Справа № 2а-2028/10/1770
22 грудня 2010 року 16год. 31хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Оксимчук А.О.
відповідача: представник Оніщук В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Рівне"
до Державна податкова інспекція у м.Рівне
про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Рівне" (далі -ТОВ "Текстиль-Рівне") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Рівне (далі - ДПІ у м.Рівне) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001232342/0 та №0001242342/0 від 23.04.2010 року.
Позовні вимоги повністю підтримані у судовому засіданні представником позивача, який ствердив, що висновки відповідача, покладені в основу нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість з відповідними фінансовими санкціями за спірними податковими повідомленнями-рішеннями щодо нікчемності правочинів, укладених з ТОВ "Рівне-Метал", є безпідстав-ними та неаргументованими, позаяк ґрунтуються не на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, а на власній, суб'єктивній, оцінці податкового органу про неспроможність здійснення даним контрагентом господарських операцій та на матеріалах досудового слідства кримінальної справи, порушеної по факту фіктивного підприємництва даного товариства. Стосовно кримінальної справи, зауважив, що в ній відсутній обвинувальний вирок, який набрав законної сили, що позбавляє доказової сили висновків про нікчемність правочинів з огляду на відсутність належних доказів про спрямування умислу посадових осіб ТОВ "Рівне-Метал" на заволодіння майном держави. На таких підставах, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, покликаючись на відсутність з боку податкового органу порушень норм матеріального і процесуального законодавства при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень. Вказав, що підставою донарахування позивачу податкових зобов'язань та фінансових санкцій стали висновки про нікчемність господарських операцій, здійснених позивачем у перевіряємому періоді з таким контрагентом, як ТОВ "Рівне-Метал", які, в свою чергу, ґрунтуються на обставинах порушеної кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва щодо нього. Ствердив, що первинні документи обліку господарських операцій позивача з ТОВ "Рівне-Метал", з боку останнього оформлені за підписом ОСОБА_4 (директора та засновника вказаного товариства), який будучи допитаним в якості свідка, слідчому органу пояснював, що на розрахунковий рахунок ТОВ "Рівне-Метал" перераховувались грошові кошти за господарські операції та товари, які фактично не виконувались та не поставлялись, так як товариство фінансово-господарської діяльності не здійснювало. Тобто, ревізовані перевіряючими накладні та податкові накладні не можна вважати документами, які належним чином, підтверджують факт здійснення позивачем операцій з вказаним контрагентом. Також зазначив, що позивачем документально не підтверджені витрати, понесені на оплату послуг ПП ОСОБА_5 За таких підстав вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому підстав для їх скасування немає. Відтак, просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, оцінивши докази та всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що з 30 березня по 13 квітня 2010 року ДПІ у м.Рівне проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Текстиль-Рівне" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року. Результати перевірки оформлені актом №501/23-100/32171289 від 16.04.2010 року (а.с.15-49).
На підставі акту перевірки відповідачем винесено, зокрема, податкові повідомлення-рішення:
- №0001232342/0 від 23.04.2010 року, згідно якого позивачу нараховано податкове зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 41046,00 грн., в тому числі за основним платежем - 27364,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 13682,00 грн.(а.с.8);
- №0001242342/0 від 23.04.2010 року, згідно якого позивачу нараховано податкове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 32237,00 грн., в тому числі за основним платежем - 21491,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10746,00 грн. (а.с.7).
В основу податкових повідомлень-рішень покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2., пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого, позивачем у перевіряємому періоді завищено валові витрати ІІІ-го кварталу 2008 року на 109457,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на 27364,00 грн., а також віднесено до складу податкового кредиту ПДВ не пов'язане з придбанням товарів, робіт, послуг для використання у власній господарській діяльності на загальну суму 21491,00 грн., що призвело до завищення податкового кредиту за серпень 2008 року на 8983,00 грн. та за вересень 2008 року на 12508,00 грн.
Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно з положеннями пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. В свою чергу, стаття 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (Правила ведення податкового обліку) не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівниц-твом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з вимогами пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними. А в силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.
Відповідачем зроблено висновки, що в результаті порушення позивачем вказаних норм податкового права, в їх сукупності, позивачем у перевіряємому періоді завищено валові витрати по господарським операціям з ТОВ "Рівне-Метал" на суму 107456,67 грн., та з ПП ОСОБА_5 на суму 2000,00 грн., а також завищено суму податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з ТОВ "Рівне-Метал" на 21491,33 грн.
Судом встановлено, що господарські операції між ТОВ "Текстиль-Рівне" та ТОВ "Рівне-Метал", згідно з якими, останній поставляв першому кислоту ортифосфорну, проводились без укладання договорів. Взаємовідносини оформлялися накладними №082002 від 01.08.2008 року на 44916,67 грн. без ПДВ, №090410 від 01.09.2008 року на 51920,00 грн. без ПДВ, №090425 від 25.09.2008 року на 10620,00 грн. без ПДВ (а.с.75,77,79). На підтвердження повноважень особи позивача на отримання товарно-матеріальних цінностей від "Рівне-Метал", позивачем надано копію відповідних аркушів журналу реєстрації довіреностей (а.с.171). Загальна вартість поставок без урахування ПДВ - 107456,67 грн. віднесена ТОВ "Текстиль-Рівне" до складу валових витрат у ІІІ-му кварталі 2008 року.
Сформований ТОВ "Текстиль-Рівне" по даним операціям податковий кредит на суму 21491,33 грн. підтверджується податковими накладними виписаними ТОВ "Рівне-Метал": №82904 від 01.08.2008 року на суму ПДВ 8983,33 грн., №9410 від 01.09.2008 року на суму ПДВ 10384,00 грн., №9411 від 25.09.2008 року на суму ПДВ 2124,00 грн. (а.с.76,78,80).
Оплата товару здійснена не шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Рівне-Метал", а шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, враховуючи що в серпні-жовтні 2008 року ТОВ "Текстиль-Рівне" здійснювало поставку тканини, парусини та текстильних виробів в асортименті для ТОВ "Рівне-Метал", за які останнє також не розрахувалось (а.с.71-74, 81-87, 97).
Як вбачається з досліджених матеріалів справи, придбана у ТОВ "Рівне-Метал" кислота ортофосфорна була реалізована ТОВ "Текстиль-Рівне" з націнкою в тому ж періоді для ТОВ "Леліон-Плюс" та для ТОВ "Т-Стиль" (а.с.88-92). Розрахунки за поставлену кислоту, останнім контрагентом проведені частково грошовими коштами, а частково шляхом заліку однорідних вимог, враховуючи що ТОВ "Т-Стиль" в серпні-вересні 2008 року також здійснювало поставки для ТОВ "Текстиль-Рівне" (а.с.159-183). На відповідні поставки ТОВ "Текстиль-Рівне" для покупців виписувало податкові накладні, а суми ПДВ відносило до складу своїх податкових зобов'язань.
Вказані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, і вони юридично спроможні підтвердити факт здійснення операцій і, відповідно, право ТОВ "Текстиль-Рівне" на включення до складу своїх валових витрат вартості отриманих від ТОВ "Рівне-Метал" товарів та на включення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого в ціні таких товарів.
За змістом акту перевірки, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, відсутні будь-які зауваження щодо переліку документації, якою оформлені відповідні господарські операції, а також щодо її повноти чи правильності оформлення.
Жодних висновків, на користь неспроможності ТОВ "Рівне-Метал" здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача, податковим органом в акті перевірки не зазначено. Жодних документальних доказів цьому не було надано і суду під час розгляду справи.
Фактично висновки акту перевірки про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Рівне-Метал" базуються лише на одному документі - довідці про можливу легалізацію №6/35-30 від 11.02.2009 року, що складена Управлінням боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом ДПА в Рівненській області на підставі проведеного аналізу матеріалів, отриманих від УБОЗ УМВС України в Рівненській області та опрацювання наявної бази даних податкових органів ДПА в Рівненській області по ТОВ "Рівне-Метал". Разом з тим, вказана довідка, як і наявність кримінальної справи, порушеної по факту фіктивного підприємництва ТОВ "Рівне-Метал", не є достатнім і незаперечним доказом фіктивності здійснених вказаним суб'єктом господарювання господарських операцій і, відповідно, недійсності фінансово-господарських документів, якими вони оформлені.
Протокол допиту свідка - ОСОБА_4 (директора та засновника ТОВ "Рівне-Метал"), на який міститься покликання в акті перевірки, суду не наданий, як не надано і доказів законності його отримання ревізорами під час перевірки, зокрема дозволу слідчого на розголошення даних досудового слідства, з врахуванням того, що свідчення відібрані слідчим органом під час розслідування кримінальної справи.
Також суд критично оцінює висновки акту перевірки, щодо того, що угоди між ТОВ "Текстиль-Рівне" та ТОВ "Рівне-Метал" є нікчемними, такими, що укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства і спрямовані на отримання податкової вигоди.
Так, за змістом ст.228 ЦК України правочини, учинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а отже, є нікчемним.
Разом з тим, жодних доказів того, що обидва чи один учасник правочинів, виконання яких було, зокрема, предметом перевірки податкового органу, завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяв всупереч інтересам держави і суспільства відповідачем суду не надано. Не надано суду й жодних доказів невідповідності фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства документів бухгалтерського та податкового обліку позивача.
Згідно з п.1 ст.18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
ТОВ "Рівне-Метал" набуло прав юридичної особи з дня його державної реєстрації, і відомості щодо нього внесені до Єдиного державного реєстру, і останній запис, який міститься в ньому, це запис про внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури від 12.11.2009 року (а.с.69-70). Такі ж реєстраційні дані містяться в базі ДПА України по картці платника податків -ТОВ "Рівне-Метал" (а.с.127-128). На момент видачі податкових накладних ТОВ "Рівне-Метал" являлося зареєстрованим платником податку на додану вартість - за даними офіційного веб-сайту ДПА України свідоцтво платника ПДВ анульовано лише 29.10.2009 року (а.с.184), тому на законних підставах видало податкові накладні.
Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Аналізуючи вимоги КАС України з приводу доказування певних обставин в розрізі оспорюваних правовідносин суд приходить до висновку, що твердження ДПІ у м. Рівне про нікчемність правочинів вчинених ТОВ "Текстиль-Рівне" з ТОВ "Рівне-Метал" може бути обґрунтованим за умови надання вироку по кримінальній справі, що набрав законної сили по факту притягнення до кримінальної відповідальності осіб за ст.205 КК України, в якому буде встановлено здійснення ТОВ "Рівне-Метал" фіктивного підприємництва.
Враховуючи, що на момент проведення перевірки вироку по кримінальній справі, що набрав законної сили не було, і податковий орган покликався лише на наявність порушеної кримінальної справи відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по факту фіктивного підприємництва ТОВ "Рівне-Метал", а вирок, який винесений Рівненським міським судом 26.05.2010 року відносно вказаних осіб під час розгляду даної справи, скасований ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 02.11.2010 року з поверненням кримінальної справ прокурору для проведення додаткового розслідування (а.с.144-149), суд приходить до висновку, що твердження ДПІ у м. Рівне про нікчемність правочинів вчинених ТОВ "Текстиль-Рівне" з ТОВ "Рівне-Метал" є передчасними.
За таких обставин податковий орган безпідставно не взяв до уваги первинні документи наданні позивачем на підтвердження вчинення господарських операцій з ТОВ "Рівне-Метал". Таким чином, ДПІ у м.Рівне безпідставно позбавлено позивача права на віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту, сум, підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, сплачених протягом звітного періоду ТОВ "Рівне-Метал" у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням власної господарської діяльності, а отже і безпідставно нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.
Як вбачається з матеріалів перевірки, на думку податкового органу в ІІІ кварталі 2008 року ТОВ "Текстиль-Рівне" також завищило валові витрати на суму 2000,00 грн. по
господарських взаємовідносинах з ПП ОСОБА_5 При цьому, за змістом акту перевірки не можливо встановити, що оплачені згідно платіжного доручення №178 від 23.09.2008 року вказаній особі грошові кошти в сумі 2000,00 грн. були віднесені позивачем до складу валових витрат.
Згідно з вимогами вимог п.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №925/11205, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому, до акту перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарю-вання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.
В акті перевірки позивача не лише не має посилання на первинні документи, за якими формувалися валові витрати відповідних періодів, а й взагалі не зазначено, на підставі яких записів у податковому та бухгалтерському обліку, позивачем сформована саме та сума валових витрат, яка задекларована у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2008 року. ДПІ у м.Рівне у акті перевірки не відображено співставлення показників податкової звітності та даних бухгалтерського обліку.
За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем не були доведені ті обставини, на яких ґрунтувались його заперечення на позов.
З огляду на викладене суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в спосіб визнання податкових повідомлень-рішень №0001232342/0 та №0001242342/0 від 23.04.2010 року протиправними та їх скасування.
Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0001232342/0 від 23.04.2010 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Рівне" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 41046,00 грн., в тому числі 27364,00 грн. - за основним платежем та 13682,00 грн. - за штрафними санкціями.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0001242342/0 від 23.04.2010 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Рівне" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 32237,00 грн., в тому числі 21491,00 грн. - за основним платежем та 10746,00 грн. - за штрафними санкціями.
Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Рівне" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Друзенко Н.В.