Провадження № 1-кп/742/455/26
Єдиний унікальний № 742/2026/26
19 травня 2026 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201527021000263 від 21.02.2015 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України в порядку п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України,
Прокурор Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 1201527021000263 від 21.02.2015 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України у порядку п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №1201527021000263 від 21.02.2015 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України.
За матеріалами правоохоронних органів, 20.02.2015 до СВ Прилуцького МВ УМВС надійшов рапорт оперуповноваженого СДСБЕЗ Прилуцького МВ УМВС ОСОБА_4 про виявлений факт приховування автомобіля «УРАЛ», д.н.з. НОМЕР_1 , на який працівниками Прилуцького відділу ДВС у 2013 році було накладено арешт.
У ході досудового розслідування встановлено, що у Прилуцькому міськрайонному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на виконанні перебуває виконавче провадження № 31807196 від 09.03.2012 про стягнення з ТОВ «БУ-1 Прилуки» на користь юридичних осіб боргу на загальну суму 1 428 874 грн за виконавчим листом Чернігівського окружного адміністративного суду № 2а/2570/2524/2011 від 10.05.2012.
20.11.2013 складено акт опису та арешту майна боржника, а саме автомобіля УРАЛ АЦ, тип - паливозаправник, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , зеленого кольору.
01.09.2014 вказаний автомобіль було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Петра Могили, 25.
17.02.2015 під час перевірки належного зберігання описаного та арештованого майна ТОВ «БУ-1 Прилуки» згідно з актом опису та арешту від 20.11.2013 встановлено відсутність автомобіля.
Встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Також з'ясовано, що за вказаною адресою розташований гуртожиток, кімнати в якому вже приватизовані. ОСОБА_5 раніше проживав у кімнаті № 26, однак після приватизації та об'єднання кімнат виїхав у невідомому напрямку, а його теперішнє місце перебування невідоме.
У ході досудового розслідування допитано свідків, а також проведено інші слідчі та процесуальні дії, однак осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, встановити не вдалося.
Згідно ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і карність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно редакції КК України зі змінами та доповненнями, чинне на момент вчинення кримінального правопорушення, санкція ч.1 ст. 388 КК України, передбачала покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 388 КК України є нетяжким злочином.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
Згідно п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров?я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Враховуючи вищевикладене, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності сплив.
Таким чином, навіть у випадку встановлення особи, винної у вчиненні вказаного злочину, така особа підлягатиме звільненню від кримінальної відповідальності, у зв?язку із закінченням строків давності, прокурор просить закрити дане кримінальне провадження, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Суд, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 20.02.2015 до СВ Прилуцького МВ УМВС надійшов рапорт оперуповноваженого СДСБЕЗ Прилуцького МВ УМВС ОСОБА_4 про виявлений факт приховування автомобіля «УРАЛ», д.н.з. НОМЕР_1 , на який працівниками Прилуцького відділу ДВС у 2013 році було накладено арешт (а.с. 7).
За даним фактом внесено відомості по кримінальному провадженні №1201527021000263 від 21.02.2015 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що у Прилуцькому міськрайонному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на виконанні перебуває виконавче провадження № 31807196 від 09.03.2012 про стягнення з ТОВ «БУ-1 Прилуки» на користь юридичних осіб боргу на загальну суму 1 428 874 грн за виконавчим листом Чернігівського окружного адміністративного суду № 2а/2570/2524/2011 від 10.05.2012.
Згідно з протоколом допиту свідка від 20.12.2016 , встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Також з'ясовано, що за вказаною адресою розташований гуртожиток, кімнати в якому вже приватизовані. ОСОБА_5 раніше проживав у кімнаті № 26, однак після приватизації та об'єднання кімнат виїхав у невідомому напрямку, а його теперішнє місце перебування невідоме (а.с. 7-9).
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 92, 110 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, у встановлених КПК України випадках, - на потерпілого.
Закриття кримінального провадження є однією з форм закінчення досудового розслідування, а тому провадження має закриватись лише після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Підстави для закриття кримінального провадження встановлено ст. 284 КПК України, при цьому рішення про закриття кримінального провадження може прийматись слідчим, прокурором та судом.
Зокрема, суд закриває кримінальне провадження з підстав, передбачених п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто ст. 284 КПК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Зі змісту вказаної норми слідує, що для закриття кримінального провадження судом з цієї підстави необхідно існування таких умов: кримінальне правопорушення було вчинене, не встановлено особу, яка його вчинила та минули строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності. Тобто вчинене діяння містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого КК України, однак особу, яка його вчинила не встановлено і сплили строки давності притягнення її до відповідальності.
У Постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду по справі № 687/1066/22 від 15 лютого 2024 року, Верховний Суд зазначив, що в провадженні, де потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо нього, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості конкретної особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.
Із матеріалів досудового розслідування № 1201527021000263 від 21.02.2015 року вбачається, що до вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_5 , на якого прямо вказують заявники у кримінальному провадженні.
У свою чергу, суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).
Закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, у якому потерпілий, зазначаючи про те, що кримінальне правопорушення вчинено конкретними особами, на яких у передбачений КПК спосіб безпосередньо вказує органу досудового розслідування, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду по справі № 687/1066/22 від 15 лютого 2024 року).
Таким чином суд приходить до висновків про те, що у даній конкретній справі відсутні правові підстави для застосовування положення п. 3-1 ч. 1ст. 284 КПК України стосовно кримінального провадження № 1201527021000263 від 21.02.2015 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України в порядку п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, оскільки для закриття кримінального провадження судом з цієї підстави необхідно існування одночасно таких умов: кримінальне правопорушення було вчинене, не встановлено особу, яка його вчинила та минули строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, однак у даному випадку зазначені підстави відсутні.
Враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження містяться дані про конкретну особу, на яку потерпілий вказує як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення, то у порядку, встановленому КПК, вказані дані мають бути перевірені, за результатами чого має бути прийнято рішення або про повідомлення цю особу про підозру, згідно ст.ст.276, 278 КПК, або про закриття кримінального провадження у порядку ст. 284 КПК.
У випадку наявності даних про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, підстав для закриття кримінального провадження згідно п. 3-1 ч. 1ст. 284 КПК немає, у зв'язку з чим прокурору у клопотанні про закриття кримінального провадження саме з цієї підстави слід відмовити.
Така позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду, відображеною, зокрема, в постанові від 15.02.2024 у справі № 687/1066/22.
Відповідно до засади диспозитивності, поняття якої визначено уст. 26 КПК, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 3ст. 26 КПК). Тому з урахуванням цієї засади в межах розгляду клопотання прокурора про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1ст. 284 КПК суд не уповноважений розглядати інші питання, які виходять за межі поданого клопотання, у тому числі щодо неефективності досудового розслідування. Для цього чинним КПК запроваджений інших механізм контролю, а саме через керівників органів прокуратури та/або через слідчого судді.
Враховуючи, що у клопотанні прокурора про закриття кримінального провадження суд відмовляє, то кримінальне провадження № 1201527021000263 від 21.02.2015 не підлягає закриттю на підставі п.3-1 ч.1ст.284КПК України та підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, встановленому КПК.
Керуючись ст. ст.284,314,370372 КПК, суд
У задоволенні клопотання прокурора Прилуцької окружної прокуратури про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201527021000263 від 21.02.2015 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України в порядку п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України - відмовити.
Кримінальне провадження повернути прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, встановленому КПК.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6