73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
28 січня 2011 р. Справа № 2-а-1306/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд
у складі: головуючої судді: Василенко Г.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області до ПП ОСОБА_2 про стягнення боргу,
встановив:
Державна податкова інспекція у Генічеському районі Херсонської області (далі по тексту-позивач або ДПІ) звернулась з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту-відповідач), в якому просить стягнути з нього заборгованість по нарахованим але не сплаченим штрафним санкціям у сумі 4305,00 грн.
Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Позовні вимоги було обгрунтовано тим, що 26.10.2006 року працівниками ДПІ проведено перевірку торгової точки, за адресою: с. Рівне, Генічеського району, Херсонська область, вул. Шевченка, 30а, що належить відповідачу щодо дотримання ним порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт (довідка) перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 27.10.2006 року №211000183/235.
За наслідками перевірки було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.11.2006 року №0000952301/0 на суму 3400,00 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.11.2006 року №0000942301/0 на суму 905 грн., а всього на загальну суму 4305,00 грн.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши попередні рішення першої та апеляційної інстанції, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи із наступного.
26.10.2006 року Генічеською ДПІ були видані посвідчення на перевірку фізичної особи ОСОБА_2, які і були пред'явлені на місці проведення перевірки.
Торгове приміщення, що знаходиться за адресою: с. Рівне, Генічеського району, Херсонська область, вул. Шевченка, 30а з 01.09.2006 року знаходилось в користуванні ОСОБА_3, що підтверджується договором оренди приміщення, укладеного між Рівненською сільською радою та ОСОБА_3, про що і було повідомлено посадовим особам ДПІ. Вищезазначений договір, а також рішення Рівненської сільської ради від 20.09.2006 року №110 "Про надання дозволу на відкриття торгової точки", свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, а також свідоцтво про сплату єдиного податку були надані для огляду і ознайомлення службовим особам ДПІ.
Оскільки посвідчення були видані для проведення перевірки іншого суб'єкта господарювання, ОСОБА_3 не допустила до перевірки працівників ДПІ.
В акті перевірки вказано, що за даною адресою: с. Рівне, Генічеського району, Херсонська область, вул. Шевченка, 30а було перевірено торгову точку, що належить ОСОБА_2 і прийняті рішення про застосування штрафних санкцій саме до ОСОБА_2
Як вбачається з матеріалів справи, термін дії дозволу на розміщення торгової точки за вищезазначеною адресою, який був виданий виконкомом Рівненської сільської ради приватному підприємцю ОСОБА_2 скінчився у серпні 2006 року. На підставі рішення виконкому Рівненської сільської ради від 20.09.2006 року аналогічний дозвіл за тією ж адресою надано приватному підприємцю ОСОБА_3, таким чином, на час проведення перевірки підприємницьку діяльність в торговій точці здійснювала саме вона, а не відповідач.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою господарського суду Херсонської області від 14.08.2007 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000952301/0 від 08.11.2006 року, №0000962301/0 від 08.11.2006 року та №0000942301/0 позовні вимоги задоволено. Зазначена постанова господарського суду залишена в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 року, тобто вона є такою, що набрала законної сили.
Відповідно до змісту постанови господарського суду Херсонської області від 14.08.2007 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 року встановлено, що фактично на час проведення перевірки за даною адресою ОСОБА_2 господарської діяльності не вів, тому пред'явлені йому вимоги щодо сплати штрафних санкцій за порушення Законів України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" є необґрунтованими.
Таким чином, постановою господарського суду Херсонської області від 23.07.2007 року та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2009 року рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000258800 від 30.12.2005 року та №0000268800/0 від 30.12.2005 року скасовані.
За таких обставин вищевикладені обставини суд вважає такими, що не підлягають доказуванню.
Проаналізувавши матеріали адміністративної справи у своїй сукупності суд приходить до висновку, що позов Державної податкової інспекції у Генічеському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в частині стягнення суми фінансових санкцій задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 72, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Генічеському районі до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Василенко Г.Ю.
кат. 8.1.4