20 травня 2026 року м. Київ справа №320/62300/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.07.2025 №62452/240102 та №62453/240102 ,-
І. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві/відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.07.2025 №62452/240102 та №62453/240102.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є власником частки, що складає 100% статутного капіталу AZI MANAGEMENT COMPANI LTD. Позивач зазначає, що разом з Декларацією Позивачем будо подано документи довільної форми - листи Ліцензованих бухгалтерів «Про оплату податку» за 2023 та 2024 роки датовані кожен 24 квітня 2025 року. До кожного з цих листів додано Квитанцію про оплату, видану Міністерством фінансів Республіки Кіпр та Довідку про надходження від платника податків Інформаційної системи Податкового департаменту республіки Кіпр від 25.04.2025, згідно яких сума корпоративного податку, сплаченого AZI MANAGEMENT COMPANI LTD складає: за 2023 рік - 26 304 (двадцять шість тисяч триста чотири) Євро, 06 центів та 1 644,00 євро штрафів; за 2024 рік - 134 531 (сто тридцять чотири тисячі п'ятсот тридцять один) євро, 23 центи. Отже, Позивачем відповідно до вимог абз. 3 п. 170.13.2.4. п. 170.13.2. п. 170.13. ст. 170 ПКУ було надане документальне підтвердження фактичної сплати корпоративного податку, а саме - було подано копії документів, які підтверджують факт сплати AZI MANAGEMENT COMPANI LTD податків у Республіці Кіпр. Таким чином, враховуючи норми Конвенції, сума податку, сплаченого AZI MANAGEMENT COMPANI LTD на Кіпрі, враховується при сплаті Позивачем податку на доходи в Україні. Подання таких документів є достатнім й вичерпним підтвердженням сум фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією корпоративного податку відповідно до вимог чинного законодавства України. А тому, наведені в Актах не відповідають фактичним обставинам вказаної справи, а положення п. п. 170.13-1 п. 170.13 ст. 170 ПК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, що свідчить про те, що висновки Актів засновані на припущеннях, без врахування усіх обставин та документів, поданих Позивачем разом із Деклараціями.
Також позивач зазначає, що відповідачем було порушено В ході камеральних перевірок Відповідачем використовувались Декларації Позивача (з додатками № 2 КІК за 2023 та 2024 роки), а податкова перевірка проведена на підставі підпункту 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 ПКУ, у порядку ст. 76 розділу ПКУ. Позивач звертає увагу Суду, що ані норми підпункту 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 ПКУ, ані норми статті 76 ПКУ, вказані Відповідачем в якості підстави для проведення перевірок, не передбачають проведення камеральної перевірки щодо правильності (повноти) нарахування зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб. Питання щодо повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування може бути перевірено контролюючим органом під час камеральної перевірки виключно у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" (абзац підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПКУ). Позивач інформує Суд, що він не є резидентом Дія Сіті, відповідно питання щодо повноти нарахування Позивачем податку на доходи фізичних осіб, не може вирішуватись в рамках проведення камеральної перевірки.
Враховуючи викладене вище, Позивач вважає, що вищезазначені ППР є протиправними та такими, що підлягають скасуванню повністю.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 04.07.2025 №62452/240102 та №62453/240102 прийнято правомірно. Зокрема, відповідач зазначає, що громадянином ОСОБА_1 у податковій декларацію про майновий стан та доходи за 2023 рік від 30.04.2025 року №9387935358 задекларовано дохід у вигляді частини прибутку контрольованої іноземної компанії в розмірі 47 370 622, 00 грн, та самостійно визначено до сплати в бюджет податок на доходи фізичних в сумі 3 114 332, 82 грн, військовий збір у розмірі 710 559, 33 гривень. У Додатку КІК до поданій декларації задекларовано 1 149 023, 16 гривень корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією, пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії. У податковій декларацію про майновий стан та доходи за 2024 рік від 30.04.2025 року №9428823510 задекларовано дохід у вигляді частини прибутку контрольованої іноземної компанії в розмірі 92 930 044, 00 грн, та самостійно визначено до сплати в бюджет податок на доходи фізичних в сумі 1 967 806, 77 грн, військовий збір у розмірі 1 393 950, 66 гривень. У Додатку КІК до поданій декларації задекларовано 6 395 897, 19 гривень корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією, пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії. Відповідно до п.13.5 ст.13 ПК України для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України. Зазначеним громадянином до декларації не надано документального підтвердження сплати корпоративного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією. Платником до поданих декларацій долучено довідку про надходження від платника податків, проте з наданої довідки не можливо ідентифікувати базу та/або об'єкт оподаткування, У зв'язку з тим, що позивачем не підтверджено суму зазначену в рядку 04 Додатку КІК, камеральною перевіркою було виявлено, що сума зазначена платником податку у податкових декларації , що підлягає сплаті до бюджету є меншою ніж визначено за результатами камеральної перевірки , що призвело до заниження ПДФО, по податковій декларації за 2023 рій на суму у розмірі 1 149 023,16 грн., по податковій декларації за 2024 рік на суму у розмірі 6 395 897,19 грн.
У поданій до суду відповіді на відзив, позивач вважає висновки, наведені Відповідачем у Відзиві такими, що суперечать нормам права, які підлягають застосуванню та фактичним обставинам справи та такими, які не можуть бути прийняті до уваги під час розгляду справи судом. При цьому, позивач звертає увагу, що ним повною мірою та належно підтверджено суму, зазначену в рядку 04 Додатків КІК. Застосовані норми права прямо підтверджують виконання позивачем обов'язку підтвердження такої суми.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 відкрите провадження по справі та визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
05.01.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву з додатками.
13.01.2026 відповідачем подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
14.01.2026 відповідачем подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 суд перейшов до розгляду справи №320/62300/25 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 12.02.2026.
11.02.2026 позивачем подано до суду клопотання про долучення документів до справи.
12.02.2026 підготовче засідання не відбулося. Розгляд справи призначено на 19.02.2026, про що повідомлено сторін повістками про виклик.
19.02.2026 підготовче засідання не відбулося. Розгляд справи призначено на 26.02.2026, про що повідомлено сторін повістками про виклик.
11.02.2026 позивачем подано до суду клопотання про поновлення пропущеного строку для подання доказів та приєднання доказів до справи.
26.02.2026 у розгляді справи оголошено перерву до 06.03.2026.
06.03.2026 відповідачем подано до суду додаткові пояснення у справі.
06.03.2026 позивачем подано до суду відповідь на відзив.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.03.2026.
У судовому засіданні 19.03.2026 суд перейшов до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені наступні обставини.
30.04.2025 ОСОБА_1 подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік № 9387935358 та податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2024 рік № 9428823510.
30.05.2025 року ОСОБА_2 , головним державним інспектором відділу адміністрування податків з громадян управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 - VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у порядку статті 76 розділу II Кодексу проведено камеральну перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік № 9387935358 від 30.04.2025 року
За результатами даної камеральної перевірки складено Акт від 30.05.2025 № 47046/Ж5/26-15-24-01-02-03.
Висновками Акту від 30.05.2025 № 47046/Ж5/26-15-24-01-02-03 встановлено, що при заповненні податкової декларації платником податку порушено:
- п. 167.1 ст.167 Кодексу відповідно до якого ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно- правовими договорами;
- п.п.170.13.2.4 п.п.170.13.2 п.170.13 ст.170 Кодексу, відповідно до якого сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією. Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, - сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.
ГУ ДПС у м. Києва на підставі Акту від 30.05.2025 № 47046/Ж5/26-15-24-01-02-03 винесено податкове повідомлення-рішення № 62453/240102 від 04 липня 2025 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 263 925 (один мільйон двісті шістдесят три тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) гривень 48 копійок, в тому числі за податковими зобов'язаннями - 1 149 023 (один мільйон сто сорок дев'ять тисяч двадцять три) гривні 16 копійок, за штрафними санкціями - 114 902 (сто чотирнадцять тисяч дев'ятсот дві) гривні, 32 копійки.
Також, 30.05.2025 року ОСОБА_2 , головним державним інспектором відділу адміністрування податків з громадян управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 - VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у порядку статті 76 розділу II Кодексу проведено камеральну перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік № 9428823510 від 30.04.2025 року
За результатами даної камеральної перевірки складено Акт від 30.05.2025 № 47055/Ж5/26-15-24-01-02-03.
Висновками Акту від 30.05.2025 № 47055/Ж5/26-15-24-01-02-03 встановлено, що при заповненні податкової декларації платником податку порушено:
- п. 167.1 ст.167 Кодексу відповідно до якого ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно- правовими договорами;
- п.п.170.13.2.4 п.п.170.13.2 п.170.13 ст.170 Кодексу, відповідно до якого сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією. Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, - сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.
ГУ ДПС у м. Києва на підставі Акту від 30.05.2025 № 47055/Ж5/26-15-24-01-02-03 винесено податкове повідомлення-рішення № 62452/24010 від 4 липня 2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 7 035 486 (сім мільйонів тридцять п'ять тисяч чотириста вісімдесят шість гривень) 91 копійка, в тому числі за податковими зобов'язаннями - 6 395 897 (шість мільйонів триста дев'яносто п'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім) гривень 19 копійок, за штрафними санкціями - 639 589 (шістсот тридцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень, 72 копійки.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними, позивач звернувся із цією позовною заявою до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями ПК України (далі - ПК України; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV ПК України, згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа- резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо, інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Оподаткування іноземних доходів визначено п. 170.11 ст. 170 ПК України.
У разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку-отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 %, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПК України, крім доходів, визначених пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПК України, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПК України, а також крім доходів, визначених пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПК України (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПК України).
Під час отримання доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПК України).
З системного аналізу зазначених правових норм слідує, що у разі коли дохід отримується фізичною особою - резидентом з джерел за межами України, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому фізична особа зобов'язана подати річну декларацію та сплатити податок (військовий збір) з такого доходу.
У той же час, згідно з пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПК України у разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 цього Кодексу, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до пп. 170.13.2.4 пп. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПК України уразі якщо контрольована іноземна компанія розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією.
Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, - сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.
Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.
При цьому сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, визначеного абзацом першим цього підпункту, не може перевищувати суму податкового зобов'язання фізичної особи щодо прибутку такої контрольованої іноземної компанії.
Згідно положень п. 3.2 ст. 3 ПК України, якщо договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою Україні інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовую міжнародного договору.
Так, п. 13.4 ст. 13 ПК України встановлено, що суми податків та зборі межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів правилами, встановленими цим Кодексом. Для отримання права на зарахування та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати в органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країн закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПК України).
Водночас, згідно з п. 176.1 ст. 176 ПК України платники податку на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у Декларації з цього податку.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 №1906-IV чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Наразі, між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012, яку ратифіковано 04.07.2013. Набрала чинності для України 07.08.2013 (надалі також Конвенція).
Згідно п.1 ст. 2 Конвенції дія цієї Конвенції поширюється на податки на доходи, що стягуються від імені Договірної Держави або її адміністративно-територіальних одиниць, або місцевих органів влади, незалежно від способу їхнього стягнення.
Відповідно до п.3 ст. 2 Конвенції Податками, на які поширюється дія цієї Конвенції, зокрема є:
a) в Україні:
i) податок на прибуток підприємств; і
ii) податок на доходи фізичних осіб;
(далі - український податок);
b) на Кіпрі:
i) прибутковий податок;
ii) корпоративний податок на прибуток;
iii) спеціальний внесок на оборону Республіки; і
iv) податок на доходи від відчуження майна;
(далі - кіпрський податок).
Пунктом 1 ст. 4 Конвенції встановлено, що Для цілей цієї Конвенції термін «резидент Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця управління, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію, а також включає цю Державу і будь-яку її адміністративно-територіальну одиницю чи місцевий орган влади. Цей термін, проте, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі лише стосовно доходів із джерел у цій Державі.
Згідно з п.1, 2 ст. 20 Конвенції види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їхнього виникнення, про які не йде мова у попередніх статтях цієї Конвенції, оподатковуються тільки в першій згаданій Державі.
Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються до доходів інших, ніж доходи від нерухомого майна, визначеного в пункті 2 статті 6 цієї Конвенції, якщо одержувач таких доходів є резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність в іншій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво, і право або майно, у зв'язку з яким одержано дохід, справді пов'язані з таким постійним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статті 7 цієї Конвенції.
Відповідно до п.1, 2 ст. 21 Конвенції якщо резидент Договірної Держави одержує дохід, який згідно із положеннями цієї Конвенції може оподатковуватись в іншій Договірній Державі, перша згадана Держава дозволить вирахувати з податку на дохід цього резидента суму, що дорівнює сумі податку на дохід, сплаченій в цій іншій Державі. Такі вирахування у будь-якому випадку не повинні перевищувати ту частину податку з доходу, розраховану до надання вирахування стосовно доходу, який може обкладатись податком в цій іншій Державі.
Якщо відповідно до будь-якого положення Конвенції одержаний дохід, яким володіє резидент Договірної Держави, звільнено від податку у цій Державі, така Держава може, проте, під час нарахування суми податку на залишок доходу такого резидента, взяти до уваги звільнений від податку дохід.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є резидентом України та протягом 2023-2024 років безпосередньо володів часткою у статутному капіталі іноземної компанії, а саме: «AZI MANAGEMENT COMPANI LTD», компанії, зареєстрованої на Кіпрі за реєстраційним номером НЕ410646, в розмірі 100%.
30 квітня 2025 року Позивачем податковому органу було подано:
- Звіти про контрольовані іноземні компанії (AZI MANAGEMENT COMPANI LTD) за
2023 та 2024 роки;
- Документи довільної форми - Листи Ліцензованих бухгалтерів «Про оплату податку» за 2023 та 2024 роки, з перекладом на українську мову, засвідчені нотаріально у відповідності до яких сума корпоративного податку, сплаченого AZI MANAGEMENT COMPANI LTD становила:
за 2023 рік - 26 304 (двадцять шість тисяч триста чотири) Євро, 06 центів
за 2024 рік - 134 531 (сто тридцять чотири тисячі п'ятсот тридцять один) Євро, 23 центи;
У Додатку КІК №2 за 2023 рік «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії» щодо нерезидента AZI MANAGEMENT COMPANI LTD зазначено:
- у рядку 03 «сума податку на доходи фізичних осіб із скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії (позитивне значення)»: 4 263 355,98 грн;
- у рядку 04 «сума корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією, пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії»: 1 149 023,16 грн;
- у рядку 05 «сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою із прибутку контрольованої іноземної компанії (позитивне значення)» 3 114 332,82 грн.
У Додатку КІК №2 за 2024 рік «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії» щодо нерезидента AZI MANAGEMENT COMPANI LTD зазначено:
- у рядку 03 «сума податку на доходи фізичних осіб із скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії (позитивне значення)»: 8 363 703,96 грн;
- у рядку 04 «сума корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією, пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії»: 6 395 897,19 грн;
- у рядку 05 «сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою із прибутку контрольованої іноземної компанії (позитивне значення)» 1 967 806,77 грн.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем суму корпоративного податку (за 2023 рік) у розмірі 26 304, 03 євро плюс відсотки та штрафи у розмірі 1 644, 00 євро було сплачено 27.11.2024 та суму корпоративного податку (за 2024 рік) у розмірі 134 531, 23 євро було сплачено 24.04.2025.
При цьому, сплата даного податку позивачем підтверджується наданими позивачем до позовної заяви копіями листів Ліцензованих бухгалтерів про сплату корпоративного податку за 2023 рік та 2024 компанією AZI MANAGEMENT COMPANI LTD з перекладом на українську мову, засвідчені нотаріально.
Також, під час розгляду даної справи позивачем надано до суду документи, завірені підписом посадової особи та печаткою Податкового департаменту Міністерства фінансів Республіки Кіпр, якими підтверджується факт та розмір сплаченого резидентом Республіки Кіпр корпоративного податку, а саме: виписку про платежі, яка підтверджує сплату AZI MANAGEMENT COMPANI LTD корпоративного податку за 2023 рів в розмірі 27 948,03 Євро та за 2024 рік в розмірі 134 531, 23 Євро; квитанцію про оплату AZI MANAGEMENT COMPANI LTD корпоративного податку за 2024 податковий рік в розмірі 134 531, 23 Євро; квитанцію про оплату AZI MANAGEMENT COMPANI LTD корпоративного податку за 2023 податковий рік в розмірі 27 948,03 Євро. Дані документи апостильовано Міністерством юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр 29.12.2025.
Додатково позивачем надано суду: виписку про платежі, яка підтверджує сплату AZI MANAGEMENT COMPANI LTD корпоративного податку за 2023 рів в розмірі 27 948,03 Євро та за 2024 рік в розмірі 134 531, 23 Євро, апостильована Міністерством юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр 29.12.2025, з перекладом на українську мову, справжність підпису перекладача Мартишевої Ольги Григорівни засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сиротюк О.В. 27.01.2026, зареєстровано в реєстрі за №484; квитанцію про оплату AZI MANAGEMENT COMPANI LTD корпоративного податку за 2024 податковий рік в розмірі 134 531, 23 Євро, апостильовану Міністерством юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр 29.12.2025, з перекладом на українську мову, справжність підпису перекладача Мартишевої Ольги Григорівни засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сиротюк О.В. 27.01.2026, зареєстровано в реєстрі за №483; квитанцію про оплату AZI MANAGEMENT COMPANI LTD корпоративного податку за 2023 податковий рік в розмірі 27 948,03 Євро, апостильовану Міністерством юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр 29.12.2025, з перекладом на українську мову, справжність підпису перекладача Мартишевої Ольги Григорівни засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сиротюк О.В. 27.01.2026, зареєстровано в реєстрі за №484; юридичний висновок від 17.02.2026, наданий Кіріякосом Антоніусом ( ОСОБА_3 ), адвокатом юридичної компанії Kyriakos Antoniou &Associatel LLC, зареєстрованої в Кіпрській асоціації адвокатів під реєстраційним номером 6838 щодо оплата корпоративного податку на Кіпрі компанією AZI MANAGEMENT COMPANI LTD, апостильований Міністерством юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр 18.02.2026, з перекладом на українську мову, справжність підпису перекладача Мартишевої Ольги Григорівни засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сиротюк О.В. 18.02.2026, зареєстровано в реєстрі за №1005
Вищевказане свідчить про те, що позивач виконав свій обов'язок щодо документального підтвердження фактичної сплати Компанією корпоративного податку на території Республіки Кіпр.
Таким чином, виходячи з норм Конвенції, сума податку, сплаченого на Кіпрі, враховується при сплаті податку на доходи в Україні, що в свою чергу спростовує висновок податкового органу про те, що позивачем не підтверджено суму зазначену в рядку 04 Додатку КІК та призвело до заниження ПДФО, по податковій декларації за 2023 рій на суму у розмірі 1 149 023,16 грн., по податковій декларації за 2024 рік на суму у розмірі 6 395 897,19 грн.
У той же час, згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема: повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" (пп.4, пп.75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано положеннями статті 76 ПК України, пунктом 76.1 якої передбачено, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Отже, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Отже, предметом камеральної перевірки є, серед іншого, правильність складання податкової декларації, а тому документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкова звітність платника податків з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки, буде виявлено факт порушення податкового законодавства (як-то неправомірність формування податкового кредиту, від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, тощо), податковий орган має право призначити та провести документальну перевірку (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2024 у справі №803/815/18 та від 08.11.2023 у справі №2а-7192/12/2670.
Позивач у позовній заяві звертав увагу, що він не є резидентом Дія Сіті, відповідно питання щодо повноти нарахування Позивачем податку на доходи фізичних осіб, не може вирішуватись в рамках проведення камеральної перевірки.
Суд також звертає увагу, що норми підпункту 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 ПКУ та статті 76 ПКУ, вказані Відповідачем в якості підстави для проведення перевірок, не передбачають проведення камеральної перевірки щодо правильності (повноти) нарахування зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.
Відповідно до положень пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи, відповідач з метою встановлення наявності чи відсутності порушень податкового законодавства за наслідками не отримання відповіді на запит та відсутності відповідних документів щодо підстав зменшення суми річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном повинен був провести документальну позапланову перевірку. Проте, такого запиту не було направлено.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про протиправність податкових повідомлень - рішень від 04.07.2025 №62452/240102 та №62453/240102, у зв'язку з чим, вони підлягають скасуванню.
VI. Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10 311, 20 грн.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 10 311, 20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві 04.07.2025 №62452/240102 та №62453/240102.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 10 311 (десять тисяч триста одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуленка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.