Справа № 991/5145/26
Провадження № 1-кс/991/5156/26
про відмову у задоволенні скарги
14 травня 2026 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 13.02.2026 про закриття кримінального провадження № 62025140120000748 від 22.05.2025.
(1) Зміст поданої скарги
12.05.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга. З її змісту вбачається, що 21.03.2025 ОСОБА_6 звернувся до Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка стосується протиправних дій судді Шептицького (попередня назва - Червоноградського) міського суду Львівської області ОСОБА_7 .
Станом на 25.03.2025 за поданою заявою відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесені не були, у зв'язку з чим останній 28.03.2025 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із скаргою на бездіяльність службових осіб ДБР.
Так, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.04.2025 вказану скаргу задоволено.
22.05.2025 за згаданою заявою до ЄРДР внесено відомості (кримінальне провадження № 62025140120000748) за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Надалі, Львівською обласною прокуратурою постановою від 06.11.2025 підслідність вказаного провадження визначена за детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ).
У заяві, серед іншого, було викладено обставини про те, що кримінальні правопорушення, які вчиняла суддя ОСОБА_8 , містять ознаки суддівського свавілля, зловживання службовим становищем, перевищення повноважень, підробки та використання підроблених документів (доказів), прийняття завідомо неправосудних рішень та отримання неправомірної вигоди, які спрямовані на завдання ОСОБА_9 майнової шкоди у великому розмірі, зокрема заволодіння групою осіб нерухомим майном останнього, а саме: квартирою у місті Києві, шляхом підробки первинних документів, які фальсифікують факт видачі кредиту, вчинення дій, спрямованих на узаконення фінансового шахрайства банку, прийняття завідомо неправосудних рішень.
Вчинені кримінальні правопорушення пов'язані із судовою справою № 459/1610/20 за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до АТ «Універсал Банк» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору, що перебуває на розгляді у Шептицькому міському суді Львівської області (попередня назва - Червоноградський міський суд Львівської області), зокрема у провадженні судді ОСОБА_7 .
Під час здійснення досудового розслідування ОСОБА_6 неодноразово направляв до НАБУ численні додаткові пояснення щодо нових обставин вчинення злочинів суддею ОСОБА_7 , а також заяви про вжиття слідчих (розшукових) дій і визнання його потерпілим.
Водночас орган досудового розслідування не вжив дій, спрямованих на з'ясування обставин вчинення кримінальних правопорушень, зокрема не було витребувано документи, не проведено експертизи, не допитано свідків та підозрюваних. До того ж, ОСОБА_4 не було визнано потерпілим.
Натомість, 04.05.2026 останній отримав копію постанови детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Першого Головного Підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_10 про закриття цього кримінального провадження з формальної, на переконання особи, яка звернулась із скаргою, підстави - «встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення».
Оскаржувана постанова не може відповідати принципу повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.
До того ж, детектив не вчинив жодних дій, спрямованих на те, щоб обґрунтовано стверджувати про відсутність складу кримінального правопорушення у діях судді ОСОБА_7 .
Так, у постанові не наведено жодної очевидної та підтвердженої матеріалами провадження підстави закриття провадження, а також відсутні посилання на встановлені фактичні обставини, що стали такими підставами.
Окрім цього, у постанові відсутня належна правова оцінка щодо відсутності складу кримінального правопорушення з відповідним аналізом усіх елементів складу злочину та мотивацією з посиланням на докази, зібраними під час досудового розслідування.
ОСОБА_11 також вказав, що під час проведення перевірки обставин, викладених у його заяві про вчинення кримінального правопорушення та додаткових поясненнях, детективом не були проаналізовані та належним чином перевірені ті обставини, на які він посилається, а також не проведено всього необхідного комплексу слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованого на встановлення об'єктивної істини у справі, зокрема не допитано його у якості потерпілого.
Крім того, не допитано інших причетних та описаних у заяві осіб (включаючи саму суддю ОСОБА_7 ) щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, не витребувано оригінали документів, не призначено та не проведено експертизу тощо.
Також, оскаржувана постанова не містить переліку всіх слідчих (розшукових) дій, які були проведені під час досудового розслідування провадження, а також відомостей, отриманих слідчим в результаті їх проведення.
До того ж, вказівка в постанові про те, що нібито ОСОБА_6 викликався двічі для допиту і не прибув, не відповідають дійсності, оскільки насправді той не отримував жодних повісток про виклик, йому не телефонували, і він не був обізнаний про необхідність надати пояснення.
Адвокат ОСОБА_6 ОСОБА_12 неодноразово направляв до НАБУ адвокатські запити (від 30.01.2026 року, від 29.04.2026 року). Тобто, у детектива були дані для зв'язку не лише ОСОБА_6 , але і його адвоката, а отже, в органу досудового розслідування були всі можливості зв'язатися та повідомити про необхідність надання свідчень, якби детектив дійсно був зацікавлений у всебічному розслідуванні.
Зважаючи на викладене, під час проведення досудового розслідування цього кримінального провадження орган досудового розслідування допустив неповноту проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, не всі обставини події були з'ясовані в повному обсязі, що свідчить про грубе порушення вимог процесуального закону при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження та його передчасність, у зв'язку з чим, ОСОБА_11 просив скасувати відповідну постанову.
(2) Позиції учасників провадження
Адвокат ОСОБА_13 підтримав скаргу з підстав, у ній наведених, та просив її задовольнити.
Детектива НАБУ ОСОБА_10 , чиє рішення оскаржується, в судове засідання не прибула. Натомість від неї надійшли письмові заперечення на скаргу. З їх змісту вбачається, що заява ОСОБА_6 не містить жодних конкретних відомостей щодо будь-яких з діянь, передбачених ст. 368 КК України, які були вчинені суддею ОСОБА_7 , а також жодних обставин та інших фактів, які можна було б перевірити під час здійсненні досудового розслідування.
Окрім цього, із заяви ОСОБА_6 не вбачається відомостей, які б свідчили про наявність у діях чи бездіяльності судді ОСОБА_7 ознак об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Зокрема, у заяві не наведено конкретних фактів невиконання або неналежного виконання службових обов'язків через несумлінне чи недбале ставлення до них, а також не зазначено, у чому полягали суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди в розумінні п. З примітки до ст. 364 КК України.
Крім того, відсутні фактичні дані, які б підтверджували причинний зв'язок між можливими діями чи бездіяльністю судді ОСОБА_7 та настанням таких наслідків.
Зміст викладеного у заяві зводиться лише до фактичної незгоди заявника із рішеннями судді у справі № 459/1610/20 та можливим неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, є підставою для звернення до суду з апеляційною та касаційною скаргами.
Також орган досудового розслідування не вбачає відомостей, які б свідчили про наявність у діях судді складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України.
У своїй скарзі ОСОБА_11 зазначив, що органом досудового розслідування не витребувано із матеріалів судової справи оригінал заяви на купівлю іноземної валюти (долари США) за іншу іноземну валюту (швейцарські франки) № 01 від 18 лютого 2008 року для проведення подальшої експертизи.
Водночас НАБУ скерувало до Шептицького міського суду Львівської області запит від 20.01.2026 про надання інформації щодо стадії розгляду відповідної справи.
На виконання вказаного запиту Шептицьким міським судом Львівської області надано відповідь від 20.01.2026 у якій зазначено, що справа № 459/1610/20 перебуває на стадії судового розгляду та рішення по ній не прийнято.
Тож, детектив вказала, що доводи скарги про необхідність витребування із матеріалів судової справи оригіналу вказаної заяви для проведення експертизи є необґрунтованими, оскільки вказана справа перебуває на стадії судового розгляду, а рішення у справі не ухвалено, що підтверджується відповіддю суду на запит. За таких обставин, витребування матеріалів судової справи або окремих її оригіналів може бути розцінене як втручання у здійснення правосуддя та діяльність суду, що є неприпустимим з огляду на гарантії незалежності суддів.
Окрім цього, ОСОБА_6 зазначає, що його не було допитано, однак на поштову адресу останнього, яку він зазначає у всіх свої заявах, НАБУ двічі скеровувалися повістки про виклик для допиту останнього як свідка, а саме: повістка про виклик від 05.01.2026 № 512-294/322 на 15.01.2026 та повістка про виклик від 23.01.2026 № 512-294/2272 на 05.02.2026. На вказані виклики ОСОБА_6 не прибув та про причини неприбуття не повідомив.
Зважаючи на викладене, під час досудового розслідування кримінального провадження № 62025140120000748 від 22.05.2025 шляхом проведення слідчих та процесуальних дій, за результатами долучення та вивчення документів, що містяться в матеріалах провадження, органом досудового розслідування, з урахуванням встановлених обставин, аналізу наявних доказів, а також мотивів і процесуальних підстав закриття провадження, встановлена відсутність складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 368 КК України.
Отож, орган досудового розслідування дійшов висновку щодо необхідності прийняття рішення про закриття цього провадження згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
13.02.2026 на виконання вимог ч. 6 ст. 284 КПК України копія вказаної постанови була скерована супровідним листом прокурору п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_14 , окрім цього разом із постановою про закриття кримінального провадження вказаним супровідним листом також було скеровано матеріали кримінального провадження.
Супровідним листом прокурора САП ОСОБА_14 від 20.02.2026 № 07/5-1185ВИХ-26 після вивчення законності прийнятого рішення про закриття кримінального провадження повернуто матеріали кримінального провадження № 62025140120000748.
Відтак, враховуючи вищенаведене, на переконання детектива, відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_6 від 07.05.2026 на постанову про закриття провадження від 13.02.2026.
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження. У цьому випадку скарга може бути подана, зокрема, заявником.
Слідчий суддя встановив, що 22.05.2025 до ЄРДР внесено відомості за заявою ОСОБА_6 про вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 358 КК України за № 62025140120000748 на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.04.2025.
У вказаній заяві ОСОБА_11 , зокрема, зазначав про можливе вчинення суддею Шептицького міського суду Львівської області ОСОБА_7 дій, які, на думку заявника, свідчать про суддівське свавілля, зловживання службовим становищем, перевищення повноважень, підроблення та використання підроблених документів (доказів), постановлення завідомо неправосудних рішень, а також одержання неправомірної вигоди.
За твердженням заявника, вказані дії були спрямовані на заподіяння йому майнової шкоди у великому розмірі та заволодіння групою осіб належним йому нерухомим майном - квартирою у місті Києві шляхом використання підроблених документів, які нібито підтверджували факт видачі кредиту, а також шляхом вчинення дій, спрямованих на легалізацію фінансового шахрайства банку та ухвалення завідомо неправосудних судових рішень.
06.11.2025 Львівською обласною прокуратурою підслідність вказаного провадження визначена за детективами НАБУ.
13.02.2026 постановою детектива НАБУ ОСОБА_10 від 13.02.2026 кримінальне провадження № 62025140120000748 від 22.05.2025 закрите, у зв'язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень.
Зі змісту постанови вбачається, що з матеріалів досудового розслідування та заяви ОСОБА_6 не вбачається будь-яких ознак прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди суддею ОСОБА_7 .
До того ж, детектив вказала, що із заяви ОСОБА_6 не вбачається відомостей, які б свідчили про наявність у діях чи бездіяльності судді ОСОБА_7 ознак об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Серед іншого, заява не містить конкретних фактів невиконання або неналежного виконання службових обов'язків через несумлінне чи недбале ставлення до них, а також не зазначено у чому полягали суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди в розумінні п. 3 примітки до ст. 364 КК України. Крім того, відсутні фактичні дані, які б підтверджували причинний зв'язок між можливими діями чи бездіяльністю судді ОСОБА_15 та настанням таких наслідків.
Зі змісту постанови також вбачається, що згадана заява зводиться лише до фактичної незгоди заявника з рішеннями судді у справі № 459/1610/20 та можливим неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Крім цього, у постанові детектива зазначено, що з заяви ОСОБА_4 також не вбачається відомостей, які б свідчили про наявність у діях судді складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України.
Довести вчинення суддею ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 368 КК України, за таких умов не вбачається за можливе, а тому органом досудового розслідування не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в частині доказування елементів складу вказаних злочинів.
Зважаючи на викладене, під час здійснення досудового розслідування проведено всі необхідні в такому випадку слідчі дії, спрямовані на встановлення та перевірку обставин зазначених в заяві про вчинення кримінального правопорушення. Проведення інших слідчих дій у розумінні ч. 2 ст. 223 КПК України вбачається недоцільним, оскільки це не забезпечить досягнення їх мети - отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Окрім того, детектив зазначила, що ОСОБА_6 було викликано для допиту у якості свідка повістками, однак на вказані виклики той не прибув.
Тож, виконані необхідні дії, спрямовані на проведення перевірки доводів заяви, свого підтвердження під час досудового розслідування не знайшли. Так само, під час досудового розслідування не було здобуто доказів, які б могли свідчити про наявність ознак інших складів злочину.
На підставі викладеного, детектив у постанові зазначила, що кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 62025140120000748 від 22.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 368 КК України, слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Оцінюючи законність постанови детектива, слідчий суддя зважає на таке.
Підстави та порядок закриття кримінального провадження врегульовані ст. 284 КПК.
Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 284 КПК слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Слідчий є учасником кримінального провадження, який уповноважений на прийняття рішення про закриття кримінального провадження, в якому жодній особі не повідомлялося про підозру, за наявності для цього визначених КПК підстав.
Детектив сформувала оскаржувану постанову на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки останньою встановлена відсутність у діяннях складу кримінального правопорушення.
Слідчий суддя доходить висновку про дотримання детективом процесуального порядку закриття кримінального провадження.
Вимоги до постанови встановлені у ч. 5 ст. 110 КПК. Вона повинна складатися з 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Перевіривши зміст постанови детектива від 13.02.2026 про закриття кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що ця постанова містить усі відомості (елементи), передбачені для такого процесуального рішення. Наведені детективом у постанові мотиви і обґрунтування слідчий суддя вважає достатніми для прийняття постанови про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя з'ясовує питання про вмотивованість і обґрунтованість рішення детектива про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутність у діянні складу кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається за наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
Доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК).
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК).
Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування (ч. 5 ст. 38 КПК).
Детектив ОСОБА_10 , приймаючи вказане рішення про закриття кримінального провадження, вжила необхідних дій для встановлення необхідних обставин для прийняття належного процесуального рішення.
Слідчий суддя встановив, що НАБУ, серед іншого, зверталось в межах вказаного провадження до Шептицького міського суду Львівської області із запитом про надання інформації щодо стадії розгляду відповідної справи.
Крім того, також встановлено, що заявник під час досудового розслідування декілька разів викликався повісткою для проведення допиту його в якості свідка, однак за викликами не прибув. Не з'явився заявник жодного разу і з власної ініціативи до детектива для допиту, якщо вважав, що його показання можуть бути доказом вчинення суддею кримінальних правопорушень, хоча, як він стверджує, зацікавлений в розслідуванні повідомлених ним діянь.
Так, за результатами вивчення документів, що містяться в матеріалах провадження, та аналізу отриманої інформації, детективом не встановлено складу кримінальних правопорушень.
На переконання слідчого судді, ОСОБА_11 фактично не погоджується із прийнятими суддею рішеннями. Проте ця незгода не повинна вирішуватися шляхом внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування. Відповідні механізми її вирішення регламентовані цивільним процесуальним законом, яким заявнику надано право на оскарження відповідних рішень.
Отож, зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає, що складена детективом постанова від 13.02.2026 про закриття кримінального провадження відповідає завданням та засадам кримінального провадження, а наведене в ній мотивування є достатнім і релевантним прийнятому рішенню. У зв'язку з цим, відсутні підстави для задоволення відповідної скарги.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
- у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 від 13.02.2026 про закриття кримінального провадження № 62025140120000748 від 22.05.2025 відмовити.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1