Справа №463/3721/26
Провадження №1-кс/463/4842/26
20 травня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
Слідчий суддя - ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Другого слідчого відділу управління ТУ ДБР розташованого у м. Львові ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 про арешт майна, -
Слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР розташованого у м. Львові ОСОБА_3 , як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про накладення арешту на майно, а саме:на мобільний телефон марки: «Iphone» 17 PRO MAX із серійним номером: НОМЕР_1 , який був вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1
Клопотання мотивує тим, що слідчим відділом ТУ ДБР розташованого у м. Львові здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42026142410000112 від 25.06.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України, а також за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено,що ОСОБА_6 за попередньою змовою групою із невстановленими особами в умовах воєнного стану організував механізм втечі військовослужбовців ЗСУ, шляхом фактичного вивезення військовослужбовців із військової частини та перевезення в транспортному засобі через наявні блок пости до окремо обговореного місця.
Також встановлено, що ОСОБА_6 , серед інших, незаконно вивіз із військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_7 та солдата ОСОБА_5 , за що отримав грошову винагороду.
Окрім цього за результатами огляду мобільного телефону, вилученого в ОСОБА_6 встановлено, що гр. ОСОБА_8 , спільно із ОСОБА_6 , використовуючи механізм працевлаштування та подальшого бронювання працівників, сприяв незаконному переправленню осіб через державний кордон України.
У зв'язку з наведеним, на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про проведення обшуку 13.05.2026 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 за результатами якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки: «Iphone» 17 PRO MAX із серійним номером: НОМЕР_1 .
13.05.2026 у зв'язку з важливістю вилучених речей та документів у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання вищевказаних речей та документів речовими доказами.
Указані вище речі та предмети мають доказове значення під час розслідування указаного кримінального провадження.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Згідно з п.2, 3 ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Відповідно до ч.4 ст.170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Із змісту ст.170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який у відповідності до вимог ч.1 ст.132 КПК України застосовується на підставі ухвали слідчого судді.
Враховуючи вищенаведені обставини, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, а також запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів у кримінальному провадженні, вважаю, що клопотання слідчого слід задовольнити, а саме слід накласти арешт на вказані речі.
Дослідивши подані матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.
Керуючись вимогами ст.ст. 9, 107, 131,132,170-173, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу управління ТУ ДБР розташованого у м. Львові ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме:на мобільний телефон марки: «Iphone» 17 PRO MAX із серійним номером: НОМЕР_1 , який був вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляція безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1