01 лютого 2011 року Справа № 2а/2370/10/2011
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Чубар Т.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, що не пов'язане з банкрутством,
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у Монастирищенському районі Черкаської області, в якому просить припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідачем як платником податків на протязі більше одного року не надавалися податкові декларації до державної податкової служби, що є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти адміністративного позову не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач -ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Монастирищенською районною державною адміністрацією Черкаської області 28.02.2005р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2), та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області як платник податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991р., з 01.03.2005р. за № 41 (довідка про взяття на облік платника податків № 539 від 23.12.2010р.).
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Статтею 19 Господарського кодексу України, в свою чергу, також встановлено обов'язок усіх суб'єктів господарювання здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.
Так, згідно зі статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991р. одним з обов'язків платників податків визначено подання до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Порядок подання податкових декларацій визначений в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000р. Зокрема статтею 4 цього Закону передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Разом з тим, відповідачем в порушення вищезазначених правил здійснення господарської діяльності, встановлених статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991р., звітність до державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області не подавалась з моменту реєстрації останнього в податковому органі, що підтверджується довідкою державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області № 5808/4 від 17.12.2010р.
При цьому як вбачається з наданої позивачем довідки № 402 від 24.12.2010р., станом на 24.12.2010р. за відповідачем заборгованість перед бюджетом зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не обліковується.
Статтею 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»№ 755-IV від 15.05.2003р., що є спеціальним в частині регулювання відносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців, в свою чергу, визначено, що неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є однією з підстав для постановлення рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця, на підставі якого проводиться державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до ч. 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду.
Відповідним правом на звернення у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації (припинення підприємницької діяльності) суб'єкта підприємницької діяльності згідно п. 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990р. наділені органи державної податкової служби.
З урахуванням наведених норм, а також того, що відповідач не подавав до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року, вказані дії порушують встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності та є підставою для припинення такого суб'єкта господарювання. Враховуючи право органів державної податкової служби звертатися до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Т.М. Чубар