Справа №333/4847/26
Провадження №1-кс/333/1646/26
19 травня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
04.05.2026 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (стосовно вчиненого солдатом ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 К України).
У своїй скарзі ОСОБА_3 вказав, що 16.04.2026 року повідомлення про вчинене солдатом ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, було направлено до ТУ ДБР у м. Мелітополі засобами поштового зв'язку «Укрпошта» та отримано адресатом 24.04.2026 року. Водночас, вказаний правоохоронний орган не прийняв жодного рішення по зазначеному повідомленню, порушуючи вимоги ст.214 КПК України.
Представник військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 просить слідчого суддю зобов'язати уповноважену особу ТУ ДБР розташоване у м. Мелітополі внести відомості до ЄРДР стосовно солдата ОСОБА_4 , який 27.08.2025 року самовільно, без поважних причин залишив місце розташування військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.05.2026 року провадження за вказаною скаргою представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 було відкрито, судовий розгляд скарги призначено на 11.05.2026 року.
У подальшому, від заступника керівника першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР у м. Мелітополі ОСОБА_5 надійшов Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що 06.05.2026 року за повідомленням представника військової частини НОМЕР_1 стосовно солдата ОСОБА_4 були внесені відомості з попередньою кваліфікацією за ч.4 ст.408 КК України (кримінальне провадження №62026080100003465).
У судове засіданні представник військової частини НОМЕР_1 та ТУ ДБР, розташоване у АДРЕСА_1 , не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги.
У скарзі представник військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 просив скаргу розглянути без його участі.
Слідчий суддя, розглянувши скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , вивчивши матеріали, додані до неї, дійшов до такого.
Пунктом 1 ч.1 ст.303 КПК України передбачена можливість оскарження до слідчого судді бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1)скасування рішення слідчого чи прокурора;
1-1)скасування повідомлення про підозру;
2)зобов'язання припинити дію;
3)зобов'язання вчинити певну дію;
4)відмову у задоволенні скарги.
У судовому засіданні встановлено, що уповноваженої особою ТУ ДБР у м. Мелітополі 06.05.2026 року до ЄРДР були внесені відомості за ч.4 ст.408 КК України з таким коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «За повідомленням військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 в умовах воєнного стану, з метою ухилитися від військової служби, 27.08.2025 року самовільно залишив місце несення служби в районі АДРЕСА_2 та без поважних причин відсутній по теперішній час».
Таким чином, встановлено, що уповноважена особа ТУ ДБР у м. Мелітополі внесла відповідні відомості, зазначені у повідомленні представника військової частини НОМЕР_1 від 16.04.2026 року.
Враховуючи, що фактично в даному випадку відсутній предмет розгляду скарги, вважаю за необхідне скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Згідно з частиною 3 статтею 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Водночас, положення вказаної частини статті 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р (ІІ)/2020 у справі № 3-180/2018(1644/18). Тому, представник військової частини НОМЕР_2 має право оскаржити це рішення слідчого судді у порядку ст.395 КПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 19.05.2026 року.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1