18 травня 2026 року
м. Київ
справа № 630/49/23
провадження № 51-1854 впс 26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши подання Харківського апеляційного суду про направлення кримінального провадження (справа № 630/49/23) щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК) за апеляційними скаргами прокурора та захисника ОСОБА_5 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 22 січня 2026 року, з одного суду апеляційної інстанції до іншого,
встановив:
До Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло вказане подання, яке мотивовано тим, що неможливо утворити склад суду для апеляційного розгляду.
Учасникам провадження було повідомлено про час та місце розгляду подання, проте вони в судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду питання. Клопотань про відкладення розгляду подання не надходило.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в поданні доводи та матеріали провадження, Суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.
У матеріалах провадження містяться фактичні дані на підтвердження аргументів, наведених у поданні щодо неможливості утворити склад суду за правилами ст. 31 КПК, з огляду на положення ст. 76 цього Кодексу.
Протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями Харківського апеляційного суду від 05 травня 2026 року свідчить про те, що визначення складу колегії суддів для розгляду вказаних матеріалів не відбулося через відсутність потрібної кількості суддів.
Згідно з даними, що містяться у провадженні та наведені в поданні, у судовій палаті з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду працює п'ятеро суддів, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . При цьому, вказані судді слухали поєднану справу, що виключає можливість їх участі в розгляді апеляційних скарг прокурора та захисника ОСОБА_5 .
Відповідно до засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Харківському апеляційному суді (в редакції від 01 травня 2025 року) не передбачено можливості визначення головуючим у кримінальних провадженнях суддів, які входять до складу судової палати з розгляду цивільних справ.
Таким чином, у Харківському апеляційному суді відсутні судді судової палати з розгляду кримінальних справ задля визначення головуючого судді для розподілу вказаного провадження, що, загалом, унеможливлює утворення складу суду для апеляційного розгляду.
За змістом ч. 4 ст. 31 КПК кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів, а згідно із ч. 13 вказаної статті у разі якщо в суді апеляційної інстанції неможливо утворити склад суду, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.
З урахуванням викладеного Суд вважає за необхідне задовольнити подання Харківського апеляційного суду та направити матеріали провадження (справа № 630/49/23) щодо ОСОБА_4 до Полтавського апеляційного суду як найбільш територіально наближеного.
Керуючись ст. 34 КПК, Суд
постановив:
Подання Харківського апеляційного суду задовольнити.
Матеріали провадження (справа 630/49/23) щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК за апеляційними скаргами прокурора та захисника ОСОБА_5 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 22 січня 2026 року направити для розгляду до Полтавського апеляційного суду.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3