Справа № 139/140/26
Провадження № 2/139/115/26
19 травня 2026 року селище Муровані Курилівці
Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Ліщина Т.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (у тексті - ТОВ «Укр кредит фінанс», кредитодавець, кредитор, позивач) до ОСОБА_1 (у тексті - ОСОБА_1 , позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача Грінченко Ю.В. через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (у тексті - «Електронний суд» ЄСІТС) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 17988,92 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн і заборгованості за відсотками в розмірі 13988,92 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 1302-5568 продукту «CreditKasa» від 15.11.2023, укладеного через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитора відповідно до Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa», затверджених наказом ТОВ «Укр кредит фінанс»№ 71-П від 19.10.2023, та розміщених на веб-сайті https://creditkasa.com.ua/. Згідно договору і Паспорту споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) сума кредиту складає 4000,00 грн, строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. ТОВ «Укр кредит фінанс» взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачеві кредит у розмірі 4000,00 грн. В свою чергу відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо повернення кредиту та відсотків за користування ним не виконала. Враховуючи викладене представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 17988,92 грн та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
Ухвалою від 11.03.2026 позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а. с. 14, 15), а її розгляд вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивачеві та його представникові копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі доставлена в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 15.03.2026, що підтверджується складеною відповідальним працівником суду довідкою (а. с. 17, зворот а. с. 17).
Відповідачеві поштове відправлення з копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вручене 19.03.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 18). Відзиву на позовну заяву, інших заяв по суті справи, будь-яких пояснень, доказів на спростування заяви позивача про існування заборгованості за кредитним договором, яка є предметом цього позову, відповідач до суду не подала.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 і абз. 1 ч. 2 ст. 191 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 275 ЦПК України.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при її підготовці до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.
Згідно з приписами ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У зв'язку з наведеним суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження без проведення судового засідання (ч. 13 ст. 7 ЦПК України).
За вказаних обставин, на підставі положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, оцінивши докази за правилами ч. ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України, суд установив наступне та дійшов до таких висновків.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Судом встановлено, що 15.11.2023 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1302-5568 продукту «CreditKasa» (у тексті також кредитний договір та/або договір). Відповідно до розділу 2 зазначеного договору ТОВ «Укр кредит фінанс»» відкриває для ОСОБА_1 кредитну лінію на умовах строковості, зворотності та платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані проценти. Пунктом 4.1. даного договору встановлено загальний розмір кредиту - 4000,00 грн та дату надання/видачі кредиту - 15.11.2023; п. 4.10. - стандартна процентна ставка становить 3,00 % за кожен день користування кредитом; п. 4.12. - строк кредитування, тобто строк, на який ТОВ «Укр кредит фінанс» надає ОСОБА_1 кредит, становить 300 календарних днів з моменту перерахування їй кредиту, а дата повернення (виплати) кредиту - 09.09.2024. Згідно з п. 4.6. договору кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Відповідно до п. 3.1. кредитного договору він укладений між сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначені у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
У п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 зазначив: «Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа».
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір разом з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови.
Оформлення кредитного договору за допомогою веб-сайту складається з таких послідовних етапів: клієнт створює заявку на отримання кредиту; отримує дзвінок від співробітника ТОВ «Укр кредит фінанс», проходить перевірку та надає сканкопії документів (паспорту та ідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології BankID; отримує рішення кредитора щодо можливості надання кредиту; при позитивному рішенні щодо надання кредиту, клієнт отримує доступ до особистого кабінету; в особистому кабінеті клієнт отримує гіперпосилання для ознайомлення з офертою щодо укладення договору. Оферта, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» та відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» включає умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є невід'ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту; клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит, оскільки відповідно до Правил надання споживчих кредитів клієнт повинен володіти відкритим на власне ім'я банківським рахунком в українському банку, грошовими коштами на якому має змогу розпоряджатися, діяти від власного імені, за власним інтересом, не отримувати кредит в якості представника, агента третьої особи і не діяти на користь третьої особи (вигодонабувача або бенефіціара); після прийняття клієнтом оферти, йому на телефонний номер (зазначений клієнтом при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору; клієнт в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора підписує кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора; після підписання кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система кредитора, в автоматичному режимі направляє екземпляр кредитного договору, Правила та інші супутні документи на адресу електронної пошти, вказану клієнтом (також вони доступні 24/7 в особистому кабінеті клієнта); інформаційно-телекомунікаційна система кредитора, в автоматичному режимі перераховує кредитні кошти за реквізитами, вказаними клієнтом.
Відповідно до Правил надання споживчих кредитів, клієнт заповнює заявку на отримання кредиту на сайті кредитора, обов'язково вказуючи всі дані, позначені в заявці в якості обов'язкових для заповнення. В заявці клієнт зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні дані про себе, які необхідні для прийняття кредитодавцем рішення про подальше надання кредиту клієнту. Клієнт несе особисту відповідальність за правильність та достовірність даних, зазначених під час укладання договору.
Проаналізувавши матеріали справи в частині процедури укладення кредитного договору, судом з'ясовано, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання договору, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачеві.
Як встановлено судом, наявні у справі документи підтверджують, що для підписання кредитного договору позивач надав відповідачеві одноразовий ідентифікатор А0072, яким вона скористалася, підписавши кредитний договір та ознайомившись з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa», Паспортом споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит).
Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифра, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайт інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення... Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20, від 12.08.2022 у справі № 234/7297/20, від 09.02.2023 у справі № 640/7029/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 561/77/19 від 16.12.2020 зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19. Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Враховуючи наведене, що підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 здійснивши всі зазначені дії, була ознайомлена з умовами кредитного договору, погодилася з ними, підписавши даний договір, і отримала кошти шляхом їх безготівкового перерахунку на номер своєї банківської картки 5457 08?? ???? 2025.
ТОВ «Укр кредит фінанс» виконало свої зобов'язання з надання ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 4000,00 грн, що підтверджується наданою ним довідкою про перерахування суми кредиту № 1302-5568 від 15.11.2023 і квитанцію про виплату (ID операції 2391780183).
За умовами кредитного договору (п. 4.9.) ОСОБА_1 зобов'язалася сплачувати ТОВ «Укр кредит фінанс» проценти за користування кредитом згідно графіку платежів, наведеного в додатку 3 до договору.
Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1302-5568 від 15.11.2023 станом на 13.02.2026 ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем на загальну суму 37708,92 грн, що складається з заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн і заборгованості за відсотками в розмірі 33708,92 грн. Зазначеним розрахунком також підтверджується, що відповідач від часу отримання кредиту здійснила два платежі на суму 2011,08 грн - 29.12.2023 в розмірі 2000,00 грн і 24.01.2024 в розмірі 11,08 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Аналогічна правова позиція міститься у п. 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, де зазначено, що «Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами». У постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц зазначено, що «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».
Як зазначалося вище відповідач позовних вимог і доводів сторони позивача на їх підтвердження не спростувала.
Процесуальні обов'язки відповідача полягають, зокрема, у здійсненні ним активних процесуальних дій, наданні доводів та доказів, що стосуються існування цивільних прав позивача як кредитора у зобов'язанні. Така правова позиція міститься у п. 6.8. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19.
Крім того ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України зобов'язують сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 8.5. кредитного договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п. 4.12 цього договору (09.09.2024).
Наказом ТОВ «Укр кредит фінанс» № 71-П від 19.10.2023 затверджено Привила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa» для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр кредит фінанс», на підставі яких позивачем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр кредит фінанс», у тому числі до ОСОБА_1 , часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 19720,00 грн, за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 17988,92 грн. Саме такий розмір заборгованості позивач просить стягнути з ОСОБА_1 .
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023, внесені зміни до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» і доповнено п. 17 р. IV «Прикінцеві та перехідні положення» даного Закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100 %, де: ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 р. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Таким чином, після набрання 24.12.2023 чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки становить 1 %. При цьому, даним Законом визначено перехідний період, протягом якого: з 24.12.2023 до 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки становить 2,5 %, з 23.04.2024 до 20.08.2024 - 1,5 %, з 21.08.2024 - 1 %.
Враховуючи, що договір про відкриття кредитної лінії № 1302-5568 укладений 15.11.2023, то нарахування процентів повинно було здійснюватися з урахуванням положень п. 17 р. IV «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування».
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у період з 15.11.2023 до 28.11.2023 проценти нараховані за ставкою 2,50 % за кожен день користування кредитом, у період з 29.11.2023 до 09.09.2024 - за ставкою 3,00 %.
При тому, починаючи з 24.12.2023 до 22.04.2024 максимальний розмір процентної ставки за вказаним договором міг становити не більше 2,5 % в день, з 23.04.2024 до 20.08.2024 - не більше 1,5 %, а з 21.08.2024 - не більше 1 %, у зв'язку з чим нарахування позивачем процентів у більшому розмірі, ніж максимальний розмір, встановлений законодавством, є неправомірним.
За вказаних обставин, з відповідача підлягає стягненню заборгованість, яка складається із неповерненого тіла кредиту в розмірі 4000,00 грн і нарахованих процентів у такому розмірі:
- за період з 15.11.2023 до 22.04.2024 (160 днів) в сумі 16000,00 грн (2,50 % (100,00 грн) у день від суми кредиту (4000,00 грн) за кожний день користування ним;
- за період з 23.04.2024 до 20.08.2024 (120 днів) в сумі 7200,00 грн (1,5 % (60,00 грн) у день від суми кредиту (4000,00 грн) за кожний день користування ним;
- за період з 21.08.2024 до 09.09.2024 (20 днів) в сумі 800,00 грн (1 % (40,00 грн) у день від суми кредиту (4000,00 грн) за кожний день користування ним.
Враховуючи наведені розрахунки з відповідача підлягає стягненню заборгованість в сумі 25988,92 грн (4000,00 грн - тіло кредиту + 24000,00 грн (16000,00 + 7200,00 + 800,00) - проценти = 28000,00 - 2011,08 (сплачені відповідачем кошти) = 25988,92 грн). Але оскільки позивачем застосовано до відповідача програму лояльності, як для споживача фінансових послуг ТОВ «Укр кредит фінанс», то позов підлягає задоволенню в розмірі 17988,92,00 грн, що є його ціною.
Судом встановлено факт невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору, повернення суми заборгованості та процентів, а тому порушене право підлягає судовому захисту.
Вирішуючи питання про судові витрати суд виходить з наступного.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
У позовній заяві представник позивача зазначив, що понесені ним судові витрати складаються із суми сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання до суду цієї позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 13216 від 04.03.2026 (а. с. 8). Враховуючи, що суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, судові витрати у вигляді сплаченого при зверненні до суду судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі.
Керуючись договором про відкриття кредитної лінії № 1302-5568 продукту «CreditKasa» від 15.11.2023, ст. ст. 6, 11, 509, 525 - 527, 530, 610 - 612, 626, 628, 638, 639, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263 - 265, 268, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1302-5568 продукту «CreditKasa» від 15 листопада 2023 року в розмірі 17988 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень 92 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Тарас ЛІЩИНА