м. Вінниця
20 травня 2026 р. Справа № 120/88/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 24.09.2025 адміністративний позов задоволено частково.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2026 рішення залишено без змін.
Разом із тим, 15.05.2026 позивачем подано заяву про встановлення судового контролю відповідно до ст. 382 КАС України. Позивач зазначив, що військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2025 року нараховано 83625,23 грн. При цьому, при виплаті вказаного грошового забезпечення відповідачем протиправно утримано із нарахованої суми військовий збір у розмірі 5% та податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18%.
30.04.2026 позивач звернувся із заявою про добровільне виконання судового рішення у повному обсязі, однак відповідачем відмовлено у виплаті решти належної позивачу суми коштів.
Визначаючись щодо поданої заяви, суд виходив із наступного.
Положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (абз. 2 ч. 1 ст. 382 КАС України).
Таким чином, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення у даній категорії спорів, які не передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 382 КАС України, є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
Крім того, спір, що був предметом розгляду в даній справі, стосувався:
- нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року;
- нарахування індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 16.12.2024 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- нарахування грошового забезпечення з 29.01.2020 по 19.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2023 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023.
У цій частині заявлених позовних вимог спір вирішений на користь позивача.
Натомість питання щодо наявності підстав для компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 на момент прийняття рішення у справі №120/88/25 не вирішувалось.
Таким чином, питання наявності підстав для компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 не було предметом дослідження в межах розгляду даної справи.
Також варто зазначити, що в позовній заяві позивачем також не ставилось питання компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що нарахувавши спірне грошове забезпечення, відповідач виконав рішення суду від 24.09.2025.
Відповідні обставини, на переконання суду, виключають необхідність встановлення судового контролю за виконанням відповідного рішення суду.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна