19 травня 2026 року
м. Київ
справа № 756/6285/25
провадження № 61-5931ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 19 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 02 травня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_6 , задоволено частково.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 грудня 2025 року в частині стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінено, зменшено розмір стягнутих щомісячних аліментів на дітей з 1/6 частини на 1/10 частину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 02 травня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
У травні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 березня 2026 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм статей 182, 183 Сімейного кодексу України (далі - СК України) без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 462/4070/23 та від 18 листопада 2019 року у справі № 334/4293/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також, вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 182 та частини першої статті 183 СК України у взаємозв'язку з частиною п'ятою статті 183 СК України щодо визначення розміру аліментів (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, вказує на порушення норм процесуального права, що виразилось у неналежній оцінці доказів судами попередніх інстанцій (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Касаційна скарга подана на судові рішення у справі, яка в силу пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України є малозначною, разом із тим, аналіз оскаржуваних судових рішень та змісту касаційної скарги дають підстави для висновку, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України) та має виняткове значення для заявника (підпункт в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому Верховний Суд вважає, що наявні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.
Враховуючи, що судом не встановлено підстав для залишення касаційної скарги без руху, відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги містять посилання на передбачені законом підстави касаційного оскарження судових рішень, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої, підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та витребування матеріалів справи.
У травні 2026 року до Верховного Суду «Електронний суд» надійшли заяви ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_6 , про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Оскільки у касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження, у задоволенні клопотань ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_6 , про відмову у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 березня 2026 року.
Витребувати з Оболонського районного суду міста Києва матеріали справи № 756/6285/25.
Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник