вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
15 травня 2026 рокуСправа № 912/3253/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області (вул. Братів Лисенків, 5, м. Знам'янка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27400) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (вул. Героїв АТО, 92, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50103)
до відповідачів:
1. Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, (вул. Незалежності України, 78, селище Олександрівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27300)
2. Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Шота Руставелі, 9-А, м. Київ, 01601)
про скасування державної реєстрації земельної ділянки,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області та Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" з вимогами скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3520582000:02:000:9027 площею 9,3054 га, з покладенням судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 3520582000:02:000:9027 площею 9,3054 га частково накладається на межі об'єкту природно-заповідного фонду - ботанічного заказника місцевого значення "Братерські яри", чим порушено ст. 19,20,43-45,122,150 Земельного кодексу України, ст. 6,7,9,26,53,54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Прокурор зазначає, що ДП "Ліси України" є землекористувачем спірної земельної ділянки і має обов'язок щодо забезпечення режиму охорони та збереження території об'єкта природно-заповідного фонду - ботанічного заказника місцевого значення "Братерські яри".
Прокурор також вказує, що відповідач-1, будучи власником та розпорядником спірної земельної ділянки, має обов'язок здійснення контролю за збереженням та цільовим призначенням земель, розташованих на території Олександрівської селищної територіальної громади.
Ухвалою від 31.12.2025 господарський суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 05.02.2026.
14.01.2026 через систему "Електронний суд" від Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" надійшов відзив на позов, в якому відповідач 2 просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
19.01.2026 від Знам'янською окружною прокуратурою Кіровоградської області подано до суду відповідь на відзив, з доказами її направлення іншим учасникам справи.
23.01.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача 2 надійшли заперечення в порядку статті 167 ГПК України.
05.02.2026 у підготовчому засіданні суд оголосив перерву до 18.02.2026.
Ухвалою від 18.02.2026 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрив підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суту на 25.03.2026.
Судове засідання 25.03.2026 не відбулось з причин тимчасової непрацездатності судді Кабакової В.Г.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кабакової В.Г., за розпорядженням керівника апарату господарського суду №26 від 07.04.2026 здійснено повторний автоматизований розподіл, за результатами якого справу призначено судді Глушкову М.С.
Ухвалою від 08.04.2026 суддя Глушков М.С. прийняв справу до свого провадження та призначив судове засідання на 28.04.2026.
Протокольною ухвалою від 28.04.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 15.05.2026.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про юрисдикцію суду, необхідно з'ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернувся позивач.
Так, Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 у справі № 912/788/25 сформував висновки щодо предметної підсудності, які є обов'язковими до застосування судами з огляду на приписи ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України), ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
З огляду на п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04).
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародне і національне законодавство передбачає принцип спеціалізації судів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 127/21764/17, від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20).
Критеріями відмежування справ господарської юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Частиною 2 ст. 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із закріпленими в п. 6 ч. 1 ст. 20 зазначеного Кодексу правилами господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Відповідно ж до пункту 1 частини першої цієї статті суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб'єкта звернення та предмета позовних вимог. Подібні правові висновки сформовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 210/5659/18, від 27.10.2020 у справі № 127/18513/18, від 12.10.2022 у справі № 183/41966/21 та інших.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.
Так, за п. 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Тобто, наведена норма ГПК України визначає, що вимоги щодо реєстраційних дій можуть розглядатися господарськими судами за певних умов. Такі вимоги повинні бути, зокрема, похідними від спору щодо такого майна або майнових прав.
Водночас у справі, що розглядається, ані прокурор, ані Держекоінспекція як орган, уповноважений державою у спірних правовідносинах, не заявляють будь-які речові права на спірну земельну ділянку, право комунальної власності на ділянку ніким не спростовується.
Тобто, спірні правовідносини у справі не пов'язані з необхідністю захисту речового права на земельну ділянку, що свідчить про відсутність приватноправового характеру спірних правовідносин та наявність публічно-правового спору.
Тож у цьому випадку позов прокурора звернуто з метою захисту суспільного інтересу щодо відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо збереження та охорони об'єкта природно-заповідного фонду (ботанічного заказника місцевого значення), а не з метою захисту права комунальної власності, а тому ця справа підсудна адміністративним судам.
Також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №804/3091/18, від 06.06.2018 у справі № 811/289/16, від 17.10.2018 у справі № 822/1544/16, постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 806/1592/16, від 21.11.2018 у справі №504/4148/16-а, від 11.06.2019 у справі №820/2639/18, від 26.09.2019 у справі №804/2272/17, від 21.11.2019 у справі №325/283/16-а (2-а/325/3/2016), від 05.12.2019 у справі № 400/2509/18, від 17.12.2019 у справі № 816/844/18 неодноразово висловлювався правовий висновок стосовно права органу місцевого самоврядування на звернення до адміністративного суду з позовом до іншого органу місцевого самоврядування або органу державної влади, іншого суб'єкта публічно-владних повноважень щодо оскарження їх рішень, дій або бездіяльності з метою захисту прав та інтересів відповідної територіальної громади чи належного виконання своїх функцій.
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що спірні правовідносини у справі не пов'язані з наявністю приватноправових відносин, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а тому провадження у справі слід закрити з огляду на приписи пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.
Роз'яснити, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Керуючись ст. 231, 234, 235, 236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Закрити провадження у справі № 912/3253/25 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили в порядку норм ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Копії ухвали надіслати сторонам через систему "Електронний суд".
Повний текст ухвали складено - 20.05.2026.
Суддя М.С. Глушков