19 травня 2026 року
м. Київ
справа № 638/8184/19
провадження № 51-32впс25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув подання Харківського апеляційного суду про направлення матеріалів провадження (справа № 638/8184/19) із клопотанням ОСОБА_4 про направлення його заяви щодо перевищення граничного строку перебування під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» з одного суду апеляційної інстанції до іншого,
встановив:
Подання, яке надійшло до Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі ? КПК), обґрунтовується тим, що в Харківському апеляційному суді неможливо утворити склад суду для розгляду клопотання ОСОБА_4 про направлення до іншого місцевого суду його заяви щодо перевищення граничного строку перебування під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», оскільки в наявності немає судді-доповідача з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, які могли б прийняти участь у розгляді даних матеріалів провадження.
Зі змісту подання вбачається, що Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду в Харківському апеляційному суді не передбачено можливості визначення головуючим у кримінальних провадженнях суддів, які входять до складу судової палати з розгляду цивільних справ.
Перевіривши доводи наведені у поданні, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
За положеннями ч. 2 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Приписами ч. 3 ст. 34 КПК передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.
За положеннями п. 8.4 Тимчасових засад у разі неможливості автоматизованою системою документообігу суду (далі - АСДС) визначити склад колегії суддів по кримінальній справі (кримінальному провадженню) з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ через відсутність необхідної кількості суддів, головуючий суддя у справі обирається за допомогою АСДС з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, члени колегії обираються за такою послідовністю: першочергово за рахунок суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та виключно після цього - за рахунок суддів судової палати з розгляду цивільних справ, перелік яких визначається рішенням зборів суддів за персональною згодою судді.
Пунктами 2.3.21 та 2.3.22 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України) установлено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, у яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями. Судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій.
Так, до Харківського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про направлення до іншого місцевого суду його заяви щодо перевищення граничного строку перебування під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Згідно з протоколами щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи (клопотання) між суддями Харківського апеляційного суду визначення колегії суддів для розгляду вказаних матеріалів провадження не відбулося через відсутність потрібної кількості суддів.
Колегія суддів наголошує, що розгляд клопотання ОСОБА_4 , поданого в порядку ст. 34 КПК, не є розглядом кримінального провадження по суті.
Зазначене процесуальне питання не стосується розгляду обвинувального акта, скарги чи іншого процесуального документа, який містить обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Розгляд подання про визначення іншого суду є процесуальною дією, спрямованою на забезпечення належної організації судового провадження, і не передбачає оцінки доказів, встановлення обставин кримінального правопорушення чи вирішення питання про винуватість особи.
Звертаючись з поданням до Верховного Суду, апеляційний суд проігнорував зазначені положення закону, а також те, що прохання про направлення матеріалів провадження із клопотанням ОСОБА_4 про направлення до іншого місцевого суду його заяви щодо перевищення граничного строку перебування під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до іншого суду апеляційної інстанції, не узгоджуються з положеннями ч. 2 ст. 34 КПК. Оскільки, апеляційний суд діє в межах територіальної юрисдикції відповідної області, а зазначені матеріали провадження підсудні судам Харківської області.
Матеріали подання не містять доказів того, що апеляційним судом вичерпані усі процесуальні можливості сформувати колегію суддів для розгляду клопотання ОСОБА_4 . Навпаки, з наявних документів убачається, що апеляційний суд обмежився посиланням на відсутність суддів кримінальної спеціалізації, не забезпечивши розгляд питання щодо тимчасового залучення суддів інших судових палат відповідно до положень п. 8.4 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду.
Відповідно до цього пункту, у разі неможливості визначення складу суду виключно з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, члени колегії можуть бути визначені з-поміж суддів інших палат (зокрема палати з розгляду цивільних справ) на підставі рішення зборів суддів.
Сам факт відсутності рішення зборів суддів не може бути розцінений як вичерпання можливостей для формування складу суду.
Суд наголошує, що забезпечення доступу до правосуддя та розумних строків розгляду є конституційним обов'язком суду.
Формальне посилання на неможливість утворення складу суду не може бути використане як підстава для уникнення виконання визначених законом функцій суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статей 2, 7, 9 КПК завданням кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного й неупередженого судового розгляду. Тому суди апеляційної інстанції повинні використовувати всі передбачені законом інструменти для здійснення правосуддя.
Таким чином, апеляційний суд не довів наявності об'єктивних обставин, які б унеможливлювали формування складу суду, не вичерпав усіх наявних процесуальних та організаційних засобів для забезпечення розгляду матеріалів провадження, що не може розцінюватися як підстава для передачі подання до іншого апеляційного суду (ухвали ККС ВС від 09 жовтня 2025 року у справі №947/16956/25,провадження № 51-3930впс25; 06 листопада 2025 року у справі № 947/16954/25, провадження № 51-3928впс25).
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення подання Харківського апеляційного суду та передачі зазначених матеріалів провадження на розгляд до іншого суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 34 КПК, Верховний Суд
постановив:
Подання Харківського апеляційного суду про направлення матеріалів провадження (справа 638/8184/19) із клопотанням ОСОБА_4 про направлення його заяви щодо перевищення граничного строку перебування під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», до іншого суду апеляційної інстанції, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3