Справа№ 693/1645/24
Провадження № 1-кп/693/58/26
19.05.2026р. м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Жашків клопотання начальника Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_3 ,
У провадженні Жашківського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
04.11.2025р. Жашківським районним судом Черкаської області постановлено ухвалу про розшук обвинуваченого ОСОБА_4 та зупинення кримінального провадження.
19.05.2026р. начальник Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
В обгрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він в період дії воєнного стану, 25 жовтня 2024 року, в денний період доби, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення умисного злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, зайшов на територію домоволодіння, що заадресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_5 , де шляхом вільного доступу проник до підсобного приміщення, звідки таємно вилучив бензопилу помаранчевого кольору з написом на шині «Saber 15''», з написом на корпусі «TT HD01462», ринкова вартість якої, з урахуванням зносу, становить 3523 гривень 00 копійок, що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , після чого разом з даним майном вийшов з вказаного приміщення та з території домоволодіння, тим самим заволодівши даною бензопилою, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду у розмірі 3523 гривень 00 копійок.
Таким чином,ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість висунутого ОСОБА_4 обвинувачення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зокрема:
-даними протоколу огляду місця події від 01.11.2024;
-протоколом добровільної видачі від 01.11.2024;
-показаннями свідка ОСОБА_6 від 01.11.2024;
-показаннями свідка ОСОБА_7 від 01.11.2024;
-показаннями потерпілої ОСОБА_5 від 01.11.2024 та її додатковим допитом від 29.11.2024;
-висновками судових товарознавчих експертиз № СЕ-19/124-24/15922-ТВ від 07.11.2024 та № СЕ-19/124-24/16778-ТВ від 22.11.2024, якими встановлено розмір завданої матеріальної шкоди;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.
Під час судового провадження встановлено, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 свідчить про наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не лише існують, але й фактично реалізувалися.
Ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Обвинувачений ОСОБА_4 систематично, свідомо та злісно ухиляється від явки до суду, ігноруючи судові виклики, що призводить до неможливості проведення судового розгляду, що підтверджується наступними об'єктивними фактами:
03.02.2025 обвинувачений у підготовче засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений. У зв'язку з цим суд постановив ухвалу про застосування приводу на 31.03.2025.
31.03.2025 обвинувачений знову не з'явився, був відсутній за місцем проживання, у зв'язку з чим суд постановив ухвалу про зупинення провадження та оголошення ОСОБА_4 у розшук.
07.07.2025 у чергове судове засідання обвинувачений не з'явився , що змусило суд знову застосувати до нього примусовий привід на 15.09.2025.
04.11.2025 ОСОБА_4 вкотре проігнорував судове засідання та був відсутній за місцем проживання, через що суд повторно постановив ухвалу про його розшук.
Вказані обставини беззаперечно доводять, що обвинувачений обрав лінію поведінки, спрямовану на уникнення кримінальної відповідальності та перешкоджання здійсненню правосуддя.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
ОСОБА_4 офіційно не працює та не має легальних джерел доходу. Крім того, він є особою, раніше судимою: вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 17.11.2023 його було засуджено за ч. 1 ст. 369 КК України до штрафу в розмірі 17 000 грн, який станом на сьогодні не виконано. Вчинення нового умисного корисливого злочину (ч. 4 ст. 185 КК України) в період незнятої та непогашеної судимості (рецидив) свідчить про його стійку антисоціальну спрямованість та небажання ставати на шлях виправлення.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти встановленим ризикам.
У даному кримінальному провадженні застосування будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є об'єктивно неможливим та процесуально неефективним з огляду на таке.
Особисте зобов'язання не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 , оскільки цей захід повністю ґрунтується на добровільному виконанні покладених обов'язків та високому рівні правосвідомості особи. Натомість обвинувачений демонструє злісне ігнорування судових засідань, тривалий час умисно переховується від органів правосуддя, що вже двічі (ухвалами суду від 31.03.2025 та від 04.11.2025) змушувало суд оголошувати його у розшук. Ризик подальшого ухилення від правосуддя є критично високим.
Особиста порука не може бути застосована, оскільки до суду чи прокурора не надходило жодних заяв від осіб, які б заслуговували на довіру та були готові взяти на себе процесуальне поручительство за обвинуваченого. Крім того, з огляду на стійку антисоціальну спрямованість ОСОБА_4 (наявність невиконаного вироку за умисний злочин та вчинення нового тяжкого рецидивного правопорушення), інститут поруки не спроможний стримати його від подальшого переховування.
Домашній арешт (як цілодобовий, так і у певний час доби) є абсолютно неефективним та недієвим. Під час спроб виконання ухвал суду про примусовий привід від 03.02.2025 та від 07.07.2025 органами Національної поліції було задокументовано та встановлено факт тривалої відсутності ОСОБА_4 за місцем його проживання та реєстрації ( АДРЕСА_2 ). Обвинувачений фактично розірвав соціальні зв'язки за цією адресою, його поточне місце перебування невідоме, що повністю виключає можливість контролю за його поведінкою за допомогою засобів контролю чи візитів працівників поліції за місцем проживання.
Будь-які інші процесуальні обмеження, не пов'язані з ізоляцією від суспільства, не зможуть завадити ОСОБА_4 продовжувати переховуватися від правосуддя, усвідомлюючи невідворотність суворого покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років за вчинення крадіжки в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 185 КК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особливу зухвалість вчиненого правопорушення в умовах воєнного стану, наявність незнятої та непогашеної судимості (рецидив злочинів), систематичний характер протиправної поведінки та тривале ухилення від правосуддя (що підтверджується чотирма фактами неявки та дворазовим оголошенням у розшук), застава у мінімальному чи середньому розмірі не здатна виступати належною стримувальною гарантією.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження та з урахуванням високого ступеня реалізованих процесуальних ризиків, вважаю за необхідне визначити заставу ближче до максимальної межі, передбаченої законом, а саме у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.
Такий розмір застави повністю відповідає суворості пред'явленого обвинувачення, особі обвинуваченого та сукупності встановлених ризиків.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання прозастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що не з'являвся до суду, бо не знав коли необхідно з'являтись. За місцем реєстрації не проживає, фактично живе в м. Жашків. Працює не офіційно у фізичної особи підприємця. Просив не брати під варту, обіцяв з'являтися до суду.
Суд, ознайомившись з клопотанням, вислухавши думку прокурора та пояснення обвинуваченого, вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, а також те, що обвинувачений раніше судимий, має незняту та непогашену судимість, вчинив кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, ухилявся від явки до суду і тривалий час був відсутній за місцем свого проживання, у зв'язку з чим був оголошений в розшук, не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працює.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Однак, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено максимальне покарання у вигляді восьми років позбавлення волі, докази у кримінальному провадженні судом не досліджені, перебуваючи на волі може й надалі ухилятися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому вважає, що забезпечення належної поведінки обвинуваченого можливе лише при застосуванні стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив тяжке кримінальне правопорушення та тривалий час ухиляється від суду, майновий стан обвинуваченого, відсутність офіційного працевлаштування, суд вважає за необхідне визначати розмір застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182-183, 194, 196-197, 331, 395 КПК України, суд
Клопотання начальника Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 19 травня 2026 року до 17 липня 2026 року включно.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Роз'яснити, що обвинувачений ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду на першу вимогу;
- не відлучатися із населеного пункту за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору негайно після її оголошення, та направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена в частині продовження строку дії запобіжного заходу в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя: ОСОБА_1