Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7665/26
12 травня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, подане прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні № 42026102070000029, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, про арешт майна ,-
Слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026102070000029 від 11.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
Досудовим розслідуванням установлено, що унаслідок протиправних дій службових осіб приватного підприємства у період 2009-2022 років здійснено самовільне будівництво будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:78:223:0008, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 4, чим спричинено шкоду територіальній громаді міста Києва.
Зокрема, за результатами опрацювання даних оприлюднених за посиланням «https://kmr.gov.ua/sites/default/files/1072-25_vysnovok.pdf» встановлено, що на сайті розміщено Висновок на проєкт рішення Київської міської ради від 30.12.2025 № 08/231-1072/ПР «Про передачу Приватному підприємству «Санбридж» земельної ділянки в оренду для обслуговування та експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів на вул. Вербовій, 4 в Оболонському районі міста Києва».
Земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:223:0008 знаходиться в межах території, на яку розроблений Детальний план території в межах вулиць Вербової, Куренівської, Богатирської, Московського просп., Набережно-Рибальської, залізничної колії в Оболонському районі м. Києва; функціональне призначення земельної ділянки: території комунально-складські (існуючі).
Земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:223:0008 належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Згідно з відомостями Державного земельного кадастру: категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, код виду цільового призначення - 12.11 для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу (для обслуговування та експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів).
Земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:223:0008 забудована нежитловою будівлею - станцією технічного обслуговування загальною площею 135,11 кв.м на вулиці Вербовій, 4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2624774780000), яка належить Приватному підприємству «Санбридж» на праві власності на підставі рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 05.03.2009 № 2-96/09; технічного паспорту, серія та номер: TI01:2109- 5063-4137-3280, виданий 30.06.2022; витяг з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, серія та номер: КВ101220712412 (право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 18.08.2022, номер відомостей про речове право: 47648754.
Крім того, на земельній ділянці розташовані дві збірно-розбірні металеві конструкції з навісами, які перебувають на балансі Підприємства.
Проєкт рішення передбачає затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватному підприємству «Санбридж» для реконструкції, будівництва та обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів за адресою: вул. Вербова, 4 в Оболонському районі м. Києва (категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, код виду цільового призначення - 12.11 для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу), заява ДЦ від 28 червня 2025 року № 72361-009800432-031-03, справа № 464392266.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.08.2022 зареєстроване право власності ПП «Санбридж» на нежитлову будівлю - станцію технічного обслуговування загальною площею 135,11 кв.м на вулиці Вербовій, 4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2624774780000), яка належить ПП «Санбридж» на праві власності, яке зареєстроване на підставі рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 05.03.2009 у справі № 2-96/09.
Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень Гребінківський суд Полтавської області 05.03.2009 не ухвалював будь-яких судових рішень у справі № 2-96/09.
Також, вказане судове рішення прийняте в порушення приписів частини першої статті 114 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній станом на 05.3.2009), згідно з якими позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Зі змісту пояснювальної записки не вбачається, що земельна ділянка надавалася в користування ПП «Санбридж» чи іншій юридичній або фізичній особі для містобудівних потреб.
Велика Палати Верховного Суду у постановах від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц, дійшла таких правових висновків:
- 6.28. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України).
- 6.29. Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов'язується можливість матеріального об'єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.
- 6.30. Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.
- 6.31. Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
- 6.32. При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.
- 6.33. Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.».
Таким чином об'єкт нерухомості, збудований на земельній ділянці, що не була відведена ПП «Санбридж» для містобудівних потреб, з огляду на відсутність дозвільних документів, які надають право виконувати будівельні роботи, належно затвердженого проєкту, акта введення в експлуатацію будівлі, тому в силу частини 2 статті 376 Цивільного кодексу України право власності у ПП «Санбридж» на нежитлову будівлю - станцію технічного обслуговування не виникало.
Відтак, таке неіснуюче право щодо об'єкта нерухомості не породжує й прав власника щодо розпорядження майном. Подібний за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду (постанова від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22), згідно з яким: «Якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України є такою, що не відповідає вимогам цієї статті.
Тобто, в розумінні вказаної статті така реєстрація може відбутися виключно на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки».
Викладене беззастережно свідчить, що ПП «Санбридж» вчинило протиправні дії, спрямовані на заволодіння земельною ділянкою територіальної громади міста Києва у позазаконний спосіб (не на конкурентних засадах та без волевиявлення Київської міської ради), тобто її дії спрямовані на неправомірне та свавільне заволодіння майном територіальної громади міста Києва.
Також, 08.06.2017 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві зареєстрував декларацію про початок будівельних робіт № КВ082171598612 за адресою: місто Київ, вулиця Вербова, 4.
Після чого, 25.07.2022 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації об'єкта №КВ101220712412, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Вербова, будинок 4.
Замовником вказаного будівництва визначено ПП «Санбридж». Дата початку будівництва: 08.06.2017, дата завершення будівництва: 11.11.2021. Строк введення об'єкта в експлуатацію: 25.07.2022.
Відповідно до пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.
Разом з тим, рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, за змістом пункту 3.1 розділу ІІІ якого пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.
Однак, Підприємство не зверталось із заявою про визначення розміру пайової участі щодо вищенаведених об'єктів будівництва після 01.01.2020 та до введення об'єкта в експлуатацію і не сплатило пайовий внесок за збудовані об'єкти, чим порушило встановлений пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком обов'язок, а також права та інтереси територіальної громади міста Києва.
Господарський суд міста Києва у своєму Рішенні від 20.10.2025 у справі № 910/9266/25 задовольнив позов Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та вирішив сягнути з Приватного підприємства «Санбридж» (03142, місто Київ, вулиця Академіка Кримського, будинок 27-А; ЄДРПОУ: 33747991) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради пайової участі в розмірі 76 464 грн 69 коп. інфляційних втрат та 6 881 грн. 76 коп. 3% річних (https://reyestr.court.gov.ua/Review/131126648).
Вищезазначене може свідчити про підробку офіційних документів із метою створення недостовірних підстав для будівництва, набуття права власності на нерухоме майно та самовільне зайняття земельної ділянки комунальної власності.
Таким чином, є підстави вважати, що унаслідок дій службових осіб ПП «Санбридж» здійснено самовільне будівництво будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної власності, чим спричинено шкоду територіальній громаді міста Києва.
Таким чином, є розумні підстави вважати, що земельна ділянка комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:78:223:0008, розташована за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 4, яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, є доказом злочину у даному кримінальному провадженні.
Постановою слідчого 01.05.2026 земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:78:223:0008, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 4, яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (відомості про право власності не внесені до Реєстру речових прав), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42026102070000029 від 11.02.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.
Наразі, існує обґрунтована необхідність у накладені арешту на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:78:223:0008, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 4, яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (відомості про право власності не внесені до Реєстру речових прав), саме як на речовий доказ у кримінальному провадженні, оскільки зазначена земельна ділянка є предметом вчиненого кримінального правопорушення, зберігає на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та цілком відповідає ознакам речового доказу, адже саме на ній розташовано об'єкт нерухомості, який має ознаки самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці, що наразі перевіряється органом досудового розслідування, тобто може бути засобом (знаряддям) вчинення злочину, так як знаходиться на самовільно зайнятій земельній ділянці, а право власності на нього зареєстровано за ПП «Санбридж» на підставі підроблених документів.
З метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх об'єктивних обставин у кримінальному провадженні, збереження речового доказу, необхідним для слідства є провести та дослідити всі наявні, та встановлені дії, пов'язані з майном, яке визнано речовим доказом. Таким чином, необхідним заходом забезпечення кримінального провадження є накладення арешту на об'єкт нерухомості - земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:78:223:0008, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 4, яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (відомості про право власності не внесені до Реєстру речових прав).
Зокрема, факт зацікавленості та ймовірності вчинення дій, спрямованих на відчуження підтверджується наступним: після того, як колишньому власнику приватного підприємства «Санбридж», код ЄДРПОУ: 33747991, ОСОБА_4 , у зв'язку із викликом на допит 13.02.2026, стало відомо про наявність кримінального провадження за вищеописаними обставинами, право власності на приватне підприємство та частку його статутного капіталу, яка становить 100% та мітить у собі об'єкт нерухомості - станцію технічного обслуговування загальною площею 135,11 кв.м., розташовану на вулиці Вербовій, 4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2624774780000) відчужено 17.02.2026 за 1000 гривень ОСОБА_5 , який є теперішнім власником та керівником Приватного підприємства «Санбридж».
У свою чергу, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про наявність кримінального провадження за вищеописаними обставинами, уклав з ОСОБА_6 27.02.2026 договір іпотеки, яким у забезпечення виконання зобов'язання за договором позики передав в іпотеку станцію технічного обслуговування загальною площею 135,11 кв.м., розташовану на вулиці Вербовій, 4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2624774780000).
Варто звернути увагу, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровані за однією адресою - АДРЕСА_2 . Реєстрація за однією адресою проживання вказує на пов'язаність зазначених осіб.
Зазначені обставини можуть свідчити про створення штучних підстав для відчуження об'єкта нерухомості і надання вигляду законності набуттю права власності на об'єкт нерухомого майна, що у подальшому зумовить настання підстав для набуття права користування самовільно зайнятою земельною ділянкою.
Кім того, посадовими особами приватного підприємства «Санбридж», код ЄДРПОУ: 33747991, як зазначалось раніше, вже вживались заходи для незаконного набуття права користування зазначеною земельною ділянкою, що не виключає повторного вчинення таких дій, у тому числі є можливим здійснення впливу на законного власника земельної ділянки з метою отримання таких прав, а саме на посадових осіб Київської міської ради.
Таким чином, з метою збереження речових доказів є необхідність у арешті майна із забороною відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:78:223:0008, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 4, яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (відомості про право власності не внесені до Реєстру речових прав), для запобігання відчуженню, пошкодженню або настанню інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Як вказано у клопотанні, вищезазначені речі самостійно та в сукупності з іншими фактичними даними мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні і можуть бути використані як докази під час судового розгляду.
Прокурор письмово просила розглядати клопотання без її участі; клопотання підтримує та просить задовольнити за вказаних у ньому підстав.
Власник майна (Київська міська рада) або його представник, будучи належним чином повідомленим про розгляд клопотання, в судові засідання не з'явилися; причини неявки не повідомили.
Дослідивши додані до клопотання матеріали, якими обґрунтовано доводи, суд дійшов висновку про те, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Про факти, встановлені під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, зазначено вище. Вказані у клопотанні обставини справи відповідають долученим до нього матеріалам.
Так, слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026102070000029 від 11.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.
Постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві від 01.05.2026 визнано речовими доказами речі, щодо яких внесено це клопотання.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Загальні правила (засади) застосування заходів забезпечення визначені ст. 132 КПК України, за змістом частини 3 якої: застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням; а за змістом частини 5 якої: для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ст. 170 КПК України майно, яке має ознаки речового доказу, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуженню, передачі, перетворенню, використанню, втрати, приховуванню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч.ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до його відчуження, передачі, приховування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У даному випадку визначені речовими доказами предмети, ймовірно, були об'єктом вчинення кримінального правопорушення, зокрема, й можуть зберігати на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, матимуть значення для проведення досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
Таким чином вилучені речі підпадають під ознаки речових доказів, визначені ст. 98 КПК України.
Метою застосування заходу забезпечення - арешту майна є збереження речових доказів.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя уповноважений оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу в кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, враховуючи обставини кримінального провадження, з метою досягнення дієвості кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на майно, що було визнано речовими доказами 01.05.2026.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, приходжу до висновку про наявність достатнього обґрунтування стороною обвинувачення відповідності вилучених речей критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України, зокрема, що вони могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, чи є вони знаряддям кримінально протиправних дій, речами, набутими кримінально протиправним шляхом. Накладення арешту на зазначене вилучене майно може вплинути на досягнення дієвості кримінального провадження, що згідно зі ст. 131 КПК України є загальною метою забезпечення заходу кримінального провадження. Клопотання подано в строки, визначені ч. 5 ст. 171 КПК України.
Таким чином, наявні підставі для арешту майна, визначені ст. 170 КПК України.??
Зазначене дає підстави для задоволення клопотання.
Окремо звертається увага, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 131-132, 168, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання, подане прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні № 42026102070000029, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:78:223:0008, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 4, яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (відомості про право власності не внесені до Реєстру речових прав) із забороною будь-яким особам, користувачам та власникам пошкоджувати, псувати, а також вчиняти будь-які дії, спрямовані на знищення майна, відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, в тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, позику, до статутного капіталу юридичних осіб, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, звернення стягнення на предмет іпотеки, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записів про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів.
Копію ухвали вручити прокурору - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1