Справа № 2а-5199/10/1770
08 грудня 2010 року 10год. 40хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Вашета В.П.
відповідача: представник Мамай І.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс"
до Державна податкова інспекція у м.Рівне
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю “Камаз-Транс-Сервіс” звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне № 0003822342/0 від 21.10.2010 р. про донарахування податку на прибуток підприємств на суму 48399,2 грн. в т.ч. 40322,7 грн. основного платежу та 8066,5 грн. застосованих штрафних санкцій та № 0003832342/0/23 від 21.10.2010 р. про зменшення бюджетного відшкодування на суму 61109,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс” було дотримано приписи п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР під час формування валових витрат у зв'язку з придбанням у ТОВ “Транснафтатрейд” та ТОВ “Нафтатранс” . Всі витрати підтверджуються первинними та розрахунковими документами та пов'язані з веденням господарської діяльності позивача. З аналогічних підстав позивач зазначає про надуманість висновків посадових осіб ДПІ у м. Рівне щодо порушення ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс” під час ведення податкового обліку пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. Податковий кредит сформований позивачем на підставі податкових накладних виписаних ТОВ “Транснафтатрейд” та ТОВ “Нафтатранс”які за формою та змістом відповідають вимогам Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. Крім того, позивач стверджує про порушення зі сторони посадових осіб ДПІ у м. Рівне під час проведення перевірки Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 25 серпня 2005 р. за № 925/11205 в частині відсутності в акті перевірки покликань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують порушення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов повністю, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0003822342/0 від 21.10.2010 р. та № 0003832342/0/23 від 21.10.2010 р.
Державна податкова інспекція у м. Рівне адміністративний позов не визнала, про що подала письмові заперечення.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що під час проведення перевірки ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс” було встановлено порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР під час формування валових витрат за 4 кв. 2008 р. та пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР під час формування податкового кредиту. Вказане порушення податкового обліку виникло в результаті відображенні в складі валових витрат та податкового кредиту вартості придбаного у ТОВ “Транснафтатрейд” та ТОВ “Нафтатранс” дизельного пального. В той же час товариство продавець має ознаки фіктивності, як наслідок вказану господарську операцію не можна вважати пов'язаною з господарською діяльністю позивача. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.10.2010 р. ДПІ у м. Рівне було складено акт № 1573/23-100/03567150 про результати планової виїзної перевірки ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс” з питань дотримання вимог податкового. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р.
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення зі сторони ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс” п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в результаті чого було встановлено завищення від'ємного значення по податку на прибуток підприємств в сумі 4701516 грн. та заниження податку на прибуток на суму 40332,7 грн. та порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР в результаті чого було завищено бюджетне відшкодування на суму 61109,8 грн.
На підставі акта перевірки № 1573/23-100/03567150 від 08.10.2010 р. заступником начальника ДПІ у м. Рівне було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0003822342/0 від 21.10.2010 р. про донарахування податку на прибуток підприємств на суму 48399,2 грн. в т.ч. 40322,7 грн. основного платежу та 8066,5 грн. застосованих штрафних санкцій та № 0003832342/0/23 від 21.10.2010 р. про зменшення бюджетного відшкодування на суму 61109,80 грн.
Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс” та ТОВ “Транснафтатрейд” 20.04.2007 р. було укладено договір № 109 на купівлі-продажу дизельного пального в кількості 1 000 тон.
В грудні 2008р. ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс” отримувало від ТОВ “Транснафтатрейд” дизпаливо на суму 217 850,84 грн. в т.ч. податок на додану вартість в сумі 36 308,5 грн. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи накладними № РН-0000903 від 04.12.2008 р., № РН-0000926 від 10.12.2008 р. та податковими накладними № 813 від 02.12.2008 р. на суму 150 923,39 грн. в т.ч. ПДВ 25 153,9 грн. та № 823 від 10.12.2008 р. на суму 66 927,45 грн. в т.ч. ПДВ 11 154,58 грн.
Оплата проведена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.
На підставі вказаних операцій ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс” в 4 кварталі 2008р. було сформовано валові витрати на суму 181 542,5 грн. та в грудні 2008 р. податковий кредит на суму 36 308,5 грн.
10.06.2009 р. між ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс” та ТОВ “Нафтатранс”було укладено договір поставки нафтопродуктів № 21/9.
В червні 2009 р. ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс” отримувало від ТОВ “Нафтатранс” дизпаливо на суму 148808 грн. в т.ч. податок на додану вартість в сумі 24801,33 грн. Вказані обставини підтверджуються видатковою накладною № 20/06 від 11.06.2009 р. та податковою накладною № 32 від 11.06.2009 р. на суму 148808 грн. в т.ч. ПДВ 24801,3 грн.). До складу валових витрат в 2 кварталі 2009 р. було віднесено витрати по вартості дизпалива отриманого від ТОВ “Нафтатранс” на суму 124 006,5 грн.
Оплата проведена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.
На підставі вказаних операцій ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс” в 2 кварталі 2009 р. було сформовано валові витрати на суму 124 006,5 грн. та в червні 2008 р. податковий кредит на суму 24801,3 грн.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
При цьому у відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Аналогічні вимоги передбачаються пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР згідно якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV - первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вимоги щодо змісту податкової накладної встановлені пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.
На момент вчинення господарських операцій відомості про ТОВ “Транснафтатрейд” та ТОВ “Нафтатранс” знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців і у відповідності до ст. 18 Закону України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ” вiд 15.05.2003 № 755-IV, а отже є достовірними. Крім того вказані контрагенти були зареєстровані в установленому порядку платниками податку на додану вартість та мали право виписувати податкові накладні.
Таким чином, валові витрати та податковий кредит сформовані ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс” по господарських операціях з ТОВ “Транснафтатрейд” та з ТОВ “Нафтатранс” підтверджуються первинними документами та податковими накладними, що відповідають за змістом вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV та Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.
Як вбачається з матеріалів справи станом на 01.10.2008 р. на балансі ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс” знаходилося 150 одиниць транспортних засобів, станом на 01.01.2009 р. кількість транспортних засобів збільшилася до 156 одиниць.
Судом встановлено, що ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс” володіє на правах власності автозаправною станцією за адресою м. Рівне, вул. Київська, 64-А.
Як вбачається з звітів вказаної АЗС в грудні 2008 р. та червні 2009 р. відбувалося надходження та відпуск дизельного пального.
Як вбачається з відомостей обліку дизельного пального останнє відпускалося працівникам ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс” для заправки транспортних засобів товариства.
Таким чином, придбане у ТОВ “Транснафтатрейд” та у ТОВ “Нафтатранс” дизельне пальне в наступному було використано в рамках господарської діяльності позивача з метою заправки наявного транспортного парку.
ДПІ у м. Рівне не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів на підтвердження факту здійснення ТОВ “Транснафтатрейд” та ТОВ “Нафтатранс” фіктивного підприємництва, як наслідок безтоварності господарських операцій вчинених з ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс”.
Відсутність вказаних контрагентів за юридичною адресою не є доказом, що підтверджує здійснення останніми фіктивного підприємництва.
З урахуванням всього вищевикладеного, суд дійшов висновку, що посадові особи ДПІ у м. Рівне помилково зазначають про безтоварність господарських операцій між ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс” з ТОВ “Транснафтатрейд” та з ТОВ “Нафтатранс”. Як наслідок, доводи ДПІ у м. Рівне про порушення позивачем Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/97-ВР та Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та є надуманими.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень № 0003822342/0 від 21.10.2010 року та № 0003832342/0/23 від 21.10.2010року.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0003822342/0 від 21.10.2010 року про донарахування податку на прибуток підприємств на суму 48399,2 грн. в т.ч. 40322,7 грн. основного платежу та 8066,5 грн. застосованих штрафних санкцій та № 0003832342/0/23 від 21.10.2010 року про зменшення бюджетного відшкодування на суму 61109,80 грн. підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне №0003822342/0 від 21 жовтня 2010 року, №0003832342/0/23 від 21 жовтня 2010 року.
Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3(три) грн. 40 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жуковська Л.А.