18 травня 2026 року
м. Київ
справа № 635/771/23
провадження № 61-4175ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського районного суду Харківської області
від 30 травня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду
від 12 лютого 2026 року у справі за позовом Харківської окружної прокуратури Харківської області, яка діє в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (Харківська обласна державна адміністрація) до ОСОБА_1 , третя особа: Державне підприємство «Дослідне господарство «Кутузівка» Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду,
1. У березні 2026 року заступник керівника Харківської обласної прокуратури засобом поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 травня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року.
2. Верховний Суд ухвалою від 16 квітня 2026 року залишив касаційну скаргу без руху та надав заявнику строк для усунення її недоліків. Заявнику необхідно було сплатити судовий збір за оскарження в касаційному порядку судових рішень в частині вирішення вимоги немайнового характеру у розмірі 5 368 грн, надати докази, які б підтвердили вартість спірної земельної ділянки, вказати ціну позову, сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, виходячи з 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
3. Заявнику роз'яснено, що у разі невиконання у встановлений судом строк вимог вказаної ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику
4. На виконання вимог зазначеної ухвали заявник подав заяву про усунення недоліків, до якої долучив довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості станом на 22 квітня 2026 року, згідно якої вартість земельної ділянки становить 1 173 014,43 грн. Крім того, заявником надано витяг № НВ-9905977362023
із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок
від 02 лютого 2023 року, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 8 039,3 грн; також надано витяг
№ НВ-9962916802026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 22 квітня 2026 року, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10 217,95 грн.
5. Подані заявником витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок не є належними доказами вартості спірної земельної ділянки.
6. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
7. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
8. Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
9. За приписами статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку може бути нормативною і експертною. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Натомість нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом) як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
10. Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що надані заявником витяги щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є належними доказом на підтвердження вартості спірної земельної ділянки станом на день подання позову.
11. Касаційний суд зауважує, що належним доказом на підтвердження вартості земельної ділянки, відповідно до якого необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість станом на день подання позову.
12. Надана заявником довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості, сформована 22 квітня 2026 року, тобто не відображає дійсну вартість земельної ділянки, яка була актуальна станом на день звернення до суду з позовом, що позбавляє касаційний суд можливість визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті заявником в частині оскарження судових рішень щодо вирішення вимоги майнового характеру, а також перевірити чи підлягають касаційному оскарженню судові рішення у цій справі.
13. В ухвалі про залишення касаційної скарги без руху суд роз'яснив заявнику, що розмір судового збору за подання позовної заяви про повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна. Ціна позову визначається на день подання позову і саме з такої ціни позову визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.
14. Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
15. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.
16. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім перегляду судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня
1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
17. Оскільки недоліки касаційної скарги не усунено, вказане свідчить про невиконання вимог ухвали, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику.
18. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
19. Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 травня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року вважати неподаною і повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш