печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18557/22-ц
18 травня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Остапчук Т.В. ,
при секретарі судових засідань Погребняк Д.В.
за участю позивача ОСОБА_1
Представника позивача ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами
В січні 2026 року ОСОБА_1 - Позивач за первісним позовом звернувся до Печерського районного суду міста Києва з заявою про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
29 листопада 2023 року Печерським районний судом міста Києва ухвалено рішення у справі №757/18557/22-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя , за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя . Нововиявленими обставинами заявник зазначає:необхідність переоцінки судом експертних оцінок майна і можливе призначення нової експертної незалежної оцінки, також зазначає, судом не враховано , що набуте під час шлюбу майно за кошти, за які були зароблені виключно ним в результаті своїх науково-інтелектуальних розробок. В судовому засіданні ОСОБА_1 , його представник заяву підтримали, просили задовольнити.
Відповідачка надала заперечення , вказувала , що обставини на які посилається позивач не є нововиявленими . Незгода заявника з оцінкою судом першої інстанції незалежних оцінок майна була однією із підстав апеляційної перегляду рішення суду за апеляційної скаргою ОСОБА_1 -заявника. Клопотання про проведення незалежної експертизи вартості майна в суді заявником не заявлялось.
В той же час Заявник зазначає, шо подані до суду оцінки майна, не були йому відомі під час судового розгляду, що не відповідає дійсності. Хоча заявник зазначає, що кошти, за які було куплено майно, були зароблені виключно ним в результаті своїх науково-інтелектуальних розробок, жодних доказів цьому не надає. Дане твердження є безпідставним і не відповідає приписам законодавства України щодо розмежування майна подружжя, як спільної чи особистої власності, не можуть бути нововиявленими обставинами. Просила розглянути в відсутність.
Ухвалою суду від 11ю02.2026р. відкрито провадження за заявою про перегляд судового рішення.
Суд, заслухавши позивача, представника позивача , дослідивши надані докази, приходить до слідуючого.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року ухвалено рішення у справі №757/18557/22-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя , за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна . Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено частково.
Визнано об'єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2
квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з 2 (двох) кімнат, жилою площею 43,60 кв. м. загальною площею 87,60.
- Гараж № 135 площею 19,5 кв. м. , який розташований по АДРЕСА_2 .
квартиру АДРЕСА_3 , яка складається з 3 (трьох кімнат), жилою площею 68,7 кв. м., загальною площею, 139,0 кв. м.
В порядку поділу спільного майна подружжя виділити ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_2 право власності на:
- квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з 2 (двох) кімнат, жилою площею 43,60 кв. м. загальною площею 87,60.
- Гараж АДРЕСА_4 площею 19,5 кв. м. , який розташований по АДРЕСА_2 .
В порядку поділу спільного майна подружжя виділити ОСОБА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на:
- на квартиру АДРЕСА_3 , яка складається з 3 (трьох кімнат), жилою площею 68,7 кв. м., загальною площею, 139,0 кв. м.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію в розміру 2 528 901,5 грн.
У задоволенні решти позовних вимог та зустрічних позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Жданової (Сєрокурової) Оксани Вікторівни залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року - без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2025 року у справі № 757/18557/22-ц касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Жданової Оксани Вікторівни, залишено без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року залишено без змін.
В січні 2026 року ОСОБА_1 - Позивач за первісним позовом звернувся до Печерського районного суду міста Києва з заявою про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у пунктах 3, 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від З0 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Праведная проти Росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду у цивільній справі, у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.
Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов'язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
У даному випадку визначальним є істотність для справи обставин, які підтверджуються певними доказами і на які посилається заявник як на нововиявлені, та з'ясування того, чи були або могли бути ці обставини відомими заявникові на момент вирішення спору.
Навіть неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків, у тому числі неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи, не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть привести до перегляду судового рішення із зазначених підстав.
Судом встановлено , що всі обставини, на які посилається заявник були розглянуті судом як першої, так і апеляційної інстанції.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.
Відповідно до ч.3 ст.. 429 ЦПК України За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Доводи, зазначені в заяві заявником - ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично зводяться до переоцінки доказів, яким, на його думку, суд не надав належної оцінки.
Враховуючи викладене, надавши оцінку доводам заявника та поданим ним доказам, суд дійшов висновку про те, що обставини, зазначені позивачем у його заяві, не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України.
Відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами.
При цьому суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України» від 19.02.2009, «Пономарьов проти України» від 03.04.2008).
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої позивачем заяви, у зв'язку з чим у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст..423,429 ЦПК України , суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Суддя Т.В.Остапчук