19 травня 2026 року
м. Київ
справа № 750/11624/25
провадження № 61-5882ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сагаль Сергій Вікторович, на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 28 листопада 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання права власності на грошові кошти та недоодержану пенсію в порядку спадкування,
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області), Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк»), відповідно до якого просила:
- визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 право власності на недоодержану пенсію в сумі
53 268,77 грн;
- визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 право власності на грошові кошти в сумі 52 325,53 грн з усіма належними відсотками і нарахуваннями, які обліковуються
АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на рахунках у філії - Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк»:
ТВБВ № 10024/087: № НОМЕР_1 - сума залишку
46 720,26 грн з усіма належними відсотками і нарахуваннями;
ТВБВ № 10024/0131: № 9760/12009 (компенсація 1997 рік) - сума залишку 1 439,43 грн, з усіма належними відсотками і нарахуваннями; № 9760/6903 (компенсація 1997 рік) - сума залишку 1 270,90 грн, з усіма належними відсотками і нарахуваннями;
ТВБВ № 10024/087 філії Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк» згідно рахунку № НОМЕР_2 - сума залишку
2 894,94 грн, з усіма належними відсотками і нарахуваннями.
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 28 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року, у задоволенні позову відмовлено.
28 квітня 2026 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - адвокат Сагаль С. В. подав касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 28 листопада 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року у справі
№ 750/11624/25, які просить скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення
(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
За змістом частини дев'ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року,
в якому подається скарга.
У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, а у позовах про визнання права власності на майно -вартістю майна (пункти 1, 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
У касаційній скарзі заявниця зазначає, що ціна позову у розглядуваній справі становить 104 651,06 грн.
Оскільки ціна позову у розглядуваній справі не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (832 000 грн у
2026 році), тому ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Водночас касаційна скарга не містить посилання на наявність випадків, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та обґрунтування цих випадків, для касаційного оскарження судових рішень у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Незгода із оскарженими судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі із ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявницею не обґрунтовано, а судом не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, статтею 390, частиною першою,
пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сагаль Сергій Вікторович, на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова
від 28 листопада 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду
від 07 квітня 2026 року у справі № 750/11624/25.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников