вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"19" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1366/26
Суддя Господарського суду Київської області Христенко О.О., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінуніверсал", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт. Козин, Київська область
про стягнення 317 008 184,56 грн.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінуніверсал" звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення 317 008 184,56 грн.
18.05.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінуніверсал" надійшла заява про відстрочення сплати судового збору (вх. № 4461/26).
Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінуніверсал" про відстрочення сплати судового збору, суд відзначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У статті 7 Закону України "Про державний бюджет на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлено в розмірі 3 328,00 грн.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлена вимога майнового характеру про стягнення 317 008 184,56 грн (3 % річних та інфляційних нарахувань).
Отже, за вимогу майнового характеру про стягнення 317 008 184,56 грн (позовна заява подана в електронній формі) підлягає сплаті судовий збір в максимальному розмірі 931 840,00 грн.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд звертає увагу на те, що статтею 8 вищезазначеного Закону передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов. Водночас приписами цієї статті визначено суб'єктів щодо яких можна здійснити відстрочення та розстрочення сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком. При цьому, це право суду закон пов'язує із встановленням обставин, які свідчать про дійсну складність фінансового становища сторони, яка звертається з відповідним клопотанням.
Водночас, законом не визначено обставин, які беззаперечно свідчать про наявність у суду обов'язку вчинення відповідних дій, а обґрунтування відповідних обставин покладається на заінтересовану сторону.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 940/2276/18 зазначений такий правовий висновок.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може...", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
У пункті 4 ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" зазначено про можливість відстрочення сплати судового збору у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність).
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Аналогічна норма передбачена ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Предметом позову у цій справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, не є справою про банкрутство (неплатоспроможність), тому підстав для розгляду господарським судом питання про відстрочення сплати судового збору не має.
Приписами ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених ст. 162, 164, 172 ГПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, керуючись статтями 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінуніверсал" залишити без руху.
Запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінуніверсал", у строк до п'яти днів, з дня вручення ухвали суду, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання:
- надання доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі
Ухвала підписана 19.05.2026, набирає законної сили в порядку частини 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Суддя О.О. Христенко