Справа № 991/4048/26
Провадження №11-сс/991/330/26
19 травня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 травня 2026 року про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро Українищодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
22 квітня 2026 року ОСОБА_5 направив на електронну пошту Національного антикорупційного бюро України заяву про те, що службові особи Державної митної служби України, діючи умисно, зловживаючи службовим становищем у змові із суб'єктами господарювання - імпортерами транспортних засобів, могли організувати системний механізм ухилення від сплати митних платежів при імпорті авто за підробленими сертифікатами EUR.1. Заявник вважає, що службові особи ДМС України приймали підроблені сертифікати EUR.1 з недостовірними даними та без належної перевірки надавали пільги при сплаті митних платежів під час ввезення легкових автомобілів на територію України, що призвело до безпідставного застосування пільгового режиму та системного ненадходження коштів до Державного бюджету України.
Заявник, посилаючись на матеріали, опубліковані у ЗМІ, зазначає, що майже всі прийняті Державною митною службою України сертифікати EUR.1 підроблені, внаслідок чого у 2023-2025 роках могло бути незаконно оформлено близько 110 тисяч легкових автомобілів без сплати мита та завдано державному бюджету України збитки розміром в 11 млрд гривень. Зазначений механізм має всі ознаки організованої, тривалої та системної діяльності, спрямованої на мінімізацію «митних платежів» в інтересах окремих суб'єктів господарювання, що супроводжувалося або могло супроводжуватися отриманням службовими особами неправомірної вигоди чи іншим корупційним сприянням. Вважає, що такі дії «організованої групи» можуть містити ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 212, ст. 255, ст. 364, ст. 366, ст. 368, ст. 368-5, ст. 369-2 КК України.
Враховуючи, що відомості про кримінальне правопорушення не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ОСОБА_5 оскаржив бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України слідчому судді Вищого антикорупційного суду. Просив зобов'язати уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за його заявою.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 травня 2026 року відмовлено в задоволенні скарги.
Ухвала мотивована тим, що заява ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення не містить об'єктивних даних, що вказували б про вчинення злочинів про які йдеться у ній. Заява ґрунтується на суб'єктивних припущеннях заявника про існування певних обставин, зроблених ним на підставі інформації, отриманої із засобів масової інформації, а тому слідчий суддя не вбачає підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити вимоги його скарги.
Апелянт вважає, що слідчим суддею не взято до уваги викладені в заяві обставини, що можуть свідчити про вчинення злочинів та є достатніми для їх попередньої кваліфікації. Заява містила значний обсяг конкретних фактичних даних, документів, серед яких, посилання на дані парламентської ТСК, дані ДМС України про фіктивні сертифікати, на заяви посадових осіб. Слідчий суддя фактично визнав, що публічні дані державних органів та ТСК не є достатніми для початку розслідування.
Норми КПК України встановлюють імперативний обов'язок слідчого, дізнавача або прокурора невідкладно внести відомості до ЄРДР після отримання заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення. Обов'язок перевірки фактів та обставин, викладених в заяві, покладено на орган досудового розслідування в ході такого розслідування. Слідчий суддя застосував до заяви стандарт доказування, характерний для обвинувального вироку, а не для стадії внесення відомостей до ЄРДР.
Слідчим суддею проігноровано, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва за аналогічною заявою задоволено скаргу на бездіяльність уповноважених осіб БЕБ України, зобов'язано їх внести відомості до ЄРДР.
ОСОБА_5 просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки ухвала слідчого судді надійшла через систему електронний суд 08.05.2026.
Учасники, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили. ОСОБА_5 в апеляційній скарзі її розгляд просив здійснювати за його відсутності. У зв'язку з чим, колегія суддів постановила здійснити апеляційний розгляд за відсутності учасників.
Відповідно до ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як вбачається з матеріалів, оскаржувану ухвалу постановлено 01 травня 2026 року. П'ятиденний строк на її оскарження закінчився 06 травня 2026 року. ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу 08 травня 2026 року, тобто, поза межами встановленого процесуального строку на апеляційне оскарження. Водночас, заявник в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, пропущений ним у зв'язку із тим, що текст ухвали надійшов на його електронний кабінет в системі Електронний суд лише 08 травня 2026 року, що підтверджується відповідною роздруківкою з системи.
Колегія суддів дійшла висновку про необхідність поновлення строку на апеляційне скарження судового рішення.
За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування може бути оскаржено, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Дійсно, в особи, яка подає заяву, відсутній обов'язок надавати докази вчинення кримінального правопорушення. Забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, у тому числі доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладено саме на органи досудового розслідування та є одним із завдань кримінального провадження.
Однак до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про конкретне кримінальне правопорушення, а не про будь-які дії, які не містять таких ознак.
Матеріали справи містять письмові пояснення уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України щодо скарги, в яких зазначено, що заява скаржника не містить конкретних фактів та обставин, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного бюро, у зв'язку з чим наразі відсутні підстави для застосування Бюро наданих повноважень. Також зазначено, що Національного бюро повідомило листом заявника про результат розгляду його заяви.
Колегія суддів погоджується із слідчим суддею, що заява та долучені матеріали ЗМІ не містять фактичних обставин, які вказують на вчинення керівництвом ДМС України саме корупційного злочину. Зокрема, у матеріалах не зазначено відомостей про місце вчинення кримінального правопорушення, час, особу тощо.
Як встановлено з наданих заявником матеріалів, за його аналогічною заявою ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.05.2026 зобов'язано Бюро економічної безпеки України внести відомості до ЄРДР.
Як вбачається із Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» одним із основних завдань Бюро є забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави.
Виходячи з того, що чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено порядок повторного зобов'язання слідчого, прокурора чи дізнавача внесення за заявою, що містить аналогічні фактичні обставини ймовірного скоєння кримінального правопорушення відомостей до ЄРДР, у задоволенні скарги слід відмовити.
Якщо під час аналізу або розслідувань детективи БЕБ України виявлять ознаки корупційного злочину, що належить до підслідності НАБУ, вони зобов'язані передати відповідну заяву з доданими матеріалами за належністю до уповноваженого органу.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 травня 2026 року в силі, а апеляційної скарги - без задоволення.
Керуючись статтями 214, 303, 407, 418 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 травня 2026 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3