20 травня 2026 рокуСправа № 280/6811/25 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження питання про виконання судового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі №280/6811/25, яке набрало законної сили 10.11.2025, було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач).
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 в частині невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, передбаченої п. 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 17.04.2025 по 30.04.2025, як військовослужбовцю, що проходив стаціонарне лікування у зв'язку із отриманим пораненням, яке за причинно-наслідковим зв'язком є таким, що пов'язане із захистом Батьківщини.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми невиплаченої додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, передбаченої п. 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 17.04.2025 по 30.04.2025, як військовослужбовцю, що проходив стаціонарне лікування у зв'язку із отриманим пораненням, яке за причинно-наслідковим зв'язком є таким, що пов'язане із захистом Батьківщини.
21.11.2025 видано виконавчий лист.
23.01.2026 Головним державним виконавцем Волноваського відділу державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тринєєвою Оленою Олександрівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 80064829 (Ідентифікатор доступу: 41А7ББ85А41Е).
Ухвалою суду від 19.02.2026 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі №280/6811/25. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 подати до Запорізького окружного адміністративного суду у місячний строк з моменту отримання даної ухвали звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі №280/6811/25.
06.03.2026 від представника позивача надійшла заява про заміну боржника у виконавчому провадженні № 80064829, що перебуває у провадженні Волноваського відділу державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою суду від 16.03.2026 замінено сторону боржника у виконавчому провадженні № 80064829, що перебуває у провадженні Волноваського відділу державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції з Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), на його правонаступника Військову частину НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
16.03.2026 ухвалою суду строк на подачу звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі №280/6811/25 продовжено та зобов'язано Військову частину НОМЕР_4 у двомісячний строк з моменту отримання ухвали подати звіт.
Ухвалу про продовження строку на подачу звіту від 16.03.2026 Військовою частиною НОМЕР_4 отримано в електронному кабінеті 18.03.2026.
Станом на 20.05.2025 від Військової частини НОМЕР_4 на виконання ухвали суду від 16.03.2026 звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі №280/6811/25 не надходив.
З огляду на сплив двомісячного строку на подання звіту, встановленого ухвалою суду від 16.03.2026, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Конституційний Суд України на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Схожі висновки Конституційний Суд України зробив у рішеннях від 1 березня 2023 року у справі № 2-р(ІІ)/2023 (щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення) та від 19 квітня 2023 року у справі № 4-р(ІІ)/2023 (щодо особових даних у судовому рішенні).
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Відповідно до пункту 55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) «Щодо якості судових рішень» (on the quality of judicial decisions) з метою забезпечення ефективності правосуддя, усі країни повинні мати процедури забезпечення виконання рішень. Ця позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08 вересня 2023 року у справі №640/21223/20 (адміністративне провадження №К/990/9827/23).
Суд наголошує, що військовою частиною НОМЕР_4 вимоги ухвали суду від 18.03.2026, яка набрала законної сили, щодо зобов'язання подати у двомісячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі №280/6811/25, та докази на підтвердження виконання судового рішення - не виконані, звіт до суду не наданий.
Відповідно до ч. 10 статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Отже, судом встановлено невиконання процесуального обов'язку, покладеного на Військову частину НОМЕР_4 щодо надання звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі №280/6811/25.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень - командира Військової частини НОМЕР_4 , відповідального за виконання судового рішення у даній справі, штрафу у розмірі 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб (з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 гривень х 2 = 6656 гривень).
При цьому, розмір штрафу 2 прожиткових мінімуми визначених судом у межах, встановлених ст. 149 КАС України, та з урахуванням того, що відповідач обізнаний про наявність невиконаного судового рішення, судовий контроль за виконанням якого встановлений 09.05.2025.
З огляду на вказане, суд вбачає підстави для накладення на командира Військової частини НОМЕР_4 (згідно наявного в матеріалах справи наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 17.04.2024 №1091 на посаду командира Військової частини НОМЕР_4 призначено підполковника ОСОБА_2 ) штрафу за неподання у встановлений судом строк звіту про виконання судового рішення, а також встановлює новий строк для подання звіту протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 6 ст. 149 КАС України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Частиною 5 статті 149 КАС України визначено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 241-243, 248, 256, 382-2, 382-3 України, суд
Накласти на командира Військової частини НОМЕР_4 підполковника ОСОБА_2 штраф у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 6656,00 грн.
Попередити командира Військової частини НОМЕР_4 підполковника ОСОБА_2 про те, що за правилами пункту 2 частини 7 статті 382-3 КАС України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня в розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі цієї ухвали в частині стягнення штрафу у розмірі 6656,00 грн, є Державна судова адміністрація України (адреса: 00020, місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5; код ЄДРПОУ 26255795), боржником: командир Військової частини НОМЕР_4 підполковник ОСОБА_2 (місце роботи - Військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Строк пред'явлення даної ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвалу виготовлено у повному обсязі і підписано 20.05.2026.
Суддя М.С. Лазаренко