Справа № 489/4304/26
Провадження № 1-кс/489/2472/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
20 травня 2026 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене з прокурором ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12026152040000232 від 05.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про арешт майна,
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
встановив:
Згідно з клопотанням, СВ ВП №2 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області, здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України. Сторона обвинувачення просить накласти арешт на вилучений 18.05.2026 в ході особистого обшуку підозрюваної ОСОБА_5 мобільний телефон «Redmi 15С», IMEI: НОМЕР_1 , із сім-картою НОМЕР_2 , з метою його збереження як речового доказу, оскільки він має значення для досудового розслідування та встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.
Прокурор підтримав клопотання, вказавши, що у вилученому телефоні підозрюваної може міститися переписка останньої з особами з приводу придбання та збуту психотропної речовини та вказаний телефон захищений паролем захисту на розблокування.
Підозрювана не заперечувала проти задоволення клопотання, зазначивши про те, що у вказаному телефоні встановлені мобільні додатки, в яких міститься її особиста інформація, та вказаний телефон захищений графічним паролем захисту на розблокування, який вона повідомила слідчому.
Вислухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
З матеріалів клопотання встановлено, що в кримінальному провадженні № 12026152040000232 від 05.03.2026, в межах якого подане вказане клопотання, 19.05.2026 ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а саме в тому, що вона в м. Миколаєві 22.04.2026 по вул. Маршала Василевського, 40/6, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину PVP, масою 0,1963 г, ОСОБА_6 за 500 грн, та 18.05.2026 по вул. Парковій, 38, повторно незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину PVP ОСОБА_6 за 600 грн.
В ході досудового розслідування під час затримання 18.05.2026 підозрюваної ОСОБА_5 був проведений її особистий обшук, під час якого був вилучений мобільний телефон «Redmi 15С», IMEI: НОМЕР_1 , із сім-картою НОМЕР_2 , який постановою слідчого від 18.05.2026 визнаний речовим доказом у даному провадженні.
Вилучене в ході особистого обшуку підозрюваної майно дійсно має значення речового доказу у вказаному кримінальному провадженні, оскільки належить підозрюваній у незаконному збуті особливо небезпечних психотропних речовин, може містити на собі інформацію з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема переписку з іншими особами, та визнане речовим доказом постановою слідчого. Тому з метою забезпечення його збереження для розслідування, встановлення обставин кримінального правопорушення та закінчення даного провадження необхідно накласти арешт на вказане майно.
При цьому, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника/володільця майна з метою забезпечення кримінального провадження. Натомість, слідчий суддя на вказаній стадії розслідування не вправі надавати оцінку вказаним доказам з точки зору їх належності і допустимості для встановлення обставин кримінального провадження, яка має бути надана судом під час розгляду кримінального провадження, а лише зобов'язаний з'ясувати, що вилучене майно відповідає критеріям щодо речових доказів та потребує збереження для розслідування кримінального провадження накладенням на нього арешту, тобто шляхом вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, встановлені в судовому засіданні обставини вказують на необхідність задоволення клопотання.
Керуючись статтями 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання про арешт майна задовольнити.
У кримінальному провадженні № 12026152040000232 від 05.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, накласти арешт на мобільний телефон «Redmi 15С», IMEI: НОМЕР_1 , з сім-картою НОМЕР_2 , що був вилучений 18.05.2026 під час особистого обшуку підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1