході перевірки, яка проводилася Прокуратурою м. Києва, було встановлено, що частина земельної ділянки, переданої згідно з оскаржуваним в частині рішенням Київської міської ради в постійне користування Державному управлінню справами, рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 16 лютого 1976 року № 123/11 та рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 21 квітня 1980 року № 514 передані відповідно Управлінню внутрішніх справ Київського облвиконкому та Міському відділу охорони здоров'я.
Всупереч вимогам діючого земельного законодавства, як вказав представник прокуратури, пунктом 2 оскаржуваного в частині рішення Управлінню внутрішніх справ Київського облвиконкому та Міському відділу охорони здоров'я припинено право користування частинами земельних ділянок, площею 0,04 га та площею 0,05 га відповідно, зараховано їх до земель запасу житлової та громадської забудови та передано у постійне користування Державному управлінню справами.
В той же час, як зазначив представник Держкомзему, в матеріалах кадастрової справи відсутні будь-які дані щодо підстав припинення зазначеним установам права користування земельними ділянками. Крім того, правонаступниками Управління внутрішніх справ Київського облвиконкому та Міського відділу охорони здоров'я не надано згоди на припинення права користування земельними ділянками. Проект відведення земельної ділянки не погоджено із органом архітектури, державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві, як і не погоджено акт обстеження зелених насаджень по вул. Захарівській, 3.
Представник прокуратури також звернув увагу на те, що Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією в погодженні відведення земельної ділянки по вул. Захарівській, 3 Державному управлінню справами було відмовлено двічі. Відведення вказаної земельної ділянки не погоджено також і з місцевим комітетом самоврядування.
Крім того, представник прокуратури та представник Держкомзему звернули увагу на те, що оскаржуване в частині рішення прийнято в порушення статті 42 Земельного кодексу України, тобто без розподілу території кварталу.
Представник Відповідача -Київської міської ради, -в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що Рішення Київської міської ради від 29 квітня 2004 року № 238-2/1448 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»прийнято Відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством; та, зокрема, у відповідності до вимог Земельного Кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Постанови Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року «Про земельну реформу», Закону України «Про оренду землі».
Як вказав представник Відповідача, враховуючи матеріали інвентаризації земель, оскаржуване в частині рішення прийнято в порядку, встановленому чинним законодавством України, за результатами розгляду проекту відведення земельної ділянки, який був погоджений з усіма контролюючими органами, про що свідчать, зокрема листи Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 12 березня 2004 року № 19-2108, Головного державного санітарного лікаря м. Києва від 9 грудня 2004 року № 772, Управління охорони навколишнього природного середовища від 2 квітня 2004 року № 071/04-4-19/1143, Головного управління економіки та інвестицій від 19 січня 2004 року № 049-10/440.
Представник Державного управління справами проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного в частині рішення Відповідача.
Представником вищевказаної третьої особи було зазначено про те, що при прийнятті оскаржуваного в частині рішення Київською міською радою було дотримано визначеної чинним законодавством України процедури, а тому відсутні підстави для скасування пункту 2 даного рішення.
Крім того, представник Державного управління справами звернув увагу на те, що у ГУ МВС України у Київській області та Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації відсутні правовстановлюючі документи на спірні земельні ділянки.
Представник ГУ МВС України у Київській області в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на незаконність оскаржуваного в частині рішення та відсутність у Відповідача підстав для припинення права користування відповідною земельною ділянкою ГУ МВС України у Київській області.
Представники Міської санітарно-епідеміологічної станції та Головного управління охорони культурної спадщини проти позову заперечили та просили відмовити в його задоволенні.
Представник ТОВ «Укрпромпоставка»в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на його безпідставність.
Як зазначив в судовому засіданні представник ТОВ «Укрпромпоставка», для організації будівництва Об'єкту (житлового будинку) 16 листопада 2004 року між Державним управлінням справами та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромпоставка»було укладено Договір № Б-03/2004 про участь у будівництві житлового будинку по вул. Захарівська, 3 у Подільському районі м. Києва. Згідно з пунктом 2.1 даного договору ТОВ «Укрпромпоставка»передано функції Замовника будівництва. 19 квітня 2005 року між ТОВ «Укрпромпоставка»та ТОВ «Холдингова компанія «Укрінвестбуд»було укладено Угоду № У-01 про пайову (дольову) участь у будівництві. Станом на 1 січня 2011 року ТОВ «Укрпромпоставка»та ТОВ «Холдингова компанія «Укрінвестбуд»проведено всі роботи підготовчо-організаційного етапу будівництва Об'єкту. Для організації будівництва створено фонд фінансування будівництва, укладено 11 договорів з інвесторами, залучено близько 11,00 мільйонів гривень коштів фізичних і юридичних осіб.
Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель в місті Києві, Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Державне управління екології та природних ресурсів у місті Києві, ТОВ «Холдингова компанія «Укрінвестбуд»-явку уповноважених представників в судове засідання 21 січня 2011 року до суду не забезпечили, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації явку уповноваженого представника в судове засідання 21 січня 2011 року не забезпечило та подало клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника прокуратури, представника Позивача, представника Відповідача, представників третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Рішенням виконкому Київської міської ради депутатів трудящих від 16 лютого 1976 року № 123/11 «Про відведення земельної ділянки управлінню внутрішніх справ Київського облвиконкому по вул. Петропавлівській в Подільському районі під житлове будівництво»Управлінню внутрішніх справ виконкому Київської обласної Ради депутатів трудящих відведено земельну ділянку площею близько 0,5 га по вул. Петропавлівській № 11 в Подільському районі під житлове будівництво.
Рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 21 квітня 1980 року № 514 міському відділу охорони здоров'я відведено земельну ділянку площею близько 0,3 га під будівництво житлового будинку для малосімейних по вул. Захар'ївській, 5-9 в Подільському районі.
Рішенням Київської міської ради від 29 квітня 2004 року № 238-2/1448 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»припинено управлінню внутрішніх справ Київського облвиконкому право користування частиною земельної ділянки, відведеної відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 16 лютого 1976 року № 123/11 «Про відведення земельної ділянки управлінню внутрішніх справ Київського облвиконкому по вул. Петропавлівській в Подільському районі під житлове будівництво», площею 0,04 га та зараховано її до земель запасу житлової та громадської забудови (пункт 2 Рішення); припинено міському відділу охорони здоров'я право користування частиною земельної ділянки, відведеної відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 квітня 1980 року № 514 «Про відведення земельної ділянки міському відділу охорони здоров'я під будівництво житлового будинку для малосімейних», площею 0,05 га та зараховано її до земель запасу житлової та громадської забудови(пункт 2 Рішення).
Пунктом 2 вищезазначеного рішення також затверджено проект відведення земельних ділянок Державному управлінню справами для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземною автостоянкою на вул. Захарівській, 3 у Подільському районі м. Києва. Надано Державному управлінню справами, за умови виконання п. 2.1 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 0,21 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземною автостоянкою на вул. Захарівській, 3 у Подільському районі м. Києва, в тому числі:
- площею 0,19 га -в постійне користування, зокрема площею 0,09 га -за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови та площею 0,10 га -за рахунок земель міської забудови;
- площею 0,02 га, в межах червоних ліній, - в короткострокову оренду на 5 років за рахунок земель міської забудови.
Підпунктом 2.1 Рішення № 238-2/1448 Державне управління справами зобов'язано:
- виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України.
- у місячний термін замовити у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) документи, що посвідчують право користування земельними ділянками.
- питання відшкодування відновлюючої вартості зелених насаджень та інші майново-правові питання вирішувати в установленому порядку.
- виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 12 березня 2004 року № 19-2108, головного державного санітарного лікаря м. Києва від 9 грудня 2004 року № 772, управління охорони навколишнього природного середовища від 2 квітня 2004 року № 071/04-4-19/1143, Головного управління економіки та інвестицій від 19 січня 2004 року № 049-10/440.
- проектом будівництва житлового будинку передбачити місця постійного зберігання автотранспорту (крім відкритих автостоянок) у кількості, не меншій за кількість квартир у цьому будинку.
- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельних ділянок.
- питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київради від 27 лютого 2003 року № 271/431 «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва».
- передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 5 % загальної площі будинку (крім службової) на підставі пункту 41 рішення Київської міської ради від 18 грудня 2003 року № 267/1142 «Про бюджет міста Києва на 2004 рік».
- земельну ділянку в межах червоних ліній використовувати з обмеженнями відповідно до вимог містобудівного законодавства.
На підставі пункту 2 рішення Київської міської ради від 29 квітня 2004 року № 2382/1448 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»між Київською міською радою та Державним управлінням справами укладено Договір оренди земельної ділянки площею 0,0205 га строком на 5 років для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземною автостоянкою на вул. Захарівській, 3 у Подільському районі м. Києва.
27 вересня 2004 року зазначений Договір зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів за № 85-6-00149.
Крім того, Державному управлінню справами видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1949 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземною автостоянкою на вул. Захарівській, 3 у Подільському районі м. Києва.
27 вересня 2004 року Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 03-9-00004.
22 лютого 2006 року Прокуратурою міста Києва винесено Протест № 07/1/1-27 вих на пункт 2 рішення Київської міської ради «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»від 29 квітня 2004 року за № 238-2/1448.
Рішенням Київської міської ради № 335/3426 від 16 березня 2006 року «Про розгляд протесту заступника прокурора міста Києва від 22 лютого 2006 року № 07/1/1-27 вих на пункт 2 рішення Київської міської ради від 29.04.04 № 238-2/1448 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»відхилено протест заступника прокурора міста Києва від 22 лютого 2006 року № 07/1/1-27 вих на пункт 2 рішення Київської міської ради від 29 квітня 2004 року № 238-2/1448 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею».
У зв'язку з відхиленням Протесту Прокуратури міста Києва, Заступник прокурора міста Києва звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 2 Рішення Київської міської ради від 29 квітня 2004 року № 238-2/1448 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею».
Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є визнання протиправним та скасування пункту 2 Рішення Київської міської ради від 29 квітня 2004 року № 238-2/1448 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», як рішення суб'єкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
«На підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Адміністративний суд, оцінюючи відповідність чинному законодавству рішення суб'єкта владних повноважень, передусім, досліджує його на предмет відповідності принципам Кодексу адміністративного судочинства України, а, зокрема, принципу обґрунтованості, закріпленому в пункті 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Закріплений частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при прийнятті рішення про припинення права користування земельною ділянкою та надання земельної ділянки в постійне користування) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути мотивованим та ґрунтуватися на відповідних положеннях правових норм.
Вищезазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, в даному випадку, рішення про припинення права користування земельною ділянкою та надання земельної ділянки в постійне користування.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, керуючись висновками Ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2010 року, Суд звертає увагу на наступне.
Як встановлено Судом, на підставі Рішення виконкому Київської міської ради депутатів трудящих від 16 лютого 1976 року № 123/11 та Рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 21 квітня 1980 року № 514 Управлінню внутрішніх справ виконкому Київської обласної Ради (правонаступником якого є ГУ МВС України у Київській області) та Міському відділу охорони здоров'я (правонаступником є Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації) було відведено відповідно земельну ділянку площею близько 0,5 га по вул. Петропавлівській № 11 в Подільському районі під житлове будівництво та земельну ділянку площею близько 0,3 га під будівництво житлового будинку для малосімейних по вул. Захар'ївській, 5-9 в Подільському районі.
Матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка, яку було передано Державному управлінню справами, розташована в межах існуючої забудови. Згідно з Генеральним планом міста Києва, затвердженим рішенням Київради від 28 березня 2002 року № 370/1804, територія, яку надано оскаржуваним в частині рішенням, за функціональним призначенням належить до житлової території з багатоповерховою забудовою.
Крім того, як встановлено Судом, Рішенням виконкому Київської міської ради депутатів трудящих від 16 лютого 1976 року № 123/11 та Рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 21 квітня 1980 року № 514 Управлінню внутрішніх справ виконкому Київської обласної ради та Міському відділу охорони здоров'я відповідні земельні ділянки надавалися для будівництва житлових будинків.
Станом на час надання вищевказаним третім особам земельних ділянок був чинним Земельний кодекс Української РСР від 8 липня 1970 року, статтею 90 якого було визначено, що на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 42 Земельного кодексу України (чинного станом на час розгляду даної адміністративної справи) земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Згідно з частиною 4 статті 42 Земельного кодексу України розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.
Таким чином, необґрунтованими є посилання представника Відповідача на те, що Управлінням внутрішніх справ виконкому Київської обласної ради та Міським відділом охорони здоров'я не було належним чином оформлено право користування земельною ділянкою.
В зв'язку з тим, що оскаржуваним в частині рішенням Відповідача Управлінню внутрішніх справ виконкому Київської обласної ради та Міському відділу охорони здоров'я було припинено право користування земельними ділянками, а Державному управлінню справами -надано ці земельні ділянки в постійне користування, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 141 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на час винесення оскаржуваного в частині рішення) визначено вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою.
Так, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Суд звертає увагу на те, що оскаржуване в частині рішення Відповідача взагалі не містить посилань на жодну з перелічених у статті 141 Земельного кодексу України підставу припинення Управлінню внутрішніх справ виконкому Київської обласної ради та Міському відділу охорони здоров'я права користування земельною ділянкою.
Крім того, в матеріалах відповідної кадастрової справи також відсутні будь-які дані щодо підстав припинення права зазначених установ на користування земельними ділянками.
Судом також встановлено, що правонаступниками Управління внутрішніх справ виконкому Київської обласної ради та Міського відділу охорони здоров'я не надавалася згода на припинення права користування відповідними земельними ділянками.
Відсутність в оскаржуваному в частині рішенні Відповідача посилань на підставу припинення права відповідних осіб на користування земельними ділянками є свідченням протиправності даного рішення суб'єкта владних повноважень.
Статтею 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на час винесення оскаржуваного в частині рішення) визначено порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам.
Так, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки (частини 1-6 статті 123 Земельного кодексу України).
Як встановлено Судом та підтверджується матеріалами справи і поясненнями учасників адміністративного процесу, правонаступниками землекористувачів, яким на достатніх правових підставах належать права користування відповідними земельними ділянками (ГУ МВС України у Київській області та Головним управлінням охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації) проект відведення земельних ділянок Державному управлінню справами для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземною автостоянкою на вул. Захарівській, 3 у Подільському районі м. Києва не погоджувався.
Крім того, Управлінням охорони навколишнього природного середовища України надано висновок, викладений у формі листа від 2 квітня 2004 року № 071/04-4-19/1143, відповідно до якого зазначене управління не заперечує проти відведення земельної ділянки Державному управлінню справами Президента України спірної земельної ділянки в межах, визначених проектом відведення при умові виконання особливих умов та вимог, а саме, зокрема:
- після розробки та затвердження генплану, скласти акт обстеження існуючих зелених насаджень в районному управлінні ДКП «Київзеленбуд»та погодити його встановленим чином;
- проектом організації будівництва передбачити заходи по збереженню існуючих зелених насаджень (що підлягають збереженню) від пошкодження при будівництві та для забезпечення їх життєдіяльності;
- враховуючи можливість негативної реакції населення щодо зазначеного будівництва, відведення зазначеної земельної ділянки Замовнику погодити з районною державною адміністрацією та відповідним комітетом самоврядування.
В той же час, Суд звертає увагу на те, що відповідно до листа Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві № 10-10-12/2249 від 28 квітня 2004 року Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві не погодило акт обстеження існуючих зелених насаджень від 20 квітня 2004 року № 60, виданий КП УЗН Подільського району, у зв'язку з відсутністю в даному мікрорайоні насаджень загального користування, а також виключною позитивною роллю, яку виконують дані зелені насадження у поліпшенні стану атмосферного повітря житлового мікрорайону.
Відповідно до Листів Подільської районної у місті Києві державної адміністрації від 10 січня 2004 року № 5102-09 та від 31 січня 2004 року № 86-09 Подільська районна у місті Києві державна адміністрація не погодила Державному управлінню справами Президента України відведення земельної ділянки на вул. Захарівській, 3 для будівництва експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземною автостоянкою в зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка знаходиться на проїжджій частині, що є місцем загального користування для обслуговування будинків, розташованих на пров. Петропавлівському та вул. Петропавлівській.
Таким чином, Суд приходить до висновку про те, що Державним управлінням справами не виконано особливих умов та вимог, визначених Управлінням охорони навколишнього природного середовища України у висновку, викладеному у формі листа від 2 квітня 2004 року № 071/04-4-19/1143, а саме: не погоджено акт обстеження існуючих зелених насаджень у встановленому чинним законодавством порядку та не погоджено відведення земельної ділянки з Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією та відповідним комітетом самоврядування.
Суд звертає увагу на те, що всупереч вимогам частини 6 статті 123 Земельного кодексу України, Відповідачем прийнято рішення про надання в постійне користування земельної ділянки Державному управлінню справами без погодження проекту відведення земельної ділянки із природоохоронним органом.
В той же час, відповідно до статті 39 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваного в частині рішення) використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 42 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваного в частині рішення) розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.
Оскаржуване в частині рішення прийнято Відповідачем всупереч вимогам вищенаведеної норми права, а саме -без наявності проекту розподілу території кварталу.
В контексті вищевказаного, Суд звертає увагу на те, що в даному випадку мова йде не про те, що земельна ділянка, надана Державному управлінню справами, вільна від забудови, а про те, що за обставин надання даної земельної ділянки у постійне користування чинне законодавство вимагає розробку проекту розподілу території кварталу, так як надана Державному управлінню справами земельна ділянка входить до складу іншої земельної ділянки, зайнятої забудовою (багатоквартирні житлові будинки).
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд приходить до висновку про те, що пункт 2 Рішення Київської міської ради від 29 квітня 2004 року № 238-2/1448 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»прийнято Відповідачем без достатніх імперативно визначених правових підстав та без дотримання визначеної чинним законодавством України процедури.
В той же час, Суд звертає увагу на те, що в ході нового розгляду даної справи Окружним адміністративним судом міста Києва представником ТОВ «Укрпромпоставка»надано ряд документів, якими зазначений учасник адміністративного процесу обґрунтовує свої заперечення проти позову.
В той же час, Судом встановлено, що вищевказані документи (Висновок № 733 на проект будівництва від 15 вересня 2006 року, Лист Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини № 001-09/4519 від 10 серпня 2005 року, Лист-погодження проектної документації на будівництво № 07-7541 від 7 вересня 2006 року, Експертний висновок Головного управління МНС України в м. Києві № 16/5/4072 вх. від 11 липня 2007 року, Архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) № 05-0578 від 5 липня 2005 року, Позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту житлового будинку з підземною автостоянкою на вул. Захарівській, 3 у Подільському районі м. Києва від 30 липня 2007 року, Угода № У-01 про пайову (дольову) участь у будівництві від 19 квітня 2005 року, Додаткова угода № 1 до Угоди № У-01 від 19.04.2005 року про пайову (дольову) участь у будівництві від 22 липня 2007 року, Додаткова угода № 2 до Угоди № У-01 від 19.04.2005 року про пайову (дольову) участь у будівництві від 18 жовтня 2007 року, Реєстр договорів укладених з інвесторами будівництва житлового будинку на земельній ділянці по вул. Захарівська, 3 в м. Києві, Договір про співробітництво від 29 вересня 2006 року, Акт № 85 обстеження зелених насаджень від 9 вересня 2005 року, Лист Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 10 квітня 2006 року № 08-8-18/1754, Акт № 110 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 12 грудня 2007 року) не можуть бути належними доказами в даній адміністративній справі, оскільки всі вони датовані в період після 29 квітня 2004 року, тобто після прийняття оскаржуваного в частині рішення Відповідачем.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, Суд перевіряє відповідність рішення суб'єкта владних повноважень встановленим критеріям станом на час його прийняття (тобто станом на 29 квітня 2004 року) та з урахуванням тих обставин, які існували станом на той час, а тому документи, які приймалися уже після прийняття оскаржуваного рішення (після 29 квітня 2004 року) якраз і підтверджують ту обставину, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення у Відповідача були відсутні підстави для його прийняття.
До того ж, частина наданих представниками документів стосується правовідносин щодо будівництва об'єкту нерухомості (житлового будинку), а тому до оскаржуваного в частині рішення про припинення права користування земельною ділянкою та надання земельної ділянки в постійне користування взагалі не має відношення.
Суд також звертає особливу увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, який заперечував проти адміністративного позову, не виконано обов'язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення та не надано жодних належних та обґрунтованих доказів в обґрунтування такої правомірності.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 Рішення Київської міської ради від 29 квітня 2004 року № 238-2/1448 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею».
Постанову може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н. Є. Блажівська