печерський районний суд міста києва
Справа № 490/8890/25-ц
16 січня 2026 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Гуртова Т. І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Держава США в особі Посольства держави США в державі Україна, про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням права власності в об'єкті права власності Українського народу, а саме надрах,
Ухвалю Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.10.2025 вказана справа була передана на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов такого висновку.
Так, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем заявлено позовну вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 10 000 000 грн.
Постановою пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).
Аналогічна правова позиція визначена і у ст. 23 Цивільного кодексу України.
При цьому п. 4 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
Також у роз'ясненнях, наданих постановою пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995, вказано, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві (п. 4).
Заява має містити відомості про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням та докази, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог. Зокрема, докази причино-наслідкового зв'язку між станом здоров'я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідачів, наприклад, докази витрат на лікування.
Проте, позивачем не зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходив та якими доказами це підтверджується.
Крім цього, при визначенні розміру завданої моральної шкоди позивач послався на загальні норми законодавства, якими визначено компенсацію за моральні страждання, проте обґрунтування розміру компенсації моральної шкоди, завданої саме позивачеві та внаслідок протиправних дій саме відповідача, у позовній заяві не зазначено.
Отже, позивачу необхідно навести належне обґрунтування заявленого до стягнення розміру моральної шкоди у сумі 10 000 000,00 грн та зазначити, з яких саме критеріїв та міркувань він виходив при визначенні такого розміру, а також надати докази на підтвердження обставин, які б свідчили про співмірність заявленої суми характеру та обсягу моральних страждань.
Також позивачем визначено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, «Державу США в особі Посольства держави США в державі Україна».
Разом із тим суд зазначає, що Посольство Сполучених Штатів Америки в Україні не є самостійною юридичною особою чи окремим суб'єктом цивільних процесуальних правовідносин у розумінні положень ЦПК України, а є дипломатичним представництвом іноземної держави, через яке реалізуються функції відповідної держави на території України.
Відповідно до положень Віденська конвенція про дипломатичні зносини дипломатичні представництва іноземних держав користуються юрисдикційним імунітетом держави перебування.
Згідно зі ст. 31 Віденської конвенції дипломатичне представництво та дипломатичні агенти користуються імунітетом від цивільної юрисдикції держави перебування, а відповідно до ст. 32 зазначеної Конвенції відмова від такого імунітету має бути чітко та недвозначно вираженою.
Матеріали позовної заяви не містять жодних відомостей чи доказів на підтвердження надання Сполученими Штатами Америки згоди на участь Посольства США в Україні у даній справі як учасника судового процесу або відмови від юрисдикційного імунітету.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть брати участь у справі лише у випадку, якщо рішення суду може вплинути на їх права чи обов'язки щодо однієї із сторін.
Однак позовна заява не містить обґрунтування того, яким саме чином судове рішення у спорі про відшкодування моральної шкоди між позивачем та Державою Україна може вплинути на права, обов'язки чи охоронювані законом інтереси Держави США або її дипломатичного представництва.
Фактично зазначення Посольства США в Україні як третьої особи не узгоджується з предметом та підставами заявленого позову, не містить процесуального та матеріально-правового обґрунтування необхідності його участі у справі та суперечить положенням міжнародного права щодо юрисдикційного імунітету іноземної держави.
За таких обставин позивачу необхідно уточнити склад учасників справи та привести позовну заяву у відповідність до вимог ст.ст. 42, 48, 53, 175 ЦПК України
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необхідність усунення вказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 14, 175, 177, 353-355 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Держава США в особі Посольства держави США в державі Україна, про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням права власності в об'єкті права власності Українського народу, а саме надрах - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачам, що у разі невиконання вимог ухвали суду в частині усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.
Копію ухвали надіслати позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя Тетяна ГУРТОВА