копія
28 січня 2011 р. Справа № 2а-7617/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколова В.М.
за участю секретаря судового засідання -Шаповал Є.А.,
представника позивача -Дубової О.В.,
представника відповідача -Парфененка М.С.,
третіх осіб -ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом прокуратури Сумської області до Сумської міської ради, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернулась прокуратура Сумської області з позовом до Сумської міської ради, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування п.п.12-18 додатку №4 до рішення Сумської міської ради №2612-МР від 29.04.2009 р. «Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам»та рішення Сумської міської ради №2990 від 23.09.2009 р. «Про розгляд протесту заступника прокурора Сумської області від 22.07.2009 р. №07/1-2568 на п.п.12-18 додатку №4 рішення Сумської міської ради від 29.04.2009 р. №2612-МР «Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам».
Позивач вважає вказані рішення Сумської міської ради незаконними та такими, що підлягають скасуванню, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.
Згідно зі ст.5 Закону України «Про основи містобудування»при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій, урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів та захист прав громадян згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про основи містобудування», у разі відсутності місцевих правил забудови або при намірах забудови за межами населених пунктів містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок, у тому числі передбачених для продажу на земельних торгах, встановлюються рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на підставі містобудівного обґрунтування, яке підлягає громадському обговоренню.
Відповідно до ч.3 ст. 30-6 Закону України «Про основи містобудування»затвердження проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови без їх громадського обговорення забороняється, а матеріали громадського обговорення є невід'ємною складовою містобудівної документації, місцевих правил забудови.
Перевіркою встановлено, що містобудівне обґрунтування розміщення об'єкту містобудування -індивідуальної житлової забудови по вул. Одеська в м. Суми, затверджено рішенням Сумської міської ради №1977-МР від 29.10.2008 р.
Згідно інформації, наданої управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради, вказане містобудівне обґрунтування не проходило в установленому законодавством порядку відповідну державну експертизу, а також не було предметом громадського обговорення (громадських слухань), тобто його затвердження без проведення встановленої процедури є незаконним.
Рішенням Сумської міської ради №2612-МР від 29.04.2009 р. затверджено перелік громадян, яким, на думку позивача, незаконно (без урахування інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, що оточують місце будівництва) надано земельні ділянки по вул. Одеська, 2/1-10/1 в м. Суми для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд.
Позивач наголошує, що при прийнятті Сумською міською радою оскаржуваних рішень не було забезпечено дотримання вимог чинного законодавства, чим порушено право громадян на отримання рівних можливостей для набуття у власність земельних ділянок під індивідуальне будівництво, а тому відповідні рішення потрібно визнати незаконними та скасувати.
Представник відповідача та треті особи з позовними вимогами не погодилися, оскаржувані рішення Сумської міської ради вважають законними та обґрунтованими, просять в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що вимоги, викладені в позовній заяві, є необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що Сумською міською радою 29.04.2009 р. було прийнято рішення №2612-МР «Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам». Відповідно до оскаржуваних п.п.12-18 додатку №4 вказаного рішення наведено список громадян, яким надаються у власність земельні ділянки згідно з розробленими проектами відведення для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, а саме: громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4.
На виконання зазначеного вище рішення міської ради громадяни перелічені в п.п.12-18 додатку №4 оскаржуваного рішення отримали у власність земельні ділянки, що підтверджується державними актами на право власності на земельну ділянку, які були дослідженні в судовому засіданні та наявні в матеріалах справи (а.с. 96-102).
22.07.2009 р., керуючись ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», прокуратурою Сумської області на п.п.12-18 додатку №4 рішення Сумської міської ради №2612-МР від 29.04.2009 р. було принесено протест №07/1-2568 з вимогою про скасування вказаної частини рішення (а.с.15).
Рішенням Сумської міської ради №2990-МР від 23.09.2009 р. «Про розгляд протесту заступника прокурора Сумської області від 22.07.2009 р. №07/1-2568 на п.п.12-18 додатку №4 рішення Сумської міської ради від 29.04.2009 р. №2612-МР «Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам» було відхилено вищезазначений протест прокуратури Сумської області (а.с.16).
З огляду на положення ч. 4 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», прокурор звернувся до адміністративного суду з вимогою про скасування опротестованого рішення міської ради.
При цьому варто зазначити, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.
Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Згідно рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009 р., органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних актів належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване прокурором рішення Сумської міської ради є ненормативним актом, оскільки було прийнято стосовно конкретних фізичних осіб, підлягало одноразовому застосуванню та вичерпало свою дію фактом його виконання. В даному випадку виконання даного рішення відбулось шляхом надання третім особам земельних ділянок, що підтверджується наявними в матеріалах справи державними актами на право власності на земельну ділянку (а.с. 96-102).
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку не вбачається можливим скасувати рішення, що вичерпало свою дію, оскільки це є порушенням «гарантії стабільності суспільних відносин», як вказано в абз. 5 п. 5 Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року.
Що стосується вимоги прокурора про скасування Рішення Сумської міської ради №2990-МР від 23.09.2009 р. , що було прийнято за наслідками розгляду протесту, то суд також вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в цій частині, оскільки дана вимога є похідною від вимоги про скасування опротестованого прокурором рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову прокуратури Сумської області до Сумської міської ради, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 про скасування п.п.12-18 додатку №4 до рішення Сумської міської ради №2612-МР від 29.04.2009 р. «Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам»та рішення Сумської міської ради №2990 від 23.09.2009 р. «Про розгляд протесту заступника прокурора Сумської області від 22.07.2009 р. №07/1-2568 на п.п.12-18 додатку №4 рішення Сумської міської ради від 29.04.2009 р. №2612-МР «Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам» -відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) В.М. Соколов
З оригіналом згідно
Суддя В.М. Соколов
Повний текст постанови складений 02.02.2011 р.