ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
24 січня 2011 року < Час проголошення > № 2а-12587/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до
треті особиШапіївської сільської ради Сквирського району Київської області
Управління Держкомзему у Сквирському районі Київської області,
Сквирський районний відділ Київської регіональної філії ДП «Центр ДЗК»
провизнання протиправним та скасування рішення, скасування державних актів
Позовні вимоги заявлено про визнання недійсним рішення Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області 16 сесії п'ятого скликання Шапіївської сільської ради від 04.07.2008 р. в частині, що стосується передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2, скасування державного акту на право власності на земельні ділянки по АДРЕСА_1 НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку та державний акт НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 0,2988 га для ведення особистого селянського господарства, що були оформлені на ОСОБА_2 (з урахуванням уточнення позовних вимог).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2010р. відкрито провадження у справі.
У судове засідання сторони не прибули, заявили клопотання про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позивач вважає, що оскаржувані акти прийнято протиправно, а тому підлягають скасуванню.
Відповідач надіслав заяву, в якій просить прийняти рішення на користь позивача, з чого суд приходить до висновку, що відповідач проти позову не заперечує.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд -
18 жовтня 2008 року ОСОБА_1 відповідно до Договору купівлі-продажу житлового будинку придбала житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області 17 жовтня 2008 року за №566, земельна ділянка, на якій розташовано вищезазначене нерухоме майно, - не приватизована.
Житловий будинок з відповідними господарськими будівлями належав продавцеві на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Сквирською районною державною нотаріальною конторою 11 жовтня 2008 року, реєстр №1416, і зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно Білоцерківського міжміського бюро технічної інвентаризації за №142, книга №1.
26 грудня 2008 року рішенням Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області Позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку для індивідуального будівництва та обслуговування будівель і господарських споруд розміром 0,25 га, ведення особистого селянського господарства 0,35 га в АДРЕСА_1
Згодом, при проведенні дій щодо виготовлення технічної документації зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку Позивачеві стало відомо, що рішення Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області 16 сесії п'ятого скликання Шапіївської сільської ради від 04.07.2008 р. передано у власність земельну ділянку ОСОБА_2 (далі -рішення від 04.07.2008 р.), видано державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку та державний акт НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 0,2988 га для ведення особистого селянського господарства, що були оформлені на ОСОБА_2 (далі -акти на право власності на земельні ділянки).
Зазначені акти було оформлено та видано на особу, яка померла на початку 2008 року.
З урахуванням зазначеного, Позивач не має можливості отримати технічну документацію з виготовленими двома державними актами земельних ділянок у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку та ведення особистого сільського господарства громадянки ОСОБА_1 в АДРЕСА_1
А тому Позивач вважає, що порушено його законні права і він звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі -Закон № 280/97-ВР) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.
Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.
Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
З приводу прийнято рішення від 04.07.2008 р. Позивач звертався до Голови Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області з проханням здійснити перевірку законності видачі особі, яка померла у 2008 році, актів на право власності на земельні ділянки, а також прийняти заходи реагування та притягнути винних осіб до відповідальності у зв'язку з порушенням земельного законодавства України та вчинення посадового правопорушення, видати припис про усунення порушення шляхом анулювання спірних актів. (копія доказів відправки скарги додається). Як зазначив Позивач, письмової відповіді він не отримав.
З приводу вирішення даного питання Позивач також звертався до Голови Сквирської районної державної адміністрації. Позивачем отримано відповідь на скаргу, де зазначено, що ОСОБА_2, яка проживала і була власницею жилого будинку в с. АДРЕСА_1, до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 р. земельні ділянки за вказаною адресою були передані безоплатно в приватну власність на підставі рішення виконкому Шапіївської сільської ради від 23.08.1996 р. №3 відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №3 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок»та Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-XII (дане рішення виконкому було затверджене рішенням 12 сесії 24 скликання Шапіївської сільської ради від 18.08.2004 №3.) На підставі договору по виготовленню державних актів на право власності на земельні ділянки, укладеного між Шапіївською сільською радою та ТОВ «КМС»від 25.05.2004 р. №1001 почалось виготовлення документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, в числі їх була і ОСОБА_2 В подальшому розробник поміняв назву на ТОВ «ЗІС». Розробником документація із землеустрою була виготовлена та подана на розгляд сільської ради і рішенням 16 сесії 05 скликання Шапіївської сільської ради від 04.07.2008 р. вона затверджена, земельні ділянки передані у власність громадянам, в числі яких була і ОСОБА_2, незважаючи на те, що вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р.
За інформацією сільського голови, дані про померлих громадян сільська рада по мірі необхідності передавала розробнику для врахування в телефонному режимі, але документального підтвердження цьому немає. Державні акти на право власності на земельні ділянки були оформлені на ОСОБА_2 За актом приймання-передачі від 18.11.2009 р. реєстраційний №137 вони були передані до Сквирського районного відділу Київської обласної філії ДП «Центр ДЗК». Сквирський районний відділ Київської обласної філії ДП «Центр ДЗК»мав здійснити процедуру державної реєстрації і видачі державних актів власниці земельних ділянок, але державні акти видані не були в зв'язку із смертю ОСОБА_2 Таким чином, Сквирською районною державною адміністрацією рекомендовано Позивачу звернутися до суду з позовною заявою про визнання недійсними державних актів і скасування рішення 16 сесії 05 скликання Шапіївської сільської ради від 04.07.2008 p.
Так, відповідно до ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на ту частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Статтею 120 Земельного кодексу України визначено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
Таким чином, оскільки на день укладення договору купівлі-продажу житлового будинку від 18 жовтня 2008 року та відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Шапіївської сільської ради 17 жовтня 2008 року за № 566, земельна ділянка, на якій розташовано нерухоме майно була не приватизована, то право безоплатної приватизації має тільки Позивач - ОСОБА_1.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що рішення від 04.07.2008 р. в частині, акти на право власності на земельні ділянки, які були оформлені на померлу громадянку ОСОБА_2, суперечать діючому законодавству України, а також порушують права Позивача як власника житлового будинку, тому вони мають бути скасованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню оскільки, відповідачем не доведено правомірності неприйняття ним рішення щодо.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 2, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області 16 сесії п'ятого скликання Шапіївської сільської ради від 04.07.2008 р. в частині, що стосується передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2.
3. Скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку та державний акт НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 0,2988 га для ведення особистого селянського господарства, що були оформлені на ОСОБА_2
4. Стягнути з Державного бюджету України судові витрати на користь Позивача в розмірі 03,40 грн.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.О. Маруліна