19.05.2026 Справа № 914/275/26
За позовною заявою: Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури м.Львова в інтересах держави в особі позивача Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача-1: Львівського комунального підприємства “Ратуша - сервіс», м.Львів
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Піранья Тех», м.Дрогобич Львівської області
про визнання недійсним пункту 3.1 Договору поставки №08/12-23 від 15.12.2023 договору в частині включення ПДВ в суму договору та у загальну вартість поставлених та оплачених партій товару та стягнення 540000,00 грн.
Суддя У.І. Ділай
Секретар Ю.І.Кохановська
За участю представників:
Від прокуратури: Панькевич Р.В.;
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача-1: не з'явився;
Від відповідача-2: Петрінець Б.Р.-представник(в режимі ВКЗ);
Хід розгляду справи відображено у протоколах та ухвалах суду.
Ухвалою суду 02.04.2026 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 21.04.2026. З підстав, наведених в ухвалі від 21.04.2026 розгляд справи відкладено на 19.05.2026.
В судове засідання 19.05.2026 з'явились представники прокуратури та відповідача-2. Суд повідомив учасників справи про розгляд об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду справи №910/6530/24.
Представники позивача та відповідача-1 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Заслухавши присутніх в судовому засіданні учасників справи, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи №914/275/26 прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсним пункту 3.1 Договору поставки № 08/12-23 від 15.12.2023 в частині включення ПДВ в суму Договору та у загальну вартість поставлених та оплачених партій Товару протягом дії даного Договору згідно специфікацій та рахунків та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья Тех» (вул. Михайла Грушевського, 170, м. Дрогобич Львівської області, код ЄДРПОУ 43260234) до місцевого бюджету на користь Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ: 04055896) грошових коштів у сумі 540 000,00 грн.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Відповідно до статті 182 ГПК України саме під час підготовчого засідання суд, серед іншого, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача; з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення.
Ухвалою суду у даній справі від 02.04.2026 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Заяв та клопотань про намір подавати додаткові докази у справі на дату закриття підготовчого провадження від сторін не надходило.
Однак, як в подальшому встановлено судом, в провадженні об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа №910/6530/24.
Відповідно до ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2025, справу №910/6530/24 за касаційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 передано на розгляд об'єднаної палати для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.07.2025 у справі №910/4017/24, що приймалася колегією суддів з іншої палати про те, що військова частина Збройних сил України не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб'єктом владних повноважень, а є суб'єктом господарської діяльності. Колегія суддів, передаючи цю справу на розгляд об'єднаної палати, не погоджується з вказаними вище висновками Верховного Суду, оскільки вважає, що:
- військові частини, як структурні підрозділи Збройних Сил України, в особі їх командирів, які складають військове командування Збройними Силами України, мають публічно-владні управлінські функції, особливо у період воєнного стану, які відносять їх до органів військового управління та надають їм статусу суб'єкта владних повноважень;
- військові частини можуть здійснювати обмежену господарську діяльність, в тому числі, з оборонних закупівель, пов'язану із закупівлею товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Проте, вступ військової частини в цивільні, господарські відносини, як і будь-якого іншого органу державної влади, не позбавляє її статусу органу військового управління та статусу суб'єкта владних повноважень;
- військові частини Збройних Сил України є учасниками бюджетного процесу, а саме, розпорядниками бюджетних коштів за відповідними бюджетними призначеннями та асигнуваннями, тобто суб'єктами, які розпоряджаються бюджетними коштами. Вказане свідчить про виконання військовими частинами публічно-владних управлінських функцій, в тому числі на виконання делегованих повноважень як суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів зазначила, що у цій справі військова частина реалізуючи надану бюджетну компетенцію щодо раціонального, ощадливого та ефективного використання державних фінансів, діяла не як приватний суб'єкт господарювання, а реалізовувала державну політику, репрезентуючи в господарських правовідносинах державний як приватний, так і публічний інтерес. Військова частина уклала оспорювані договори як замовник - розпорядник бюджетних коштів.
Справу №910/6530/24 прийнято до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 07 листопада 2025 року.
Зі змісту судових рішень у справі №910/6530/24 вбачається, що предметом судового розгляду є визнання недійсними пунктів, укладених договорів про закупівлю у частині включення до ціни вказаних правочинів суми ПДВ, і стягнення безпідставно сплаченої суми ПДВ за спірними договорами, інфляційних втрат і 3 % річних.
У цій справі прокуратура звернулась до суду із позовом про визнання недійсними пунктів договору поставки в частині включення ПДВ в суму договору та стягнення безпідставно сплачених коштів в сумі 540 000,00 грн.
З огляду на викладене, беручи до уваги предмет, вимоги позовної заяви, підстави і доводи учасників справи, викладені у позовній заяві, відзиві на позов, усних поясненнях учасників в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що правовий висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/6530/24 може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у цій справі, з точки зору стягнення безпідставно сплаченої суми ПДВ у співзв'язку з визнанням відповідного пункту договору недійсним. Крім того, постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, а тому на думку суду є підстави зупинити провадження у справі № 914/275/26, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/6530/24.
Представники прокуратури та відповідача- 2 проти зупинення провадження у справі до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/6530/24 не заперечували.
Відповідно до ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно із статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Частиною 4 статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є, зокрема, справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Суд вже зазначав вище, що ухвалою від 02.04.2026 у даній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, зважаючи на розгляд об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/6530/24, суд дійшов висновку щодо необхідності повернутися у підготовче провадження та зупинити провадження у справі №914/275/26 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/6530/24.
Керуючись ст. ст. 182, 183, 234, 235, 228, 229, 234, 235 ГПК України , ст.ст. 17, 36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», суд -
1. Повернутись зі стадії розгляду по суті до стадії підготовчого провадження у справі № 914/275/26.
2. Зупинити провадження у справі №914/275/26 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/6530/24.
3. Зобов'язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України. Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Уляна ДІЛАЙ