Справа № 463/3320/26
Провадження № 6/463/55/26
20 травня 2026 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - Грицка Р.Р.,
з участю секретаря судового засідання - Шпуляра І.Ю.,
представника боржника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ФІНАНС», заінтересовані особи Акціонерне товариство «УКРСИББАНК», ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником,
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ФІНАНС» звернулося до суду із заявою про заміну вибулого стягувача ПАТ «УКРСИББАНК» на його правонаступника ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС» у виконавчих провадженнях № 65414017 та № 65415748, відкритих на підставі виконавчих листів № 1312/1792/12, виданих Личаківським районним судом м.Львова у цивільній справі за позовом ПАТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 708/05Р-231/081(10301606000) від 28.10.2005 року.
Заяву обґрунтовує тим, що 26.12.2012 року Личаківський районний суд м.Львова ухвалив рішення у справі № 1312/1792/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» заборгованості за кредитним договором № 708/05Р-231/081(10301606000) від 28.10.2005 року у розмірі 2686444,0 гривень та 3219,0 гривень судового збору. На виконання вказаного судового рішення було видано виконавчі листи, які на даний час перебувають на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. в межах виконавчих проваджень № 65414017 та № 65415748. В подальшому, 29.01.2026 року між ПАТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ДОСТУПНІ ФІНАНСИ» було укладено Договір відступлення права вимоги 29/01/2026, відповідно до якого ПАТ «УКРСИББАНК» відступило, а ТОВ «ДОСТУПНІ ФІНАНСИ» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором № 708/05Р-231/081(10301606000) від 28.10.2005 року. В свою чергу, 29.01.2026 року між ТОВ «ДОСТУПНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС» укладено Договір відступлення права вимоги б/н, відповідно до якого ТОВ «ДОСТУПНІ ФІНАНСИ» відступило, а ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором № 708/05Р-231/081(10301606000) від 28.10.2005 року. У відповідності з цими договорами до ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС» перейшли всі вимоги за кредитним договором, а також всі інші пов'язані з ним права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі звернення стягнення. Таким чином, відбулась заміна кредитора у зобов'язанні та ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржником, а також новим стягувачем у виконавчих провадженнях. У зв'язку з наведеним, просить заяву задовольнити.
Заява надійшла до суду 07.04.2026 року.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 27.04.2026 року за клопотанням представника боржника - адвоката Малярчука О.О., витребувано у ТзОВ «Доступні фінанси» та ТзОВ «Інком-Фінанс» оригінали договору факторингу № 29/01/2026 від 29.01.2026 року, укладеного між АТ «УКРСИББАНК» та ТзОВ «Доступні фінанси» та докази оплати відповідно до вказаного договору факторингу між АТ «УКРСИББАНК» та ТзОВ «Доступні фінанси»; оригінал договору факторингу від 29.01.2026 року, укладеного між ТзОВ «Доступні фінанси» та ТзОВ «Інком-Фінанс» від 29.01.2026 року та докази оплати відповідно до вказаного договору факторингу між ТзОВ «Доступні фінанси» та ТзОВ «Інком-Фінанс».
Витребувані докази надійшли на адресу суду 11.05.2026 року.
Представник заявника ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому, подав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник стягувача АТ «УКРСИББАНК» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи викладене, судовий розгляд проведено без участі представника заявника та представника стягувача, оскільки їхня неявка не є перешкодою для вирішення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Представник боржника - адвокат Малярчук О.О. в судовому засіданні заперечив щодо поданої заяви. Вважає, що заявником не надано доказів належного переходу права вимоги між первісним кредитором та ТзОВ «Доступні фінанси», ТзОВ «Інком-Фінанс», оскільки до заяви долучено копії платіжних інструкцій на оплату права вимоги, а не оригінали. Крім того, представник ставить також під сумнів належної оплати прав вимоги (платіжної операції) за договорами факторингу, які відбулись в один день. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні заяви.
Заслухавши пояснення представника боржника, дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів заяви, журналу обліку справ переданих до архіву суду № 2, рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 26.12.2012 року, позов ПАТ «УКРСИББАНК» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» заборгованість за кредитним договором № 708/05Р-231/081(10301606000) від 28.10.2005 року у розмірі 2686444,0 гривень та 3219,0 гривень судового збору. Вказане рішення суду набрало законної сили.
На виконання рішення суду Личаківським районним судом м.Львова за заявою стягувача видано виконавчі листи № 1312/1792/12.
Згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. перебувають відкриті виконавчі провадження № 65414017 та № 65415748, на підставі виконавчих листів № 1312/1792/12, виданих Личаківським районним судом м.Львова у цивільній справі за позовом ПАТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 708/05Р-231/081(10301606000) від 28.10.2005 року (стягувач ПАТ «УКРСИББАНК»).
29 січня 2026 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ДОСТУПНІ ФІНАНСИ» укладено Договір факторингу 29/01/2026. За умовами Договору Факторингу, відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 708/05Р-231/081(10301606000) від 28.10.2005 року, укладеним з боржником ОСОБА_2 , що підтверджується Додатками № 1 та № 2 до Договору 29/01/2026, укладеним 29.01.2026 року, повідомленням про відступлення прав вимоги, повідомленням про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, актом приймання передачі прав вимоги та платіжними інструкціями.
В подальшому, 29.01.2026 року між ТОВ «ДОСТУПНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС» було укладено Договір факторингу б/н. За умовами Договору Факторингу, відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 708/05Р-231/081 10301606000) від 28.10.2005 року, укладеним з боржником ОСОБА_2 , що підтверджується Додатками № 1 та № 2 до Договору б/н, укладеним 29.01.2026 року, повідомленням про відступлення прав вимоги, повідомленням про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, актом приймання передачі прав вимоги та платіжними інструкціями.
Оригінали договорів Факторингу з Додатками, а також належним чином засвідчені копії платіжних інструкцій, судом оглянуто та досліджено в судовому засіданні.
Виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження. Конституційний Суд України зазначав, що виконання судового рішення є невідокремним складником права кожного на судовий захист і охоплює визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012).
Відповідно до приписів статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти.
Заміна сторони виконавчого провадження є різновидом процесуального правонаступництва.
Процедура заміни сторони виконавчого провадження чітко визначена у статті 442 ЦПК України.
Так, згідно з частинами першою та другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
У частині п'ятій статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) зроблено висновок про те, що правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов'язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб, як учасників таких матеріально-правових відносин, у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 вказала, що для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.
Отже, підставою здійснення правонаступництва в процесуальному аспекті є вибуття (заміна) сторони у матеріальних правовідносинах, у тому числі й у відповідному зобов'язанні.
Вирішення питання заміни сторони її правонаступником (як на будь-якій стадії судового процесу, так і на будь-якій стадії виконання судового рішення) у кожному конкретному випадку здійснюється судом шляхом дослідження та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви.
Для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи, суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.
Оцінюючи обсяг переданих прав, судом підлягає врахуванню загальновизнаний принцип приватного права: ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
На відміну від перевірки дійсності та чинності самої вимоги, оцінка договору відступлення прав вимоги на предмет суперечності приписам законодавства під час вирішення судом заяви про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача у виконавчому листі/провадженні, сторони у справі) є обмеженою та має узгоджуватися з презумпцією правомірності правочину, закріпленою у статті 204 ЦК України.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, допоки ця презумпція не буде спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010).
Спростування презумпції правомірності правочину відбувається лише у двох випадках: 1) коли недійсність правочину прямо визначена імперативним приписом закону (у разі його нікчемності); 2) якщо правочин оспорений у судовому порядку та визнаний недійсним на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.
В інших випадках діє презумпція правомірності правочину, а також застосовується принцип його тлумачення favor contractus, за змістом якого всі сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) суд повинен тлумачити на користь його дійсності, чинності та виконуваності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) таке зобов'язання може бути як грошовим, так і негрошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
За загальним правилом відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 зазначено, що вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має керуватися принципом правомірності цього правочину, надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.
Судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (частина перша статті 517 ЦК України).
Для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.
Верховний Суд неодноразово, зокрема і у постанові від 18.10.2023 у справі № 905/306/17 наголошував, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (див. наприклад, постанови Верховного Суду від 29.06.2021 по справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 по справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 по справі № 5026/886/2012).
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02.03.2026 року у справі № 2-3467/12, провадження № 61-2593сво25.
Таким чим, слід дійти висновку, що в розумінні позиції Верховного Суду, належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором є комплекс документів, які в безперервному ланцюзі підтверджують заміну кредитора, проте законодавство не встановлює вимог до цих документів, зокрема, не визначає, що для підтвердження переходу права вимоги заявник має надати винятково оригінали документів, які засвідчують права, що передаються, а так само не передбачає, що невиконання цього обов'язку має наслідком недійсність договору про відступлення права вимоги.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Таким чином, суд дослідивши та перевіривши на належність і допустимість докази на підтвердження матеріального правонаступництва після укладання Договорів факторингу, а саме оригінали договорів факторингу з додатками та належним чином завірені копії платіжних доручень, приходить до висновку про належне підтвердження заявником факту реальності правочинів, виконання їх умов та дотримання вимог щодо оплатності фінансування та законності переходу права грошової вимоги до нового кредитора (фактора) на кожному етапі.
При цьому, судом не береться до уваги, твердження представника боржника про неможливість або незаконність укладення двох договорів факторингу протягом одного дня, оскільки такі не спростовують факту належного переходу права вимоги від первісного кредитора до нового.
Чинне законодавство, зокрема Цивільний кодекс України та Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» не містять жодних часових обмежень чи заборон щодо кількості правочинів з відступлення права грошової вимоги, які суб'єкти господарювання можуть вчиняти протягом однієї доби. Ключовим для суду в даному випадку є не календарна дата підписання документів, а факт реального виконання умов кожного окремого договору факторингу, підтверджений належними доказами. Оскільки законність переходу права вимоги встановлюється через наявність оригіналів (засвідчених копій) договорів та платіжних доручень, що фіксують миттєві електронні розрахунки, послідовне укладення договорів факторингу та проведення оплати за ними в один і той самий день повністю відповідає принципу свободи договору та специфіці сучасного швидкого безготівкового обігу коштів на ринку фінансових послуг.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником є обґрунтованою та підлягає до задоволення, оскільки на підставі зазначених вище Договорів факторингу від 29.01.2026 року, презумпція правомірності яких не спростована, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ФІНАНС» перейшло право вимоги за зобов'язанням ОСОБА_2 по кредитному договору № 708/05Р-231/081(10301606000) від 28.10.2005 року, укладеним між первісним кредитором ПАТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст.260, 353, 442 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ФІНАНС» про заміну стягувача у виконавчому провадженні - задовольнити.
Замінити вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ФІНАНС» у виконавчих провадженнях № 65414017 та № 65415748, відкритих на підставі виконавчих листів № 2/1312/1792/12, виданого Личаківським районним судом м.Львова у цивільній справі за позовом ПАТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 708/05Р-231/081(10301606000) від 28.10.2005 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ФІНАНС», місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Казимира Малевича, буд.86, код ЄДРПОУ 43092786.
Стягувач: Акціонерне товариство «УКРСИББАНК», місцезнаходження: 04070, м.Київ, вул.Андріївська,2/12, код ЄДРПОУ 09807750.
Боржник: ОСОБА_2 , (рік народження - інформація відсутня) місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Повний текст ухвали складено - 20 травня 2026 року.
Суддя Грицко Р.Р.