18 травня 2026 року
м. Київ
справа № 333/188/26
провадження № 51-1850ск26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2026 року і
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 13 січня 2026 року ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку та повернуто подану ним скаргу на бездіяльність слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на вказану ухвалу слідчого судді повернуто особі, яка її подала.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_4 не погоджується із зазначеною ухвалою апеляційного суду та порушує питання про її перегляд в касаційному порядку.
Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги, додані до неї судові рішення та дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Реалізація права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді здійснюється в передбаченому КПК порядку з дотриманням вимог щодо змісту апеляційної скарги та положень КПК про можливість її оскарження.
Вимоги до змісту апеляційної скарги встановлені ст. 396 КПК. Так, посилаючись на незаконність судового рішення, особа, яка подає апеляційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для його зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує зазначення доводів із їх належним обґрунтуванням.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції вказав на те, що в поданій ОСОБА_4 апеляційній скарзі не зазначено конкретно, яке судове рішення оскаржується, не відображена суть цього рішення, не вказано, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, а містяться лише загальні формулювання, окрім того, не сформульовані належним чином вимоги апелянта з урахуванням повноважень та компетенції суду апеляційної інстанції, визначених законом, а лише вказано, що останній просить скасувати ухвалу (без зазначення, яку саме ухвалу) та зобов'язати відкрити провадження (без зазначення, яке провадження мається на увазі).
Наявність вищевказаних недоліків, зважаючи на те, що апеляційний суд переглядає судові рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги було достатньою підставою для прийняття цим судом ухвали про її повернення.
Як вбачається зі змісту положень ч. 1 ст. 399 КПК такий процесуальний інструмент, як залишення скарги без руху, може бути застосовано виключно до апеляційних скарг на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, а не до апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів.
Вказана позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові об'єднаної палати ККС ВС від 18 листопада 2019 року у справі № 686/24639/17, в якому зазначено, що під час апеляційного перегляду рішень слідчих суддів апеляційний суд не вправі ухвалювати рішення про залишення апеляційної скарги без руху та про її повернення, якщо особа не усунула недоліків, оскільки положення ст. 398 КПК, ч. 1, ч. 2 та п. 1 ч. 3 ст. 399 цього Кодексу застосовуються до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, передбачені ч. 1, ч. 2 ст. 392 КПК, а що стосується оскарження судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 392 цього Кодексу (ухвали слідчого судді), то застосуванню підлягають положення ст.422 КПК.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що апеляційна скарга підлягала поверненню.
До того ж, як слушно зазначив апеляційний суд, згідно з ч. 7 ст. 399 КПК повернення апеляційної скарги не позбавляє ОСОБА_4 права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому КПК.
З огляду на викладене обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами провадження, а із касаційної скарги та доданої копії оскаржуваного судового рішення вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст.428 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2026 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3