Справа № 489/4345/26
Провадження №2-з/489/17/26
про забезпечення позову
20 травня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Микульшиної Г.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , поданої її представником ОСОБА_2 , про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання без реєстрації шлюбу із спадкодавцем, визнання права власності на частку у спільному майні,
встановив:
19.05.2026 позивач через представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання без реєстрації шлюбу із спадкодавцем, визнання права власності на частку у спільному майні.
Також до позовної заяви позивачем ОСОБА_1 долучено заяву про забезпечення позову, відповідно до якої вона просить суд:
-накласти арешт квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 47,4 кв.м, житловою площею 30,2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 52472648101;
-накласти арешт квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 49,7 кв.м, житловою площею 23,5 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2073674948101;
-накласти арешт квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 54,4 кв.м, житловою площею 26,7 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1257403648101;
-накласти арешт квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 54,4 кв.м, житловою площею 26,7 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1257165248101.
-заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, посадовим особам органів державної реєстрації прав, іншим суб'єктам державної реєстрації прав та особам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначених об'єктів нерухомого майна, у тому числі:
реєстрацію переходу права власності;
реєстрацію права власності за спадкоємцями;
реєстрацію іпотеки;
реєстрацію обтяжень;
реєстрацію інших речових прав;
скасування чи зміну записів про право власності;
поділ, об'єднання, зміну характеристик об'єктів нерухомого майна;
будь-які інші дії, наслідком яких може бути зміна власника, правового режиму або реєстраційного стану спірних квартир.
-заборонити приватному нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковій Олені Вікторівні, а також будь-яким іншим нотаріусам, які можуть вчиняти нотаріальні дії у спадковій справі після смерті ОСОБА_4 , видавати свідоцтво про право на спадщину на спірні квартири до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Також позивач просить копію ухвали про забезпечення позову після її постановлення направити для негайного виконання відповідним суб'єктам державної реєстрації прав, а також приватному нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковій О.В.
В обґрунтування заяви зазначила про те, що відповідач є донькою ОСОБА_4 , з яким позивач проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2008 року та який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому за час їх спільного проживання ними було придбано нерухоме майно, яке було оформлено на ОСОБА_4 , та на даний час є спадковим майном після його смерті, а саме:
-квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 47,4 кв.м, житловою площею 30,2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 52472648101;
-квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 49,7 кв.м, житловою площею 23,5 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2073674948101;
-квартира за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 54,4 кв.м, житловою площею 26,7 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1257403648101;
-квартира за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 54,4 кв.м, житловою площею 26,7 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1257165248101.
Посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_4 у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївського області Сірякової Олени Вікторівни заведено спадкову справу № 4/2026, а відповідач як донька померлого може отримати свідоцтво про право на спадщину, зокрема на спірні квартири та в подальшому реалізувати їх третім особам, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених та оспорюваних права та інтересів позивача, за захистом яких вона звертається до суду, просить забезпечити позов.
Ухвалою суду від 20.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено її розгляд у підготовчому судовому засіданні на 20.07.2026 на 14:00 год., враховуючи навантаження суду та перебування головуючої у плановій відпустці з 08.06.2026 по 07.06.2026.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Відповідно до частини 1 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
За змістом частини 3 статті 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Положеннями частини 1 статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, в тому числі, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, тощо.
Частина 8 статті 153 ЦПК України передбачає, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову.
Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення позивача, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Слід також зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 18.10.2021 у справі № 910/7029/21 зазначив, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Верховний суд у постанові від 29.09.2021 у справі №638/5084/20 наголосив, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить встановити факт її проживання без реєстрації шлюбу із спадкодавцем ОСОБА_4 , та визнати право власності на 1/2 частку у спільному майні, а саме квартирах:
-за адресою: АДРЕСА_1 ;
-за адресою: АДРЕСА_2 ;
-за адресою: АДРЕСА_3 ;
-за адресою: АДРЕСА_4 .
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 20.05.2026, вказані квартири дійсно зареєстровані за ОСОБА_4 , тобто є спадковим майном, та у його власності перебуває інше майно, яке не є предметом спору, але також є спадковим майном для відповідача.
Судом встановлено наявність спору між сторонами, та при вирішенні питання щодо забезпечення позову береться до уваги можливість виконання судового рішення у разі його задоволення. У разі відчуження спірних квартир виконання рішення у разі задоволення позовних вимог буде перешкодою позивачу для оформлення своїх прав на спірне майно. Також доцільно до вирішення спору у суді заборонити нотаріусу видавати свідоцтва про право на спадщину на спірні квартири, оскільки це може ускладнити реалізацію своїх прав позивача у разі задоволення її позову.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 149-153, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання без реєстрації шлюбу із спадкодавцем, визнання права власності на частку у спільному майні - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 47,4 кв.м, житловою площею 30,2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 52472648101.
Накласти арешт квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 49,7 кв.м, житловою площею 23,5 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2073674948101.
Накласти арешт квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 54,4 кв.м, житловою площею 26,7 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1257403648101.
Накласти арешт квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 54,4 кв.м, житловою площею 26,7 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1257165248101.
Заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, посадовим особам органів державної реєстрації прав, іншим суб'єктам державної реєстрації прав та особам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначених об'єктів нерухомого майна, у тому числі:
реєстрацію переходу права власності;
реєстрацію права власності за спадкоємцями;
реєстрацію іпотеки;
реєстрацію обтяжень;
реєстрацію інших речових прав;
скасування чи зміну записів про право власності;
поділ, об'єднання, зміну характеристик об'єктів нерухомого майна;
будь-які інші дії, наслідком яких може бути зміна власника, правового режиму або реєстраційного стану спірних квартир.
Заборонити приватному нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковій Олені Вікторівні, а також будь-яким іншим нотаріусам, які можуть вчиняти нотаріальні дії у спадковій справі після смерті ОСОБА_4 , видавати свідоцтво про право на спадщину на спірні квартири до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Копію ухвали направити сторонам у справі для відома, третій особі та суб'єктам державної реєстрації прав - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ;
відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП не встановлено, адреса: АДРЕСА_6 .
Повний текст ухвали складено 20.05.2026.
Суддя Г.А. Микульшина