20 травня 2026 року
м. Київ
справа № 204/3370/21
провадження № 61-5977ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Антонова Євгена Малековича на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 08 лютого
2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 березня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_1 , про визнання квартири особистою приватною власністю й визнання права власності на частину квартири та
У травні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Антонов Є. М. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 08 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 березня 2026 року, в якій просить їх скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Заявник просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення в справі. На обґрунтування клопотання зазначає, що майновий стан ОСОБА_1 не дозволяє їй сплатити судовий збір.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями
статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
До касаційної скарги долучено довідку про доходи ОСОБА_1 за період з листопада 2025 року до квітня 2026 року.
Однак, статтею 8 Закону чітко передбачено, що суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно із статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, Верховний Суд ураховує, що надана заявником довідка про доходи, яка не охоплює весь 2025 рік, не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Водночас інформації про дохід ОСОБА_1 за 2025 рік до касаційної скарги не додано.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року в справі
«Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані, наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд висновує про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання фізичною особою касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на
2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2021 року становив 2 270,00 грн
(на момент подання позову).
За змістом касаційної скарги встановлено, що заявником оскаржується судове рішення про часткове задоволення позову та поділ майна подружжя (двох квартир). Ціна позову, зазначена в касаційній скарзі, складає 1 610 063,00 грн..
Отже, 1 % ціни позову перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 2021 рік (11 350,00 грн).
Під час подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону).
Тому судовий збір за подачу касаційної скарги має складати 18 160,00 грн
(11 350,00 грн х 200 % х 0,8).
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів
бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку
і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити представнику ОСОБА_1 - адвокату Антонову Євгену Малековичуу задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу касаційної скарги.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Антонова Євгена Малековича на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 08 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 26 березня 2026 рокузалишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік