Справа № 632/877/26
провадження № 1-кп/632/150/26
15 травня 2026 року місто Златопіль
Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, який проходить військову службу за мобілізацією, на особливий період, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням, у якому просить, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, кримінальне провадження щодо нього закрити, зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі, а ОСОБА_4 після набрання ухвалою законної сили не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
Водночас, із змісту клопотання прокурора вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 НГУ від 23 грудня 2024 року № 337 молодшого сержанта ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця-зенітника 2 зенітного ракетного відділення 1 зенітного ракетного взводу 2 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 НГУ.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 НГУ від 19 березня 2025 року № 84 молодшого сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду помічника гранатометника 2 відділення 1 взводу оперативного призначення 3 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 НГУ.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого був неодноразово продовжений, та який діє й на даний час.
Разом із цим, за положеннями ст. 1, 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Збройні Сили України - військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності є обов'язком громадян України.
Відповідно до вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України молодший сержант ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження зобов'язаний доповідати безпосередньому начальникові.
Крім цього, згідно із положеннями зазначених вище нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Однак, молодший сержант ОСОБА_4 під час проходження військової служби, обіймаючи посаду помічника гранатометника 2 відділення 1 взводу оперативного призначення 3 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 НГУ, 21 березня 2025 року вирішив стати на кримінальний протиправний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно ухилився від проходження військової служби та проводив час на власний розсуд.
Так, реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, молодший сержант ОСОБА_4 , в порушення положень вказаних вище нормативно-правових актів, діючи умисно, а саме усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, та за відсутності законних підстав, в умовах воєнного стану, без поважних причин та відповідного дозволу командирів, 21 березня 2025 року самовільно залишив місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 НГУ в районі населеного пункту АДРЕСА_2 , та до 26 квітня 2025 року незаконного перебував поза межами військової частини НОМЕР_2 НГУ, після чого 26 квітня 2025 року добровільно повернувся на службу, та продовжив виконання завдань за призначенням.
Одночасно, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на тимчасове ухилення від військової служби 22 липня 2025 року молодший сержант
ОСОБА_4 повторно залишив місце тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 НГУ в районі населеного пункту АДРЕСА_3 , та перебував за межами частини, знаходячись постійно за місцем свого мешкання, де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, молодший сержант ОСОБА_4 у період часу з 21 березня 2025 року по 17 лютого 2026 року, в умовах воєнного стану, незаконно постійно перебував поза межами військової частини НОМЕР_2 НГУ, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності на території військової частини НОМЕР_2 НГУ молодший сержант ОСОБА_4 обов'язки військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами території військової частини в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд, до 17 лютого 2026 року - до моменту добровільного самостійного прибуття до військової частини НОМЕР_1 .
Отже, своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
06 березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який був вчинений ним за наведених вище обставин, із зазначеною вище правовою кваліфікацією його дій.
Під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися для продовження проходження військової служби, а також отримано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_1 про можливість продовження підозрюваним проходження військової служби.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
У свою чергу підозрюваний ОСОБА_4 також просив клопотання прокурора задовольнити. Зазначив, що він дійсно бажає продовжити проходити військову службу.
Заслухавши прокурора та підозрюваного ОСОБА_4 , дослідивши доводи клопотання та документи подані в його обґрунтування, суд доходить наступного висновку.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою ст. 284 КПК України.
Положеннями ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно із ч. 1 ст. 285, ч. 3 ст. 288 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно із ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
24 лютого 2022 року Президентом України видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом № 2102-IX від 24 лютого 2022 року Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан.
Разом із цим Президентом України видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Згідно із ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з матеріалів, що додані до клопотання, зокрема витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 19 березня 2025 року № 84, молодший сержант ОСОБА_4 з 18 березня 2025 року приступив до виконання обов'язків на посаді помічника гранатометника 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 3-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2-го батальйону оперативного призначення (ВОС-103630П), на яку він був призначений наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 17 березня 2025 року № 39о/с.
17 лютого 2026 року ОСОБА_4 добровільно з'явився до військової частини НОМЕР_1 та повідомив про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та про намір повернутися для продовження проходження військової служби.
06 березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися до іншої військової частини Збройних Сил України для продовження проходження військової служби.
Згідно із письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_1 від 17 лютого 2026 року № 1453с, командування даної військової частини надало згоду на продовження проходження військової служби молодшим сержантом ОСОБА_4 з призначенням його на одну з вакантних посад.
Враховуючи, те що ОСОБА_4 під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, добровільно повернувся для подальшого проходження військової служби, добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися до іншої військової частини для продовження проходження військової служби, наявна письмова згода командира військової частини, де він бажає продовжити проходження військової служби, суд доходить висновку, що ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього - закриттю.
У той же час судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою ст. 401 КК України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
На підставі ч. 5 ст. 401 КК України, керуючись ст. 284, 286, 288, 314 КПК України,
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, - задовольнити.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, - для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження № 62025170020007422 від 03 червня 2025 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Златопільський міськрайонний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя:ОСОБА_1