ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.05.2026Справа № 910/9057/25 (754/17366/25)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 35625014)
до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 28 424, 00 грн.
В межах справи № 910/9057/25
За заявою фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/9057/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на стадії процедури реструктуризації боргів боржника, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.09.2025.
До Деснянського районного суду у м. Києві надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 28 424, 00 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду у м. Києві від 22.10.2025 відкрито провадження у справі № 754/17366/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 28 424, 00 грн. та справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
До Деснянського районного суду у м. Києві надійшла заява відповідача про закриття провадження у справі.
Ухвалою Деснянського районного суду у м. Києві від 07.11.2025 справу 754/17366/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 28 424, 00 грн. передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/9057/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.12.2025 матеріали справи № 910/9057/25 (754/17366/25) передано на розгляд судді Чеберяку П.П.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.01.2026 прийнято справу №910/9057/25 (754/17366/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 28 424,00 грн. в межах справи № 910/9057/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін.
10.02.2026 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд
13.01.2025 між ОСОБА_1 (далі- клієнт, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс груп» (далі - кредитодавець, первісний кредитор) укладено Договір про надання фінансового кредиту №28107-01/2025 (далі - кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 6 800,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умова, визначених цим договором.
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5363 - 54xx - xxxx - 2316 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п. 1.6 кредитного договору).
Розділом 3 кредитного договору передбачено, що сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з графіком платежів. Сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за видачу кредиту, нарахована неустойка (у разі наявності) складають заборгованість за кредитом.
Відповідно до п.2.3 кредитного договору, для отримання кредиту клієнт відвідує сайт товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме - Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту: кредитними продуктами товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, Примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розмішується товариством на сайті товариства відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України (інформація на сайті товариства).
Згідно з п 3.3 кредитного договору нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п. 1.2 договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту(перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня. Комісія за видачу кредиту нараховується в процентному відношенні від суми виданого кредиту та підлягає сплаті позичальником в перший платіжний період, відповідно до графіку платежів.
Пунктом 5.3. кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу у розмірі 100% від суми простроченої заборгованості .
Приймаючи умови кредитного договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщених на вебсайті товариства (п. 7.6 кредитного договору).
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз?яснення логічно пов?язані з нею.
Відповідно до ч. 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до положень ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положенням ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:
-доходи кредитодавця у вигляді процентів;
-комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;
-інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Так, з матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс груп», використовуючи послуги Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» з переказів коштів в національній валюті без відкриття рахунків на платіжну картку відповідача перераховані грошові кошти в розмірі 6 800,00 грн., натомість, останній не повернув кредитодавцю кредит, комісію за видачу кредиту та процентів за користування кредитом.
27.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - фактор, позивач) укладено Договір факторингу №27052025 (далі - договір факторингу).
Згідно п. 1.1. договору факторингу фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню з порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передач Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача на загальну суму 28 424,00 грн., з яких: 6 800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 344,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 13 600,00 грн. - сума заборгованості за штрафом; 680,00 грн. - сума комісії за видачу кредиту.
Згідно із ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). (ст. 1077 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Так, в матеріалах справи міститься копія платіжної інструкції в національній валюті №722 від 30.05.2025, що підтверджує перерахування коштів від фактора на рахунок клієнта.
Положеннями 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 3.9 договору факторингу у разі отримання коштів від боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості після дати підписання цього договору, клієнт зобов'язаний перерахувати ці кошти фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно) на рахунок фактора, вказаний в розділі 10 даного договору. При перерахуванні коштів клієнт зобов'язаний надати розшифровку платежів у вигляді електронного листа, а саме, вказати наступні данні боржників: прізвище, ім?я, по батькові, код номер облікової картки платника податків, № кредитного договору.
Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки відповідача та зараховані на погашення кредитної заборгованості.
Однак, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов?язання та після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки відповідача, ні на рахунки попереднього кредитора.
Отже, сума боргу відповідача перед позивачем становить 28 424,00 грн., з яких: 6 800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 344,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 13 600,00 грн. - сума заборгованості за штрафом; 680,00 грн. - сума комісії за видачу кредиту.
У відзиві на позову заяву відповідач просить суд закрити провадження у справі, у зв'язку з тим що, на думку останнього, позивач повинен заявити свої вимоги в справі №910/9057/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , а не звертатися до суду з окремим позовом про стягнення заборгованості.
Частиною 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, господарський суд закриває провадження у справі, якщо:
1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;
4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Отже, з огляду на викладене, суд відхиляє довід відповідача щодо закриття провадження у справі, оскільки чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав щодо закриття провадження у справі.
Разом з тим, відповідно до положень ч.2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, справи, в яких стороною є боржник підлягають розгляду в межах справи про неплатоспроможність такого боржника. Таким чином, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 28 424,00 грн. розглядається в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Водночас, як слідує з матеріалів справи, відповідач по суті позовних вимог не заперечує, також відсутні будь-які заперечення/пояснення щодо нарахованої суми заборгованості.
Крім того, у справі №910/9057/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , останній при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначає про заборгованість перед первісним кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (правонаступником якого є позивач), що виникла на підставі Договору про надання фінансового кредиту №28107-01/2025 від 13.01.2025.
Таким чином, з огляду на викладене в сукупності, заборгованість відповідача перед позивачем складає 28 424,00 грн., з яких: 6 800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 344,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 13 600,00 грн. - сума заборгованості за штрафом; 680,00 грн. - сума комісії за видачу кредиту.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 35625014) 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 7 344 (сім тисяч триста сорок чотири) грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками; 13 600 (тринадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. - заборгованість за штрафом; 680 (шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. - комісія за видачу кредиту та судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам та керуючому реструктуризацією.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П. Чеберяк