Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7892/26
13 травня 2026 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчої слідчого відділу Подільського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12026100070000626, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_4 ,
Cлідча слідчого відділу Подільського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби у кримінальному провадженні № 12026100070000626 від 11.05.2026 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 11.05.2026 о 13 год 05 хв. затримано у порядку ст. 208 КПК України та 12.05.2026 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Київ, громадянину України, українцю, що має вищу освіту, неодруженому, який офіційно працевлаштований у ТОВ «РНК СОЛЮШИНС», на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимому, про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, у невстановлені під час досудового розслідування часі та місці, але не пізніше 11.05.2026 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak).
Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановленому місці, за невстановлених обставин та часу, але не пізніше 11.05.2026, у невстановленої слідством особи, ОСОБА_4 , незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak), для власного вживання, без мети збуту, яку розпочав незаконно зберігати при собі до вилучення працівниками поліції.
У подальшому, 11.05.2026 о 13 год 05 хв. за адресою: м. Київ, Костянтинівська, 27-Б, працівниками поліції затримано ОСОБА_4 , у якого в період часу з 14 год 49 хв. по 16 год 00 хв. під час проведення особистого обшуку, виявлено та вилучено зіп - пакет із речовиною зеленого кольору, що являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak), загальна маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 101,10 г, який останній зберігав для власного вживання, без мети збуту.
Листя (подрібнене чи ціле) рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» «Список № 1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ» є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
Згідно наказу № 1183 від 28.07.2025 Міністерства охорони здоров'я України, «Про затвердження Змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01 серпня 2000 року № 188» встановлено, що до 0,03 г листя (подрібнене чи ціле) рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), є невеликим розміром, від 2,5 до 12,5 г, є великим розміром, 12,5 г і більше, є особливо великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту якщо предметом таких дій були наркотичні засоби в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
Посилання на докази, якими обґрунтовується підозра в кримінальному провадженні:
-протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 11.05.2026, відповідно до якого, під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 виявлено та вилучено речові докази;
-показання свідка ОСОБА_8 від 11.05.2026;
-показання свідка ОСОБА_9 від 11.05.2026;
-показання свідка ОСОБА_10 від 11.05.2026;
-висновок експерта №СЕ-19/111-26/25788-НЗПРАП від 12.05.2026.
Санкція ч. 3 ст. 309 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк д від п'яти до восьми років, що відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Враховуючи вищезазначені обставини, а також поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, метою застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, контроль за його поведінкою а також запобігання наступним ризикам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На думку органу досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не призведуть до нормальної процесуальної поведінки та можуть перешкодити проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні та в подальшому судовому розгляду.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав. Зазначив, що ризики є обґрунтованими та просив задовільнити клопотання.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що підозрюваний свою вину визнає та зобов'язується не вчиняти більше правопорушення. Просив суд надати можливість працювати підозрюваному, оскільки останній є спеціалістом зв'язку та має бронь.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла наступних висновків.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт є одним із видів запобіжних заходів та полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури міста Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026100070000626, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
12.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту якщо предметом таких дій були наркотичні засоби в особливо великих розмірах.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 309 КК України, є тяжким злочином та передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
У судовому засіданні слідчою суддею встановлено, що копію клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваний ОСОБА_4 отримав у встановлений ч. 2 ст. 184 КПК України строк.
Слідча суддя перевірила наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, що підтверджується наступними доказами:
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 11.05.2026, відповідно до якого, під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 виявлено та вилучено речові докази;
- показаннями свідка ОСОБА_8 від 11.05.2026;
- показаннями свідка ОСОБА_9 від 11.05.2026;
- показаннями свідка ОСОБА_10 від 11.05.2026;
- висновком експерта №СЕ-19/111-26/25788-НЗПРАП від 12.05.2026.
При цьому оцінка критерію обґрунтованості підозри здійснюється слідчою суддею з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у пункті 48 рішення від 13.11.2007 року у справі «Чеботарь проти Молдови», а також у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Таким чином, оцінюючи наведені прокурором докази обґрунтованості підозри, слідча суддя дійшла висновку, що стороною обвинувачення зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, та про причетність ОСОБА_4 до його вчинення.
Водночас слідча суддя зауважує, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. При цьому, доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, має відбутись за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Оцінюючи наявність на даний час ризиків у кримінальному провадженні, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, слідча суддя встановила наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як зазначено у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановлено наявність наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні прокурором доведено, що заявлені ризики наявні та виправдовують необхідність застосування до особи запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Також, слідча суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України враховує відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_4 , який є громадянином України, уродженець міста Київ, має вищу освіту, неодружений, офіційно працевлаштований у ТОВ «РНК СОЛЮШИНС», на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимий.
Слідча суддя з урахуванням обґрунтованості підозри та наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, дійшла висновку, що на даному етапі досудового розслідування застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання вказаних ризиків.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відповідно до ст. 205 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
В силу положень п. 4 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Керуючись ст. 176-179, 181, 193 - 194, 309 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчої слідчого відділу Подільського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12026100070000626, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. щоденно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не відлучатися з місця фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. щоденно, без дозволу слідчого, прокурора, суду за виключенням часу прямування до укриття та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги;
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду у визначений час;
- не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали та обов'язків визначити до 12 липня 2026 включно, тобто в межах строку досудового розслідування.
Копію даної ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1