вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
12 березня 2026 року Справа №370/1808/24
Макарівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Косенко А.В.,
із секретарем судового засідання Зозулею Я.А.,
за участю:
представника позивача Ілюшенко К.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідачів Стельниковича С.А.,
представника відповідачів Маковей О.Г.,
представника відповідача Максименко Т.І.,
представника третьої особи Сидоренко Ю.А.,
представника третьої особи Саносян І.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в селищі Макарів Київської області справу за позовною заявою
заступника керівника Київської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»; треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПАТ «Дельта Банк», Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про витребування земельних ділянок,
26.06.2024 року заступник керівника Київської обласної прокуратури Ігор Грабець в інтересах держави, в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до Макарівського районного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ПАТ «Дельта Банк» про витребування земельних ділянок, в якій просив суд:
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) з незаконного володіння ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222782600:05:023:0007, 3222782600:05:023:0053;
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) з незаконного володіння ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) земельну ділянку з кадастровим номером: 3222782600:05:023:0008;
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) з незаконного володіння ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 ) земельну ділянку з кадастровим номером: 3222782600:05:023:0009;
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) з незаконного володіння ОСОБА_2 (НОКПП НОМЕР_4 ) земельну ділянку з кадастровим номером: 3222782600:05:023:0013;
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) з незаконного володіння ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_5 ) земельну ділянку з кадастровим номером: 3222782600:05:023:0014;
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) з незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) земельну ділянку з кадастровим номером: 3222782600:05:023:0017;
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) з незаконного володіння ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_7 ) земельну ділянку з кадастровим номером: 3222782600:05:023:0018;
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) з незаконного володіння ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_8 ) земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222782600:05:023:0022, 3222782600:05:023:0048, 3222782600:05:023:0051, 3222782600:05:023:0057, 3222782600:05:024:0060, 3222782600:05:023:0061, 3222782600:05:024:0065, 3222782600:05:024:0055, 3222782600:05:024:0062;
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) з незаконного володіння ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_9 ) земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222782600:05:024:0053, 3222782600:05:024:0054;
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) з незаконного володіння ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_10 ) земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222782600:05:023:0054, 3222782600:05:023:0055;
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) з незаконного володіння ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_11 ) земельну ділянку з кадастровим номером: 3222782600:05:024:0056;
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_12 ) земельну ділянку з кадастровим номером: 3222782600:05:023:0056;
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) з незаконного володіння ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_13 ) земельну ділянку з кадастровим номером: 3222782600:05:023:0057;
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) з незаконного володіння ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_14 ) земельну ділянку з кадастровим номером: 3222782600:05:024:0064;
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) з незаконного володіння ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_15 ) земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222782600:05:009:0002, 3222782600:05:009:0008;
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) з незаконного володіння ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_16 ) земельну ділянку з кадастровим номером: 3222782600:05:009:0001;
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) з незаконного володіння ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_17 ) земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222782600:05:009:0003, 3222782600:05:009:0004;
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) з незаконного володіння ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_18 ) земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222782600:05:009:0005, 3222782600:05:009:0006.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 16.07.2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд цивільної справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, яке неодноразово було відкладено. Встановлено відповідачам 15-тиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України. Встановлено також строк для подання письмових пояснень третьою особою.
18.02.2025 року засобами поштового зв'язку до суду надійшла заява Київської обласної прокуратури про забезпечення позову, згідно якої останній просив суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, які належать:
- ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з кадастровими номерами: 3222782600:05:023:0007, 3222782600:05:023:0053;
- ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з кадастровим номером: 3222782600:05:023:0008;
- ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з кадастровим номером 3222782600:05:023:0009;
- ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) з кадастровим номером 3222782600:05:023:0013;
- ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_5 ) з кадастровим номером 3222782600:05:023:0014;
- ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) з кадастровим номером 3222782600:05:023:0017;
- ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_7 ) з кадастровим номером 3222782600:05:023:0018;
- ОСОБА_9 (РНОКІ НОМЕР_8 ) з кадастровими номерами: 3222782600:05:023:0022, 3222782600:05:023:0048, 3222782600:05:023:0051, 3222782600:05:023:0057, 3222782600:05:024:0060, 3222782600:05:023:0061, 3222782600:05:024:0065, 3222782600:05:024:0055, 3222782600:05:024:0062;
- ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_9 ) з кадастровими номерами: 3222782600:05:024:0053, 3222782600:05:024:0054;
- ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_10 ) з кадастровими номерами: 3222782600:05:023:0054, 3222782600:05:023:0055;
- ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_11 ) з кадастровим номером 3222782600:05:024:0056;
- ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_12 ) з кадастровим номером 3222782600:05:023:0056;
- ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_13 ) з кадастровим номером 3222782600:05:023:0057;
- ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_14 ) з кадастровим номером 3222782600:05:024:0064;
- ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_15 ) з кадастровими номерами: 3222782600:05:009:0002, 3222782600:05:009:0008;
- ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_16 ) з кадастровим номером 3222782600:05:009:0001;
- ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_17 ) з кадастровими номерами: 3222782600:05:009:0003, 3222782600:05:009:0004;
- ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_18 ) з кадастровими номерами: 3222782600:05:009:0005, 3222782600:05:009:0006.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник вказував на те, що розпорядженнями Київської обласної державної адміністрації та Макарівської районної державної адміністрації Київської області вилучено землі лісогосподарського призначення площею понад 40 га з постійного користування державного підприємства, змінено їх цільове призначення та відчужено частину з них площею понад 35 га у приватну власність особам, які мали намір всупереч вимог п. ґ ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України заволодіти землями лісового фонду площею понад 1 га та штучно, з метою уникнення законодавчих обмежень, визначених ч. 8 ст. 122, ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України, розділили єдиний масив лісу на 46 ділянок площею до 1 га. Вказані обставини знайшли своє підтвердження в ухвалі Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №910/1809/18 та відповідно до ст. 75 Цивільного процесуального кодексу України додатковому доказуванню не підлягають. Водночас судом констатовано порушення вимог ст. ст. 20, 21, 57, 116, 118, 122, 207, 149 Земельного кодексу України та ст. ст. 27, 31, 57 Лісового кодексу України при відчуженні спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення.
В подальшому, 03.03.2008 між первинними набувачами прав власності на спірні земельні ділянки та ТОВ «АМХ Сервіс» укладено договори купівлі-продажу частини цих ділянок, на підставі яких товариством отримано державні акти на право власності на них. В свою чергу, ТОВ «АМХ Сервіс» та ТОВ «Український промисловий банк» укладено договори про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі яких останнє набуло права власності на вищезазначені земельні ділянки.
01.11.2010 між ТОВ «Український промисловий банк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено 50 договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок, на підставі яких останнє набуло право власності них. На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «Дельта банк». Водночас установлено, що в процесі апеляційного розгляду справи судом ПАТ «Дельта банк», будучи відповідачем у справі і знаючи про існування спору щодо вказаних земельних ділянок, з метою унеможливлення виконання судового рішення і ухилення від майнових втрат, укладено ряд правочинів на підставі яких ці земельні ділянки відплатно були відчужені на користь фізичних осіб.
У свою чергу, відповідачі як покупці спірних земельних ділянок, в силу зовнішніх, об?єктивних, явних і видимих, характерних для лісу (стаття 1 Лісового кодексу України) природних ознак (наявності лісової (деревної) рослинності) спірної земельної ділянки знали або, проявивши розумну обачність, могли і зобов?язані були знати про те, що ліс і ділянки вибули з володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить їх добросовісність під час набуття земельної ділянки у користування під обґрунтований сумнів. Також відповідачі не могли не знати і про те, що на момент придбання спірних земельних ділянок вони були предметом судового розгляду у справі №910/1809/18 за позовом прокурора до ПАТ «Дельта Банк», який і був їх продавцем.
Заявник стверджував, очевидним є висновок про те, що відповідачі заволоділи спірними земельними ділянками у протиправний спосіб, оскільки усі ділянки знаходяться в єдиному лісовому масиві та в силу закону не можуть перебувати у приватній власності, а усі розпорядження про їх відведення, зміну цільового призначення та вилучення з постійного користування визнані судом недійсними. Враховуючи очевидність протиправного оформлення права власності на спірні земельні ділянки, їх велику кількість та значну площу, відповідачі у разі задоволення позову, можуть проявити недобросовісну поведінку, направлену на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду шляхом поділу, об?єднання земельних ділянок, внесення їх у заставу або відчуження.
Таким чином, виникла необхідність вжиття заходів забезпечення позову у справі №370/1808/24 шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки та встановлення заборони на здійснення реєстраційних дій щодо них, оскільки існують достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття вказаних заходів може перешкодити ефективному захисту порушених інтересів держави, а також утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, заявник вважає, що вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладання арешту на спірні земельні ділянки та забороною вчиняти дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на них не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки вони залишаються у їх володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися вказаним майном обмежується на певний час, отже має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті. Також вказаний захід забезпечення не може перешкодити здійсненню господарської діяльності на земельних ділянках.
Разом з тим, заявник зазначав, що захід забезпечення позову, про який йдеться в заяві, є співмірним із заявленими позовними вимогами та забезпечує збалансованість інтересів сторін, також він є засобом тимчасового характеру та має на меті збереження існуючого становища до ухвалення судового рішення у справі та набрання ним законної сили для забезпечення можливості ефективного поновлення прав держави в особі позивача.
Згідно із ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 153 ЦПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у п. 4 його постанови від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Зважаючи на вищевикладене, заява про забезпечення позову розглядається у судовому засіданні.
У судовому засіданні представник позивача, прокурор Ілюшенко К.В., заяву про забезпечення позову підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у ній.
Присутні у судовому засіданні відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_18 , а також представники інших відповідачів заперечили проти вказаної заяви і просили відмовити у її задоволенні. Окрім того, адвокатами зазначалося, що їх довірителі є добросовісними набувачами спірних земельних ділянок, і наведене обґрунтування базується тільки на припущеннях самого представника. Ба більше, вказали про те, що заява про забезпечення позову була подана близько року тому, протягом якого відповідачами не було вчинено будь-яких дій щодо відчуження майна.
Представник третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Сидоренко Ю.А. також заперечила проти задоволення заяви позивача про забезпечення позову, проте, представник Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» - Саносян І.М., у свою чергу, просила її задовольнити.
Інші учасники справи у підготовче засідання 12.03.2026 року не з'явилися, представників не направили, про день та час слухання справи повідомлялись належним чином, що відповідно до ст.ст. 198, 223 ЦПК України, неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, заслухавши учасників справи, суд приходить до висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.
Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Пантелеєнко проти України» (рішення від 29 червня 2006 року, заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У свою чергу у рішенні у справі «Дорани проти Ірландії» (Doranv.Ireland) (рішення від 31 липня 2003 року, заява №50389/99) Європейський Суд з прав людини вказує, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
За змістом ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Відповідно до ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі вжиття таких заходів без наміру власника відчужити майно та заборона його відчуження жодним чином не впливає на правовий статус прав і законних інтересів.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого королівства») положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.
У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, до яких, зокрема, належить заборона вчинення певних дій та інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Між тим, прокурор просить забезпечити позов у визначений ним спосіб без надання жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на зміст позовних вимог.
Заявником не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження спірних земельних ділянок після пред'явлення позову до суду. А тому самі лише твердження прокурора про потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Також зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.
Таким чином, заявником не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову про які ним заявлено, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі, тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
За таких обставин, аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, із врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, яких заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що вказана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника позивача Ілюшенко К.В. про забезпечення позову у справі №370/1808/24 за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»; треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПАТ «Дельта Банк», Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про витребування земельних ділянок - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтями 353-355 ЦПК України безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений 16.03.2026 року.
Суддя А.В. Косенко