Рішення від 07.05.2026 по справі 120/6780/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 травня 2026 р. Справа № 120/6780/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Комара П.А.,

за участі

секретаря судового засідання: Левчук В.О.

представника позивача: Коновалової А.П.

представника відповідача: Лозінської І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЖМЕРИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

24.05.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Коновалової А.П., подана від імені та в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "ЖМЕРИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" (далі - ТОВ "ЖМЕРИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" або позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2024 № 0032842300.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЖМЕРИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" складено акт № 415/02-32-23-00-09/38328468 від 10.01.2024, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог п. 103.2, п. 103.3 ст. 103, п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що зумовило заниження податку з доходів нерезидента із джерелом походження з України за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 всього на суму 21 437 302 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким відповідно до пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54,58, п. 125-1.2 ст. 125-1 ПК України товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 26 796 628 грн.

Позивач з вказаним рішенням не погоджується, вважає його неправомірним і таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначив, що при виплаті доходів у вигляді процентів за кредитним договором на користь компанії-нерезидента "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" протягом 2017-2018 років, ТОВ "ЖМЕРИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" правомірно застосовувало зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерел їх походження в Україні у розмірі 2% (а не 15%), оскільки компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" є резидентом Республіки Кіпр та бенефіціарним власником такого доходу.

При цьому наголошено на тому, що: відповідач не заперечує наявність свідоцтв про податкову резидентність компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД"; факт укладення договору про реструктуризацію у 2016 році не підтверджує та не може підтверджувати, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від позивача у 2017-2018 роках; факт надання позивачу незабезпеченого заставою кредиту пов'язаною особою не підтверджує та не може підтверджувати, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від позивача у 2017-2018 роках.

Також позивач заперечив твердження відповідача про подальше перерахування компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" процентного доходу, отриманого від ТОВ "ЖМЕРИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" у 2017-2018 роках, на користь компанії "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" та від останнього на користь компанії "ЕНСІЕЙЧ АГРІБІЗНЕС ПАРТНЕРС ЕЛПІ" (Кайманові Острови) та вважає, що це спростовується тим, що: для цілей аналізу наявності у компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" статусу бенефіціарного власника процентного доходу належить оцінювати лише відносини у 2017-2018 роках, а не відносини протягом спірного періоду та історичні транзакції за період 2014-2016 роки, а також господарську діяльність компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" у 2019 році, як це робив відповідач; компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" є самостійною від інших компаній групи NCH юридичною особою; компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не мала юридичних зобов'язань з подальшого перерахування отриманого від позивача процентного доходу за Договором позики 2013 року; компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" мала власні активи для надання позик українським підприємствам групи; висновки відповідача про співставність сум, отриманих компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" від позивача, та перерахованих на користь компанії "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" є необґрунтованими; твердження відповідача щодо залишків грошових коштів на рахунках компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не мають жодного правового значення для цілей встановлення наявності у останньої статусу бенефіціарного власника процентних доходів; ГУ ДПС не має повноважень оцінювати правомірність застосування компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" режиму відрахування умовних відсотків (NID) за законодавством Республіки Кіпр.

Окремо позивач звернув увагу на те, що грошові потоки компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" повинні були бути проаналізовані не сукупно за 2017-2018 роки, а за кожний рік окремо, оскільки звітним (податковим) періодом був саме рік. Натомість використаний відповідачем підхід до аналізу руху та структури грошових потоків компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" є помилковим та створює хибне враження про співставність отриманих та виплачених сум. До того ж висновки відповідача зроблені без врахування інших грошових надходжень (крім процентів за договорами позики), отримуваних компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" у 2017-2018 роках. Водночас комплексний аналіз грошових потоків компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" за кожний рік у періоді 2017-2018 роки свідчить про відсутність послідовних операцій з подальшого переказу отриманого від українських компаній процентного доходу.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 07 лютого 2024 року № 0032842300.

Постановою Верховного Суду від 06.01.2026 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області задоволено частково: Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року скасовано, справу № 120/6780/24 направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.01.2026 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на 04.02.2026.

Підготовче засідання у справі 04.02.2026 відкладено у зв'язку із неявкою сторін до суду.

06.02.2026 на адресу суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

03.03.2026 у підготовчому засіданні оголошено перерву для надання сторонам подати до суду письмові пояснення по суті спору з урахуванням висновків Верховного Суду уданій справі.

17.03.2026 представницею позивача надано до суду письмові пояснення стосовно суті спору.

Протокольною ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання суд поставив закінчити підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача під час судового розгляду справи підтримала позовні вимоги та надала суду пояснення, просила суд позов задовольнити в повному обсязі.

У свою чергу, представник відповідача позовні вимоги заперечила з підстав, наведених у письмових поясненнях, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши усні пояснення сторін, оцінивши наведені сторонами доводи та зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Основним видом діяльності ТОВ "ЖМЕРИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" (код ЄДРПОУ38328468) є складське господарство. Іншими видами діяльності є, зокрема, післяурожайна діяльність, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Учасником вказаного товариства з найбільшою часткою у розмірі 99,90% є ТОВ "АГРОБІЛД-ІНВЕСТ".

Водночас позивач входить до складу транснаціональної інвестиційної групи NCH, яка включає, зокрема, компанію "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (компанія "ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED"), компанію "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" (компанія "AMARISTA LIMITED") та компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" (компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED").

22.03.2013 між позивачем та компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" було укладено Договір позики № 1, відповідно до пп. 1.1-1.3 якого Позикодавець (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") передає Позичальнику (позивач) грошові кошти (позика), а Позичальник зобов'язується використовувати позику для поповнення обігових коштів і налагодження фінансово-господарської діяльності, а також повернути Позикодавцю суму позики, що надається Позичальнику за цим Договором, і сплачувати позикодавцю відсотки за користування позикою. Загальна сума позики становить 10 000 000 (десять мільйонів) доларів США. Розмір ставки процентів за користування позикою - 11% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

У подальшому, а саме 01.12.2016 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", компанією "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" укладено Договір про реструктуризацію. Як наслідок, компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" була замінена на нового кредитора - компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр. Також було змінено суму позики на 15 000 000 доларів США, а згодом на 20 000 000 доларів США. Водночас процентна ставка зменшена з 11% річних до 9,8% річних.

Протягом 2017-2018 років позивач здійснював виплату доходу на користь нерезидента-компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" у вигляді процентів за Договором позики, зокрема у 2017 році сплатив 120 190 520 грн та у 2018 році - 44 711 799 грн.

При виплаті вказаного доходу позивач застосовував зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

В цілому позивачем було нараховано та сплачено такі суми податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України: за 2017 рік - 2 403 810 грн та за 2018 рік - 894 236 грн.

27.12.2023 ГУ ДПС у Вінницькій області видано наказ № 3802к "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЖМЕРИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР".

За результатами перевірки з питання дотримання товариством чинного законодавства при виплаті доходів із джерелом походження в Україні на користь нерезидента компанії "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 складено акт № 415/02-32-23-00-09/38328468 від 10.01.2024, в якому зафіксовано порушення позивачем: п. 103.2 ст.103, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України, ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яку ратифіковано Законом № 412-VII від 04.07.2013, внаслідок здійснення підприємством виплати на користь нерезидента інших доходів із джерелом їх походження з України, без утримання податку з таких доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, а також несплати до бюджету під час такої виплати податку на доходи нерезидента за 2017-2018 роки на загальну суму 21 437 302 грн, в тому числі за 2017 рік - 15 624 768 грн та за 2018 рік - 15 812 534 грн.

07.02.2024 за наслідками такої перевірки ГУ ДПС у Вінницькій прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Д" від № 0032842300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 26 796 628 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням - 21 437 302 грн та за штрафними санкціями - 5 359 326 грн.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, однак рішенням Державної податкової служби України № 11386/6/99-00-06-01-02-06 від 19.04.2024 (отримане позивачем 23.04.2024) у задоволенні скарги ТОВ "ЖМЕРИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" було відмовлено, а спірне податкове повідомлення-рішення - залишено без змін.

Відтак 24.05.2024 позивач за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з таких мотивів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Пунктом 14.1.54 ст. 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з пп. 141.4.1 ст. 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Відповідно до п. 141.4.2 ст. 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Таким чином, законодавством України передбачено, що оподаткуванню податком на прибуток за ставкою 15 % підлягають виплачені резидентом на користь нерезидента проценти як плата за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.

Поряд із цим, як слідує з пункту 3.2 статті 3 ПК України якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 ПК України.

Згідно з п. 103.2 ст. 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Положеннями п. 103.4 ст. 103 ПК України визначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до п. 103.5 ст. 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Отже, у момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012, яку ратифіковано 04.07.2013. Набрала чинності для України 07.08.2013.

За змістом положень зазначеної Конвенції, проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти і підлягає оподаткуванню в цій другій Договірній Державі у відношенні цих процентів.

Термін "проценти" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій і боргових зобов'язань.

Термін "проценти" не буде включати ніякі доходи, які можуть розглядатись як розподіл згідно з положеннями статті 10 цієї Конвенції.

Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване там постійне представництво, або здійснює в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і боргове зобов'язання, на підставі якого сплачуються проценти, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази.

При цьому, право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог: нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидент є бенефіціарним власником доходу.

За правилами п. 103.3 ст. 103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу. Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов'язаний договірними або юридичними зобов'язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу (постанова КАС ВС від 14.08.2018 № К/9901/51316/18).

Разом з тим, чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати. Однак, у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного статусу нерезидента-отримувача доходу, обов'язок доказування зворотного в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 817/1045/17 та № 803/1005/17.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що платник податків сформував дані податкового обліку необґрунтовано та з порушенням вимог податкового законодавства, або на підставі документів, які містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17 грудня 2025 року у справа № 620/7369/24.

Спір у цій справі обумовлений невизнанням контролюючим органом права позивача на застосування зменшеної ставки оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2 % на підставі Конвенції з посиланням на те, що компанія «AGROPROSPERIS 2 LIMITED» (Республіка Кіпр) не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від позивача, оскільки, на думку контролюючого органу, здійснювала подальше перерахування процентів.

Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2025 року у справі № 120/9601/24 зокрема зазначив, що при вирішенні справ між пов'язаними особами, де можуть бути наявні механізми податкової оптимізації, судам слід встановити чи є нерезидент бенефіціарним власником доходу (процентів) шляхом послідовного аналізу відповідних критеріїв (ознак), зокрема: нерезидент не повинен бути агентом (номінальним утримувачем); нерезидент має самостійно визначати економічну дол. доходу; компанія нерезидент не повинна передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи. У таких спорах має досліджуватися «транзит» коштів компанії-нерезидента, часовий інтервал між укладенням договорів; вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою; хто несе фактичні ризики, пов'язані із наданням позики резиденту.

Суд зазначає, що орієнтовні критерії наведено в Коментарях до Модельної конвенції ОЕСР та в подальшому перелік ознак унормований пунктом 103.3 статті 103 ПК України (в редакції Закону від 16 січня 2020 року № 466-IX, який набрав чинності 23 травня 2020 року).

Для того щоб нерезидент визнавався бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, такий нерезидент не повинен виконувати «транзитну» роль (бути виключно посередником) у русі коштів. Як зазначено в розділі цієї постанови "Правове регулювання", нормативно закріпленою ознакою посередницької функції нерезидента є, зокрема, те, що зазначена особа не має достатньо повноважень або у випадку, підтвердженому фактами та обставинами, не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом.

Якісною стороною цього критерію є відсутність кореспондуючого обов'язку передати права на дохід третій особі (самостійне визначення нерезидентом економічної дол. доходу).

Кількісний критерій полягає у тому, що компанія нерезидент не повинна передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи (незалежно від способу оформлення такої передачі).

Вказаний критерій передбачає обов'язок контролюючого органу довести співставність, в тому числі арифметичну, операцій між виплатою доходу з української компанії на користь нерезидента і подальшого перерахування сум грошових коштів з компанії нерезидента - встановити "транзитний" характер компанії-нерезидента за фактичними обставинами, а також дослідити обставини справи відносно господарської діяльності компанії-нерезидента з урахуванням особливостей її провадження.

Аналогічний за змістом підхід до застосування норм права Верховний Суд неодноразово демонстрував у своїх постановах, зокрема у постановах від 28 жовтня 2025 року у справі № 560/10203/24, від 27 жовтня 2025 року у справі № 120/7999/24, від 12 серпня 2025 року у справі № 560/12637/24, від 18 грудня 2025 року у справі № 120/6603/24, від 18 грудня 2025 року у справі № 480/6617/24, від 18 грудня 2025 року у справі № 320/35831/24.

В свою чергу, Верховний Суд, у справі з аналогічних правовідносин (постанова від 21 жовтня 2025 року у справі № 500/4405/24 акцентував увагу на необхідності встановити чи є нерезидент бенефіціарним власником доходу (процентів) шляхом послідовного аналізу відповідних критеріїв (ознак), зокрема: нерезидент не повинен бути агентом (номінальним утримувачем); нерезидент має самостійно визначати економічну дол. доходу; компанія нерезидент не повинна передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи. У таких спорах має досліджуватися «транзит» коштів компанії-нерезидента, часовий інтервал між укладенням договорів; вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою; хто несе фактичні ризики, пов'язані із наданням позики резиденту.

Також у вищезазначеному судовому рішенні вказано, що при вирішенні подібних спорів також слід вирішувати питання чи компанія нерезидент самостійно несе ризики у зв'язку із проваджуваною нею діяльністю. Підтвердженням самостійності несення ризиків можуть виступати: (а) окремі положення договорів, що стосуються відповідальності особи та передбачають можливість застосування до неї штрафних санкцій за порушення договірних зобов'язань; (б) дійсна реалізація по відношенню до нерезидента заходів із притягнення його до юридичної відповідальності (пред'явлення кредиторами вимог про сплату штрафних санкцій; ініціювання судових проваджень тощо); (в) наявність сумнівної заборгованості (bad debt) тощо.

Верховний Суд у постанові від 06 січня 2026 року у цій справі, якою скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, вказав: "...суди першої та апеляційної інстанцій установили, що нерезидент, на користь якого позивач здійснював виплату процентного доходу у 2017- 2018 роках, був стороною договору позики як кредитор, набув право вимоги за відповідними зобов'язаннями, а також не був пов'язаний договірними чи іншими юридичними обов'язками щодо обов'язкового подальшого перерахування отриманих процентів третім особам.

Оцінюючи доводи контролюючого органу про транзитний характер грошових коштів, суди попередніх інстанцій виходили з того, що сам по собі факт внутрішньогрупових фінансових операцій, корпоративної пов'язаності суб'єктів або використання отриманого доходу для корпоративних цілей не є достатнім для висновку про відсутність у нерезидента статусу бенефіціарного власника доходу без встановлення сукупності обставин, які б свідчили про виконання ним виключно агентських або посередницьких функцій.

Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі вказали, що договір про реструктуризацію було укладено з метою передачі функцій фінансування в межах групи компаній із концентрацією таких функцій на рівні компанії «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД».

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій, визнаючи факт наявності у компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED статусу бенефіціарного (фактичного) власника процентного доходу, обмежилися формальним аналізом окремих документів та не дослідили у сукупності фактичні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Суди, посилаючись на відсутність у компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED договірних або законних зобов'язань щодо негайного передання отриманих процентів іншій особі, не перевірили фактичні обставини, які, відповідно до Коментарів до Модельної конвенції ОЕСР, можуть свідчити про обмеження права особи вільно розпоряджатися доходом не лише з юридичних документів, а й з реальної поведінки сторін та економічного контексту операцій.

Зокрема, поза увагою судів залишилося питання, чи могла компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED самостійно приймати рішення щодо економічної дол. отриманих процентів, чи ж такі рішення фактично ухвалювалися в межах централізованого управління групою компаній.

Аналіз оскаржуваних судових рішень свідчить про відсутність аналізу руху грошових коштів, зокрема, суди попередніх інстанцій не дослідили звіти про рух грошових коштів компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за 2017-2019 роки, з яких, за доводами контролюючого органу, убачається: у 2017 році отримання процентів від українських підприємств у сумі 111 079 тис. дол. США та одночасне спрямування 72 617 тис. дол. США на викуп привілейованих акцій; у 2018 році отримання процентів у сумі 57 331 тис. дол. США та спрямування 69 000 тис. дол. США на погашення/викуп акцій; у 2019 році отримання процентів у сумі 47 029 тис. дол. США та спрямування 76 383 тис. дол. США на ті самі цілі.

Також суди попередніх інстанцій не надали оцінки сукупному співвідношенню: отриманих процентних доходів за 2017- 2019 роки у сумі 215 439 тис. дол. США та коштів, спрямованих на погашення привілейованих акцій акціонеру AMARISTA LIMITED у сумі 218 000 тис. дол. США, які, за твердженням відповідача, були фактично перераховані материнській компанії NCH Agribusiness Partners LP.

Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилися доводи податкового органу, якими він заперечував проти позову, з урахуванням даних фінансової звітності компаній AGROPROSPERIS 2 LIMITED, AMARISTA LIMITED, ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, ALLIS ENTERPRISES LIMITED. Так, суди не дослідили належним чином фінансову звітність компаній AGROPROSPERIS 2 LIMITED та AMARISTA LIMITED, зокрема примітки до фінансової звітності за 2018-2019 роки, в яких операції з викупу привілейованих акцій прямо відображені як спосіб погашення авансів від акціонера.

Не надана оцінка й доводам контролюючого органу про те, що за даними звітів про прибутки та збитки єдиним суттєвим джерелом доходу AGROPROSPERIS 2 LIMITED у 2017- 2019 роках були проценти за позиками українським підприємствам, тоді як структура її капіталу на понад 90 % формувалася за рахунок емісії привілейованих акцій, що підлягали погашенню...».

При цьому Верховним Судом у справі № 120/6780/24 наголошено, що формальне посилання судів на те, що законодавство не встановлює вимоги щодо джерела походження коштів для визначення бенефіціарного власника, не звільняло суд від обов'язку перевірити, чи не свідчать такі обставини про існування зобов'язань нерезидента перед третьою особою та, відповідно, про обмеженість його повноважень щодо отриманого доходу.

Також колегія суддів приймає до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2025 року у справі № 560/5190/24, у якій Суд, проаналізувавши положення Коментарів до Модельної конвенції ОЕСР, також прийшов до висновку, що угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до ситуацій, коли відповідні відносини між резидентом та нерезидентом не пов'язані з фактичним веденням господарської діяльності, а дії учасників цих відносин спрямовані лише на створення зручного (пільгового) податкового режиму. Пільги за міжнародними угодами щодо уникнення подвійного оподаткування повинні відноситися лише до податкового резидента, який є дійсним одержувачем доходу. Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою були виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою використання переваг за міжнародною угодою. Результатом такої оцінки може стати перекваліфікація виплати з відповідною зміною режиму оподаткування, а також кваліфікація сукупності угод із застосуванням норм національного законодавства по виведеному з-під оподаткування доходу. У випадках, які наводяться в Коментарях (агент, номінал, посередник тощо), безпосередній отримувач процентів не вважається бенефіціарним власником, оскільки право отримувача вільно розпоряджатись такими процентами обмежено в силу наявності договірних або інших юридичних обов'язків передати отриманий платіж іншій особі. Такий обов'язок зазвичай випливає з юридичних документів, однак також може з'ясовуватись на підставі фактів та обставин, які вказують, що по суті отримувач процентів не має право вільно розпоряджатись такими процентами.

Таким чином, враховуючи практику Верховного Суду, яка склалася у даній категорії справ, зважаючи на необхідність забезпечення додержання вимог частини 2 статті 2 КАС України щодо всебічного та об'єктивного розгляду адміністративної справи, колегією суддів Верховного Суду у цій справі, направляючи справу на новий розгляд, зобов'язано сторони у справі надати додаткові пояснення, а за наявності письмові докази) щодо: господарської діяльності компанії-нерезидента з урахуванням особливостей її провадження; наявності або відсутності послідовних операцій з подальшого переказу отриманого від українських компаній процентного доходу (на підставі звітів про фінансовий стан та банківських виписок по рахунку компанії нерезидента); співставності операцій між виплатою доходу з української компанії на користь нерезидента і подальшого перерахування сум грошових коштів з компанії нерезидента третій особі; "транзитного" характеру компанії-нерезидента (докази); доводів позивача про наявність у компанії нерезидента статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу; наявності/відсутності у компанії-нерезидента відповідних ресурсів необхідних для фактичного виконання функцій, тощо.

Так, в ході проведення перевірки, визначаючись щодо бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, ГУ ДПС у Вінницькій області досліджено інформацію компетентного органу Республіки Крим (далі також ІКО), з якої вбачається, що компанія ALLIS ENTERPRISES LIMITED, дата реєстрації - 16.05.2008; бенефіціарні власники компанії - George Rohr (США) та Moris Tabacinic (Австрія). George Rohr (США) та Moris Tabacinic (Австрія) є керівниками компанії NCH Capital Inc (далі NCH), яка заснована ними в 1993 році та яка стала однією з найбільших західних фінансових інвесторів. Штаб - квартира NCH знаходиться в Нью-Йорку з 10 локальними офісами в Східній Європі та Південній Америці; ALLIS ENTERPRISES LIMITED є дочірньою компанією одного із фондів, заснованих NCH; контролююча особа - NCH AGRIBUSINESS PARTNERS LP (Кайманові острови); акціонер - AGRO DEVELOPMENT (UKRAINE) LIMITED до 15.11.2018, з 15.11.2018 AGROPROSPERIS 2 LIMITED - 100 % акцій. Директори - Andreas Santis, Angela Avgousti; секретар - A.T.S. SERVICES LIMITED (Кіпр). Основний вид діяльності - холдинг інвестицій та фінансування. ALLIS ENTERPRISES LIMITED не має власного приміщення, власного обладнання. Все це надається іншою компанією групи. Компанія не має персоналу, персонал компанії надається за договорами про надання послуг або аутсорсингу між ATS AGRIBUSINESS INVESTNENTS LIMITED та ALLIS ENTEREPRISE LTD. Директори компанії отримують винагороду не від ALLIS ENTERPRISE LTD, а від пов'язаної компанії. За даними офіційного сайту Реєстратора компаній Республіки Кіпр (https://efiling.drcor.mcit.gov.cy), директори Andreas Santis, Angela Avgousti виконують функції директорів в цілому ряді компаній, які входять до складу групи компаній AGROPROSPERIS. До обов'язків директорів входить тільки нагляд за фінансовими операціями, а глобальний контроль виконує нью-йоркський офіс, тобто NCH Capital (США, Нью Йорк). ALLIS ENTERPRISE LTD кредитує тільки компанії фінансової групи, до якої входить.

27.10.2016 зареєстровано компанію AGROPROSPERIS 2 LIMITED (Кіпр), після реєстрації якої інвестиція в компанію AGRO DEVELOPMENT (UKRAINE) LIMITED передана від компанії AMARISTA LIMITED до компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED. 01.12.2016 між компаніями AMARISTA LTD, ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, AGROPROSPERIS 2 LIMITED укладено угоду про реструктуризацію. З даної угоди вбачається, що компанія AMARISTA LIMITED є акціонером компанії ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, а компанія ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED володіє "кредитним портфелем" різних українських компаній (сюди ж входять і кредити, надані позивачу). При цьому, згідно з цією угодою сторони домовились про передачу "кредитного портфелю" від компанії ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED до компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED через компанію AMARISTA LIMITED відповідно до процедури: а) на першому етапі угоди ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED зменшує свій акціонерний капітал шляхом викупу своїх привілейованих акцій, що підлягають погашенню, які належать AMARISTA LIMITED як єдиному акціонеру, в обмін на всі права ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED на "кредитний портфель", який повинен бути переданий AMARISTA LIMITED в якості компенсації за викуплені акції; б) на другому етапі угоди AGROPROSPERIS 2 LIMITED збільшує свій акціонерний капітал шляхом випуску привілейованих акцій, які підлягають погашенню і передає їх AMARISTA LIMITED в обмін на всі права власності та частки AMARISTA LIMITED в кредитному портфелі та угоди позики, що стосуються кредитного портфеля, будуть передані компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED як внесок в акціонерний капітал.

15.11.2018 AGROPROSPERIS 2 LIMITED придбала у AGRO DEVELOPMENT (UKRAINE) LIMITED компанію ALLIS ENTERPRISES LIMITED.

У грудні 2018 року компанія ALLIS ENTERPRISES LIMITED отримала від AGROPROSPERIS 2 LIMITED права, право власності та проценти в дебіторській заборгованості за позиками з балансовою вартістю 153 864 294 дол США в обмін на привілейовані акції, випущені компанією на користь її акціонера.

29 грудня 2018 року Компанія прийняла рішення викупити 157 привілейованих акцій, що підлягають погашенню, вартістю 1,13 дол. США, кожна (1,00 євро), випущених з премією в розмірі 61 544,58 дол. США (54 464,23 євро) кожна на загальну вартість 9 662 677 дол. США (8 550 885 євро).

Відповідно до приміток до фінансової звітності за 2019 рік, 30 грудня 2019 року Компанія прийняла рішення викупити 241 зі своїх привілейованих акцій, що підлягають погашенню, вартістю 1,13 дол США , кожна (1,00 євро), випущених з премією в розмірі 61 544,58 дол США (54 464,23 євро) кожна на загальну вартість 14 832 518 дол США (13 126 122 євро).

Як вбачається зі звіту про рух грошових коштів у 2017-2019 роках, українські підприємства виплатили проценти у сумі 62 тис дол США та 14 917 тис дол США відповідно. Також у 2017-2019 роках компанія викупила привілейовані акції у розмірі 9 663 тис дол США та 14 834 тис дол США як викуп привілейованих акцій, зазначені грошові кошти були отримані «ALLIS ENTERPRISES LIMITED» від українських підприємств, як зазначено вище. Вказані проценти компанією було повністю виплачено.

Отже про транзит отриманих процентів та тіла за позиками від «ALLIS ENTERPRISES LIMITED» на ««AGROPROSPERIS 2LIMITED» LIMITED», на думку контролюючого органу свідчить аналіз фінансової звітності «ALLIS ENTERPRISES LIMITED» за 2017-2019 роки, а саме, звіт про рух грошових коштів (фінансової звітності).

Згідно із звітом про рух грошових коштів ««AGROPROSPERIS 2LIMITED» за 2017 рік Компанія викупила/погасила «AMARISTA» привілейовані акції у розмірі 69 000 тис дол США. Зазначена сума була погашена за рахунок отриманих процентів від українських підприємств у сумі 57 331 тис дол США та отриманої виплати від «ALLIS ENTERPRISES LIMITED» у сумі 9 663 ти. дол США за викуп привілейованих акцій. Грошові кошти були виплачені ««AGROPROSPERIS 2LIMITED» безпосередньо компанії NAP, як погашення авансів акціонерів.

Згідно із звітом про рух грошових коштів «AGROPROSPERIS 2LIMITED»за 2019 рік, Компанія викупила/погасила «AMARISTA» привілейовані акції у розмірі 76 383 тис дол США за рахунок отриманих процентів від українських підприємств у сумі 47 029 тис дол США та отриманої виплати від «ALLIS ENTERPRISES LIMITED» у сумі 14 834 тис дол США за викуп привілейованих акцій. Грошові кошти були виплачені «AGROPROSPERIS 2LIMITED» безпосередньо компанії NAP, як погашення авансів акціонерів.

З метою дослідження транзитності отриманих процентів від українських підприємств, від ««AGROPROSPERIS 2LIMITED» LIMITED» до NAP (Кайманові острови), проведено аналіз звіту про рух грошових коштів «AGROPROSPERIS 2LIMITED» LIMITED» та аналіз звіту про рух грошових коштів «AMARISTA» та вплив розрахунків на зміну структури активів та пасивів Компаній.

За таких обставин відповідач вважає, що фактично компанія-нерезидент з Республіки Кіпр ALLIS ENTERPRISES LIMITED є посередником між компанією NAP (Кайманові Острови) та ТОВ «ЖМЕРИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», з огляду на що не може вважатися бенефіціарним отримувачем (власником) доходу.

З моменту укладення договорів позики ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED з українськими підприємствами, після передачі кредитного портфелю українських підприємств на користь компанії NAP нараховувались відсотки компаніями ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED та AMARISTA LIMITED, а отже, були зобов'язання щодо перерахування процентів, отриманих від українських підприємств, на користь NAP (Кайманові Острови). Розмір відсоткової ставки за позикою від NAP був вищий, ніж розмір відсоткової ставки за позиками українських підприємств. Зміна власника ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, а саме-передача її на користь компанії AMARISTA LIMITED, не змінила транзитності отриманих процентних доходів від українських підприємств через ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED та через AMARISTA LIMITED на користь компанії NAP (Кайманові острови). Отже, ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, AMARISTA LIMITED та AGROPROSPERIS 2 LIMITED діяли лише як проміжна ланка між українськими підприємствами та NAP (Кайманові острови).

В той же час, прослідковується послідовний взаємозв'язок між виплатою процентного доходу, викупом привілейованих акцій і зменшенням суми позики.

Отже, відповідач вважає, що компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED, ALLIS ENTERPRISES LIMITED, AMARISTA LIMITED не мали жодних власних активів для надання позик українським підприємствам. Зазначені компанії повністю залежать від фінансування головної материнської компанії, яка несе всі ризики по вказаних операціях. Компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED, ALLIS ENTERPRISES LIMITED, ATS AGRIBUSINESS INVESTNENTS LIMITED та AMARISTA LIMITED виступають як проміжна ланка між українськими підприємствами та NAP. Всі ризики щодо переданого кредитного портфеля українських підприємств несе компанія NCH AGRIBUSINESS PARTNERS LP (Кайманові острови). Всі кіпрські компанії, які належать фонду NCH AGRIBUSINESS PARTNERS LP (Кайманові Острови), мають спільних директорів, а контроль за фінансовими операціями, транзакціями по банківських рахунках AGROPROSPERIS 2 LIMITED, ALLIS ENTERPRISES LIMITED та AMARISTA LIMITED здійснюється нью-йоркським офісом компанії NCH Capital Inc, дочірньою компанією якої є NCH AGRIBUSINESS PARTNERS LP (Кайманові Острови).

Таким чином, спір між позивачем та відповідачем виник у зв'язку із невизнанням ГУ ДПС у Вінницькій області права ТОВ «ЖМЕРИНСЬКЙИ ЕЛЕВАТОР» на застосування зменшеної ставки оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% у 2017-2018 роках на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр з посиланням на те, що компанія «ALLIS ENTERPRISES LIMITED» не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від позивача, оскільки, на думку контролюючого органу існувало подальше перерахування процентів на користь NCH AGRIBUSINESS PARTNERS LP.

В акті відповідач позивач наводить господарські операції між різними компаніями NCH, до якої входять позивач та компанія «AGROPROSPERIS 2 LIMITED».

Однак, вказані твердження контролюючого органу не стосуються Кредитного договору від 22.03.2013 № 1, укладеного між ТОВ «Жмеринський ЕЛЕВАТОР» та компанією «ATS AGRIBUSINESS INVESTMENS LIMITED».

ГУ ДПС не оспорює факт виплати позивачем процентів на користь компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED у розмірі, зазначеному вище, та факту нарахування і сплати ним податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі, вказаному вище, за 2 % ставкою.

Суд звертає увагу, що компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED у 2017-2018 роках була резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції і вона надавала позивачу довідку на підтвердження цьому, видану компетентним (уповноваженим) органом Республіки Кіпр, яка відповідає вимогам підпунктам 103.4-103.5 статті 103 ПК України.

Щодо тверджень відповідача про відсутність у компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED статусу бенефіціарного власника доходу, суд погоджується з доводами позивача, що у даній справі між сторонами немає спору стосовно того, що така компанія була резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Поряд з цим, з посиланням на позицію Верховного Суду, висловлену у постановах від 19.03.2025 року у справі № 560/8133/24 та від 27.10.2025 року у справі № 120/7999/24, зауважено, що для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну дол. доходу. Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну дол. доходу і не пов'язаний договірними або юридичними зобов'язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.

У постанові Верховного Суду від 24.06.2025 року у справі № 120/10439/24 вказано «...Аналізуючи спірні правовідносини на наявність у нерезидента формального права отримувати дохід ("Тест бенефіціарного власника доходу"), колегія суддів зазначає, що для відповідності цьому критерію достатньо наявності договірного оформлення відносин між компанією-резидентом та компанією-нерезидентом, на користь якої виплачується дохід із джерелом походження з України. У договорі сторони визначають предмет, права та обов'язки сторін, порядок розрахунків тощо, де і закріплюються права на отримання нерезидентом відповідного доходу.

...Крім того, нерезидент не повинен бути агентом (номінальним утримувачем), а його право не засновуватися на договорі посередницького типу.

В контексті цього критерію колегія суддів акцентує на тому, що для встановлення наявності статусу бенефіціарного власника, нерезидент не повинен бути особою, яка хоча і має формально-юридичне право на отримання доходу, однак, є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) щодо такого доходу. Нерезидент не повинен бути особою, яка фактично виконує виключно посередницькі функції щодо такого доходу. При цьому, на цей критерій не потрібно дивитися вузько. Необхідно проаналізувати наступні фактори: (а) чи є нерезидент активною компанією із диверсифікованою, за кількісним та якісним критерієм, діяльністю (б) чи є посередницька діяльність властива для відповідної сфери/галузі проваджуваної діяльності; (в) чи єдина/основна ціль провадження нерезидентом діяльності полягає у тому, щоб виконувати посередницьку функцію...».

Під час розгляду даної справи, судом враховано, що статус компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED як бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого з України протягом 2019 року, підтверджено постановою касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 02.07.2025 року у справі № 120/14477/24.

При цьому, відповідач не наводить жодного доказу в акті перевірки на підтвердження того, що компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED набула статусу агента або особи, що виконує лише посередницькі функції щодо доходу, отримуваного за кредитними договорами, стороною яких вона стала.

Твердження відповідача про подальше перерахування компанією AGROPROSPERIS 2 LIMITED та «ALLIS ENTERPRISES LIMITED» процентного доходу, отриманого від позивача у 2017-2018 роках, на користь компаній «AMARISTA» «AGROPROSPERIS 2LIMITED» та від останньої на користь компанії NAP (Кайманові Острови), на думку суду, є сумнівними, оскільки згідно доводів позивача компанія є самостійною від інших компаній групи NCH юридичною особою. Відповідно до п. 87 Статуту компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED , управління діяльністю компанії здійснюється Радою директорів, яка може здійснювати всі повноваження Компанії, які відповідно до Закону і цього Статуту не повинні здійснюватися на Загальних зборах Компанії". До таких повноважень згідно зі Статутом належать, зокрема, такі: повноваження укладати договори (п. 4 Статуту); повноваження на викуп, випуск привілейованих акцій, що підлягають викупу, розпорядження акціями (п. п. 5.4, 5.6 Статуту, фінансова звітність компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за 2018 рік); повноваження на пред'явлення вимог до учасників стосовно сплати грошей, несплачених за їх акції (п. 20 Статуту); повноваження на конфіскацію акцій учасників у разі несплати ними заборгованості відповідно до вимоги про сплати (п. п. 39-41 Статуту).

Протягом 2017-2018 років компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED мала своє місцезнаходження на території Республіки Кіпр, що не заперечується відповідачем в Акті перевірки; директори здійснювали управління компанією AGROPROSPERIS 2 LIMITED на підставі Генерального договору про надання послуг від 02.01.2020 року, укладеного між компанією AGROPROSPERIS 2 LIMITED та компанією «ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД». Такі особи дійсно виконували функції директорів в інших компаніях, але лише в компаніях групи, що жодним чином не може підтверджувати або спростовувати статус компаніїAGROPROSPERIS 2 LIMITED як бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого від позивача.

Згідно листа компанії «ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» від 26.03.2024 року, протягом 2017-2019 років компанія «ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» виплатила 374 298 євро в якості винагороди директорів пов'язаних компаній-учасників групи.

Крім того, згідно фінансової звітності компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за 2018-2019 роки (див. розділ "Управління фінансовими ризиками"), в результаті використання своїх фінансових інструментів (включаючи надання кредитів Позивачу) компанія «ALLIS ENTERPRISES LIMITED» самостійно несе такі ризики: ризик зміни відсоткової ставки, кредитний ризик, ризик втрати ліквідності, ризик зміни цін на ринку, операційний ризик, ризик недотримання нормативно-правових вимог, судовий ризик, репутаційний ризик.

При цьому у 2018-2019 роках компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED мала незначну заборгованість перед пов'язаними особами, яка була погашена (фінансова звітність компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за 2018-2019 роки, розділ "Кредиторська заборгованість", а також свідоцтва бенефіціарного власника процентного доходу (п. 2).

Вказане на думку суду, ставить під сумнів висновки відповідача про відсутність у компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED власних активів, оскільки такі ґрунтуються на припущеннях.

Так само, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, в розумінні положень КАС України, які в свідчили, що компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED використала процентні доходи з України для викупу у свого акціонера привілейованих акцій, що підлягають викупу.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване в межах розгляду даної справи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 07 лютого 2024 року № 0032842300 не ґрунтується на нормах податкового законодавства та визнається судом протиправним.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки воно не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 07 лютого 2024 року № 0032842300.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЖМЕРИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" судовий збір в розмірі 30 280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Жмеринський елеватор" (код ЄДРПОУ 38328468, місцезнаходження: вул. Чернишевського, буд. 42, м. Жмеринка, Жмеринський район, Вінницька область, 23100)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)

Повний текст рішення складено 20.05.2026.

Суддя Комар Павло Анатолійович

Попередній документ
136673098
Наступний документ
136673100
Інформація про рішення:
№ рішення: 136673099
№ справи: 120/6780/24
Дата рішення: 07.05.2026
Дата публікації: 22.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (07.05.2026)
Дата надходження: 15.01.2026
Предмет позову: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Розклад засідань:
27.06.2024 12:00 Вінницький окружний адміністративний суд
25.07.2024 11:00 Вінницький окружний адміністративний суд
15.08.2024 14:00 Вінницький окружний адміністративний суд
18.09.2024 10:00 Вінницький окружний адміністративний суд
03.10.2024 12:00 Вінницький окружний адміністративний суд
06.11.2024 12:00 Вінницький окружний адміністративний суд
11.12.2024 15:30 Вінницький окружний адміністративний суд
22.01.2025 10:00 Вінницький окружний адміністративний суд
05.02.2025 10:00 Вінницький окружний адміністративний суд
06.03.2025 15:00 Вінницький окружний адміністративний суд
03.04.2025 14:00 Вінницький окружний адміністративний суд
24.06.2025 13:30 Сьомий апеляційний адміністративний суд
04.02.2026 13:00 Вінницький окружний адміністративний суд
18.02.2026 13:00 Вінницький окружний адміністративний суд
03.03.2026 10:00 Вінницький окружний адміністративний суд
17.03.2026 11:00 Вінницький окружний адміністративний суд
02.04.2026 11:00 Вінницький окружний адміністративний суд
14.04.2026 11:00 Вінницький окружний адміністративний суд
21.04.2026 10:30 Вінницький окружний адміністративний суд
30.04.2026 10:00 Вінницький окружний адміністративний суд
07.05.2026 10:00 Вінницький окружний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГІМОН М М
СУШКО О О
ХАНОВА Р Ф
суддя-доповідач:
ГІМОН М М
КОМАР ПАВЛО АНАТОЛІЙОВИЧ
КОМАР ПАВЛО АНАТОЛІЙОВИЧ
САЛО ПАВЛО ІГОРОВИЧ
САЛО ПАВЛО ІГОРОВИЧ
СУШКО О О
ХАНОВА Р Ф
відповідач (боржник):
Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області
Головне управління ДПС у Вінницькій області
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Головне управління ДПС у Вінницькій області
позивач (заявник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "Жмеринський елеватор"
представник позивача:
Коновалова Анна Павлівна
представник скаржника:
Лозінська Ілона Анатоліївна
суддя-учасник колегії:
БИВШЕВА Л І
ВАСИЛЬЄВА І А
ЗАЛІМСЬКИЙ І Г
МАЦЬКИЙ Є М
ХОХУЛЯК В В
ШИШОВ О О
ЮРЧЕНКО В П