Справа № 161/15983/22
Провадження № 1-кп/161/450/26
19 травня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030580000859 від 05 березня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працює, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 09 серпня 2022 року, близько 20 год 30 хв, перебуваючи поблизу входу до ТЦ «Віксіс», що по вул. Львівська, 63г, у м.Луцьку Волинської області, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, таємно викрав пластикову валізу з написом «Bosch», в якій знаходиться перфоратор марки «Bosch», вартість якого, згідно висновку експерта №CE-19/103-22/6799-ТВ від 23.08.2022 року, на час вчинення правопорушення могла складати 1581, 67 грн., та сверла по бетону у кількості 8 (вісім) штук, вартість яких, згідно висновку експерта №CE-19/103-22/6799-ТВ від 23.08.2022 року, на час вчинення правопорушення могла складати 280 грн., чим завдав ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 1861,67 грн.
Органом досудового розслідування вказані умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані, як вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану.
В підготовчому судовому засіданні захисник в інтересах обвинуваченого подав письмове клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності Закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, оскільки такими діями обвинуваченого завдано шкоду, розмір якої не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян станом на час їх вчинення, а тому вони відносяться до категорії дрібної крадіжки, за яку настає відповідальність за ст. 51 КУпАП.
Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання захисника, просив суд закрити кримінальне провадження щодо нього, у зв'язку з декриміналізацією Закону, який встановлював відповідальність за вчинення крадіжки, розмір якої не перевищує 2481 грн., станом на 2022 рік, при цьому вказав, що йому відомо, що вказана підстава для закриття кримінального провадження є нереабілітуючою.
Прокурор щодо задоволення поданого клопотання не заперечувала.
Заслухавши думки учасників судового провадження, оглянувши та дослідивши матеріали судового провадження та клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Заслухавши думки учасників судового провадження, оглянувши та дослідивши матеріали судового провадження та клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Згідно п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року (Закон №3886-ІХ), яким викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, якою визначено, що викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З урахуванням зазначеного, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виходячи із того розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння.
Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 01 січня звітного податкового року.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 2481 грн.
З урахуванням наведеного, сума соціальної пільги у 2022 році становить 1240,50 грн., тобто для кваліфікації кримінального правопорушення неоподатковуваний мінімум у 2022 році становить 1240,50 грн., відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у 2022 році становить 2481 грн.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 інкримінується таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, а саме, викрадення пластикової валізи з написом «Bosch», в якій знаходиться перфоратор марки «Bosch», вартість якого, згідно висновку експерта №CE-19/103-22/6799-ТВ від 23.08.2022 року на час вчинення правопорушення могла складати 1581, 67 грн., та сверла по бетону у кількості 8 (вісім) штук, вартість яких, згідно висновку експерта №CE-19/103-22/6799-ТВ від 23.08.2022 року, на час вчинення правопорушення могла складати 280 грн., загальна вартість майна становить 1861, 67 грн., і такі дії кваліфікувались за ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.
Згідно ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до вимог ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі, на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи наведене, Закон № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», із врахуванням положень ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК України, має зворотну дію в часі, і як наслідок, поширюється на обвинуваченого ОСОБА_3 .
Також судом ураховується усталена практика Європейського суду з прав людини щодо поняття «якість закону» - національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб. Відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони.
Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 «Ніякого покарання без закону» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого.
Для закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, КПК України передбачає наявність згоди обвинуваченого на це і наявність підстави для такого закриття кримінального провадження.
Так, згідно ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
У зв'язку із зазначеним та враховуючи вимоги ст. 5 КК України, ст.58 Конституції України та усталеної практики Європейського суду з прав людини закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, і суди мають застосовувати той закон, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого.
Тому, враховуючи згоду обвинуваченого ОСОБА_3 на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, і наявність передбаченої цим підстави, кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підлягає закриттю, у зв'язку з втратою чинності Законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 5 КК України, Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18 липня 2024 року № 3886-IX, ст.ст. 26, 284, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження - задовольнити, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030580000859 від 05 березня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України закрити, у зв'язку із втратою чинності Законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 серпня 2022 року на майно, яке вилучене під час огляду місця події 10.08.2022 року, за адресою: вул. Грибоєдова, 2, м. Луцьк, Волинська область, у гр. ОСОБА_3 , а саме: перфоратор марки «Bosch», синьо-чорного кольору; свердла до перфоратора у кількості 8 (вісім) штук; насадку (головку) до перфоратора; інструкцію до перфоратора марки «Bosch»; пластикову валізу до перфоратора марки «Bosch» - скасувати.
Речові докази: перфоратор марки «Bosch», синьо-чорного кольору; свердла до перфоратора у кількості 8 (вісім) штук; насадку (головку) до перфоратора; інструкцію до перфоратора марки «Bosch»; пластикову валізу до перфоратора марки «Bosch» - залишити за належністю ОСОБА_7 .
Витрати пов'язані із залученням експерта для проведення товарознавчої експертизи № СЕ-19/103-22/6799-ТВ від 23 серпня 2022 року в сумі 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 12 коп. віднести на рахунок держави.
Після набрання законної сили ухвалою, її копію направити прокурору для вирішення питання притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1