номер провадження справи 26/135/25-16/7/26
18.05.2026 Справа № 908/2777/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, за участі секретаря судового засідання Тімофєєвої І.В., розглянувши матеріали справи № 908/2777/25
Боржник - фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Кредитор - Шелест Юлія Вікторівна (адреса: АДРЕСА_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Литвиненко Сергій Сергійович (адреса листування: 04053, м. Київ, а/с 74)
про неплатоспроможність
За участі представників учасників (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду):
керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Литвиненко С.С.
від кредитора - Шелест Ю.В. особисто
від ОСОБА_3 - адвокат Горьовий В.В., ордер на надання правничої допомоги
Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева О.О. ухвалою від 02.10.2025 у справі № 908/2777/25 відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; ввів процедуру реструктуризації боргів боржника; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначив керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича; призначив попереднє судове засідання на 27.11.2025.
На офіційному вебпорталі судової влади України здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за № 77423 від 15.10.2025.
Ухвалою попереднього засідання від 27.11.2025 у справі № 908/2777/25 суд визнав грошові вимоги ФОП Шелест Юлії Вікторівни до боржника у розмірі 80 000,00 грн основного боргу - друга черга задоволення та 4 844,80 грн судового збору - позачергові.
Ухвалою від 23.12.2025 Господарський суд Запорізької області, окрім іншого, задовольнив клопотання боржника ОСОБА_1 вих.№ 22/12 від 22.12.2025 про закриття провадження; закрив провадження у справі № 908/2777/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; припинив процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 та припинив повноваження арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича як керуючого реструктуризацією боргів боржника; припинив дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.10.2025 у справі № 908/2777/25; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, визнані погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами - такими, що не підлягають виконанню.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_4 02.02.2026 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2025 у справі № 908/2777/25.
За результатами апеляційного перегляду Центральний апеляційний господарський суд 09.04.2026 ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2025 у справі № 908/2777/25 - задовольнив, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2025 у справі № 908/2777/25 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність - скасував, справу № 908/2777/25 направив для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області.
Після завершення апеляційного провадження та повернення матеріалів справи до Господарського суду Запорізької області, за результатами автоматизованого розподілу розгляд справи № 908/2777/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 визначено судді Ніколаєнку Р.А. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026).
Зважаючи на викладене вище, ухвалою від 08.05.2026 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. справу № 908/2777/25 прийняв до свого провадження та розгляду на стадії реструктуризації боргів боржника, поновив процедуру реструктуризації боргів боржника у справі та повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Литвиненка С.С., призначив судове засідання на 18.05.2026, 12.00.
При призначенні засідання суд врахував задоволені судом раніше в рамках даної справи заяви представника боржника адвоката Константін Аліси Володимирівни та арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича про участь в засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та, крім того, - подану та нерозглянуту заяву кредитора Шелест Юлії Вікторівни про таку ж участь (б/н від 26.11.2025), яку тією ж ухвалою від 08.05.2026 - задовольнив.
Ухвалою від 13.05.2026 суд задовольнив подану заяву про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (вих. № 11/05/2026 від 11.05.2026) іншого представника боржника - адвоката Бондарчук Олесі Олександрівни.
Судове засідання 18.05.2026 відбулось в режимі відеоконференцзв'язку за участі керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Литвиненка С.С., представника заявника апеляційної скарги у справі ОСОБА_3 - адвоката Горьового В.В., а також визнаного у справі кредитора - ФОП Шелест Ю.В. Засідання зафіксовано за допомогою технічного засобу відео- та звукозапису «vkz.court.gov.ua».
Констатується, що під час прийняття справи до свого провадження суд ретельно вивчив мотивування та зауваження Центрального апеляційного господарського суду, які викладені в постанові від 09.04.2026 у даній справі та які послугували підставами для скасування судового рішення першої інстанції про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Разом з тим, при дослідженні матеріалів справи у суду постало питання щодо визначеної заявником підсудності справи, необхідності надсилання справи за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва у зв'язку із з'ясованим зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 у м.Києві. Це питання було за власною ініціативою суду винесено на розгляд у судовому засіданні, про що суд довів присутнім у ньому учасникам та надав їм можливість представити позиції щодо подальшого руху справи.
Наданими усними поясненнями учасників було з'ясовано, що ними не поділяється думка суду щодо допущених порушень правил підсудності справи та необхідності передачі справи до іншого суду.
Після заслуховування присутніх та надання оцінки вивченим матеріалам справи, суд питання щодо подальшого руху справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 вирішив, після оголошеної для прийняття судового рішення перерви у повідомлений час проголосив присутнім вступну та резолютивну частини постановленої ухвали.
Суд встановив наступне та дійшов таких висновків.
Заява ОСОБА_1 (далі, також - Заявник, Боржник) подана до Господарського суду Запорізької області за допомогою системи «Електронний суд» ЄСІКС 03.09.2025.
Особливості провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб врегульовані Книгою п'ятою «Відновлення платоспроможності фізичної особи» Кодексу України з процедур банкрутства (ст.113 - 137 КУзПБ).
Відповідно до ч.1 ст.115 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
У частинах 2, 3 статті 116 КУзПБ визначено зміст заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та перелік додатків, який має бути додано до заяви.
Зокрема, за положенням п. 2 ч.2 ст.116 КУзПБ у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються ім'я боржника, його місце проживання.
У вступній частині заяви (вих.№03.09.2025 від 03.09.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 адресою останнього вказано: АДРЕСА_3 .
За змістом заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у відношенні підсудності справи, з посиланням на ч.1 ст.8 КУзПБ, акцентовано, що «…оскільки Фізична особа ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_3 , згідно з договором оренди квартири від 05.03.2025 № 0503251/ЗП, дана справа про неплатоспроможність підлягає розгляду за місцезнаходженням боржника, тобто в Господарському суді Запорізької області.».
До заяви доданий договір оренди квартири від 05.03.2025 № 0503251/ЗП, укладений між ОСОБА_1 (Боржником) - Орендарем з ТОВ «Пенсіон-ЮА» - Орендодавцем, згідно з яким Орендодавець передає в тимчасове платне користування (оренду), а Орендар приймає частину (місце для ліжка) квартири загальною площею 29,87 кв.м, що складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 15,1 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , для використання Орендарем за цільовим призначенням, а саме - винятково для особистого проживання. Строк оренди встановлений з 05.03.2025 по 05.03.2026.
В деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022, 2023, 2024 р.р. та станом на 01.09.2025 р. зареєстрованим місцем проживання/перебування, рівно як і місцем фактичного проживання Заявник зазначає: АДРЕСА_5 .
Не можна залишити поза увагою, що з аналізу заяви Боржника та згаданих документів вбачається зазначення різних адрес фактичного проживання Боржника - у будинках за номерами 140, 149, 49 по АДРЕСА_6 , однак суд розцінює таке як недбалість, плутанину при підготовці документів і матеріалів та зазначає, що не це має вагоме чи вирішальне значення при встановленні необхідних обставин на підставі належних та достовірних доказів.
Передусім суд звертається до висновків Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, які викладені в постанові від 15.04.2026 у справі № 908/1533/25 про неплатоспроможність та стосуються правозастосування норм Кодексу України з процедур банкрутства в розрізі визначення територіальної підсудності справ про неплатоспроможність:
Частина друга статті 116 цього Кодексу встановлює, що у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються, зокрема, ім'я боржника, його місце проживання.
За змістом частини першої статті 117 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду, в якій, зокрема, зазначається дата підготовчого засідання.
При цьому встановлені нормами КУзПБ підстави для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі (стаття 37 Кодексу) або для повернення такої заяви (стаття 38 Кодексу) не включають випадку подання заяви про відкриття провадження у справі із порушенням правил підсудності.
Згідно з частиною першою статті 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Системний аналіз наведених приписів КУзПБ дає підстави для висновку, що позаяк цим Кодексом не визначено подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність із порушенням правил підсудності підставою для відмови у прийнятті або для повернення такої заяви, то питання щодо правильного визначення заявником (боржником) територіальної підсудності має здійснюватися господарським судом у підготовчому засіданні.
При цьому дослідження зазначених обставин має передувати з'ясуванню господарським судом питання наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки в протилежному випадку у разі порушення правил територіальної підсудності такий суд діятиме не як "суд, встановлений законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом постанови від 15.04.2026 у справі № 908/1533/25 Верховний Суд, передаючи цю справу на новий розгляд зі стадії підготовчого засідання, вказує та висновує, що суд першої інстанції не врахувавши усіх у сукупності обставин, які мають бути досліджені судом у підготовчому засіданні у справі про неплатоспроможність, та не перевіривши дотримання заявницею правил підсудності, передчасно постановив оскаржувану ухвалу про відкриття провадження у цій справі, а суд апеляційної інстанції вказаного процесуального порушення не усунув… При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене та вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, зокрема щодо дотримання заявницею правил підсудності, за результатом чого прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Не залишається поза увагою, що на відміну від справи № 908/1533/25, провадження у даній справі № 908/2777/25 після скасування ухвали суду першої інстанції від 23.12.2025, є відкритим (підготовче засідання є таким, що відбулось, також відбулось попереднє засідання суду). Водночас слід визнати, що висновки постанови Верховного Суду від 15.04.2026 у справі № 908/1533/25 є загальними та підлягають застосуванню у даній справі про неплатоспроможність № 908/2777/25 у відповідній частині, оскільки за правилами господарського судочинства суд вправі передати справу за встановленою підсудністю на протязі розгляду справи, коли з'ясує обставини порушення правил підсудності під час звернення особи до суду.
Дослідженням матеріалів справи на предмет з'ясування обставин дотримання ОСОБА_1 правил підсудності справи та наданням їм оцінки, з'ясовано, що Заявник, подаючи заяву до Господарського суду Запорізької області, врахував місцезнаходження орендованої ним квартири у місті Запоріжжі. Про ці обставини докладно приведено за текстом даної ухвали вище.
Проте, наданий Заявником як на підтвердження фактичного місця проживання договір оренди квартири від 05.03.2025 № 0503251/ЗП не може слугувати цілям визначення підсудності справи про неплатоспроможність, оскільки для таких цілей має використовуватись місце проживання фізичної особи, яке зареєстроване у встановленому порядку.
Зазначається, що на цей час відносини у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні регулює Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні №1871-IX від 05.11.2021 (далі - Закон, Закон № 1871-IX від 05.11.2021 ).
Вказаний Закон набрав чинності 01.12.2021.
Згідно зі ст.3 Закону декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:
1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;
2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;
3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.
У ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню). Для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до:
1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки;
2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон;
3) витягу з реєстру територіальної громади.
Згідно з ч.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до дня набрання чинності цим Законом, обліковується в реєстрі територіальної громади, знімається з реєстрації/скасовується у порядку, встановленому для зняття/скасування зняття з реєстрації місця проживання, визначеного цим Законом.
За визначенням Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» в редакції до 01.12.2021, тобто до набрання чинності Законом № 1871-IX від 05.11.2021 (далі - Закон «Про свободу пересування…»):
документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;
реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;
реєстр територіальної громади - база даних, призначена для зберігання, обробки, використання визначеної цим Законом інформації, що створюється, ведеться та адмініструється органом реєстрації для обліку осіб, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
За вимогами ст.3 Закон «Про свободу пересування…» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
За приписом тієї ж статті реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Ч.1 ст.5 Закону № 1871-IX від 05.11.2021 також містить положення, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
За приписом ч.1 ст.4 Закону особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
Суд констатує, що Заявник не надав із заявою свого паспорту та/або витягу з реєстру територіальної громади щодо своєї зареєстрованої адреси місця проживання.
Разом з тим, суд не залишив поза увагою, що за змістом заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Заявник повідомив про наявне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13.11.2024 у справі № 758/9373/23, яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 було стягнуто борг в розмірі 16 425 000,00 грн.
Крізь призму цього зазначається, відповідно до ч.1 ст.27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Також не залишено поза увагою, що надана у справу постанова від 12.06.2025 про відкриття виконавчого провадження № 78360384 з примусового виконання згаданого судового рішення на підставі виданого 11.06.2025 в рамках справи № 758/9373/23 виконавчого листа, засвідчує, що це виконавче провадження відкрите приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва.
Тут зазначається, що за нормативним правилом ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час винесення постанови від 12.06.2025 ВП № 78360384) приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
У постанові від 12.06.2025 ВП № 78360384, як і у виконавчому листі суду по справі № 758/9373/23, адресою боржника ОСОБА_1 вказано: АДРЕСА_7 .
Окрім наведеного доречно зазначити, що у наданих деклараціях про майновий стан у справі про неплатоспроможність Заявник показує належні йому на праві приватної власності п'ять земельних ділянок та п'ять житлових будинків по АДРЕСА_10 та АДРЕСА_8 , а також чотири легкових автомобілі за місцезнаходженням по вул.Автозаводській, 93.
Беручи до уваги наведені обставини, суд здійснив електронний запит до Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» Єдиний державний демографічний реєстр, серед іншої інформації, містить відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи.
Відповідно до ч. 8 ст.176 ГПК України суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно з отриманими судом даними Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь № 2713526 від 08.05.2026) зареєстрованою адресою проживання Заявника - ОСОБА_1 з 06.05.2004 є: АДРЕСА_7 .
Будь-які відомості та докази про зняття з реєстрації за вказаною адресою проживання, реєстрації (декларування) Заявником нового місця проживання, зокрема у м.Запоріжжі, - відсутні.
За положеннями ч.1 ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Виходячи з приписів п.8 ч.1 ст.20, ч.13 ст.30 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Стаття 8 Кодексу України з процедур банкрутства містить спеціальні правові положення щодо юрисдикції, підсудності справ про банкрутство (неплатоспроможність).
Так, у ч.1 ст. 8 КУзПБ, серед іншого, унормовано, що справи про неплатоспроможність розглядаються господарськими судами за місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця.
Можливості альтернативного підходу до питання визначення підсудності справи про неплатоспроможність процесуальний закон не містить
При цьому для цілей визначення підсудності можливе використання лише зареєстрованого місця проживання, а фактичне місце проживання фізичної особи, якщо воно відрізняється від зареєстрованого, не має правового значення.
Такий висновок слідує з аналізу відповідних норм Закону «Про свободу пересування…», Закону № 1871-IX від 05.11.2021 та підзаконних до них правових актів.
Зокрема, з аналізу наведених вище положень ст.3 Закону «Про свободу пересування…», ст.3 Закону № 1871-IX від 05.11.2021 слідує, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Також законодавство передбачає обов'язок реєстрації (декларування) нового місця проживання.
Реєстрація (декларування) місця проживання у встановленому порядку має значення для реалізації певних прав особи, ведення офіційного листування.
Очевидно, що ці положення стосуються й реалізації права на звернення до суду та з цього - визначення суду, якому підсудна справа.
Таким чином, згідно з нормами господарського процесуального судочинства слугувати цілям визначення підсудності справи про неплатоспроможність фізичної особи може виключно місце проживання фізичної особи, яке зареєстроване у встановленому порядку.
Отже, в даному випадку для визначення підсудності справи суд враховує зареєстроване у встановленому законом порядку на час подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність місце проживання ОСОБА_1 , яке підтверджене належними та достовірними доказами, а саме: АДРЕСА_7 .
У ч.4 ст.8 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, якщо справа не підсудна такому господарському суду, матеріали справи передаються господарським судом за встановленою підсудністю в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За таких обставин, справу № 908/2777/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 належить передати за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Зазначається, що після прийняття до розгляду справи № 908/2777/25 новим складом суду, до Господарського суду Запорізької області надійшла заява (б/н від 14.05.2026) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_9 , ідент.номер НОМЕР_3 , представник - адвокат Горьовий В.В.) з грошовими вимогами у справі № 908/2777/25, згідно з якою ОСОБА_4 просить визнати та внести до реєстру вимог кредиторів його грошові вимоги до Боржника у сумі 19 645 005,79 грн основного боргу та 5324,80 грн судового збору.
За наслідками автоматизованого розподілу, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.05.2026, розгляд заяви ОСОБА_5 про грошові вимоги до Боржника визначено судді Ніколаєнку Р.А.
Водночас, внаслідок прийняття рішення про передачу справи за встановленою підсудністю, підстави для вирішення питання щодо прийняття заяви ОСОБА_5 не мають місця, заяву ОСОБА_5 слід направити до Господарського суду м.Києва разом зі справою № 908/2777/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Окремо зазначається, що згідно з ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 8, 113 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 20, 30, 31, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Справу № 908/2777/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ) разом із заявою ОСОБА_5 з грошовими вимогами у справі № 908/2777/25 (б/н від 14.05.2025) передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Копії ухвали надіслати боржнику, представникам боржника адвокату Константін А.В. та адвокату Бондарчук О.О., представникам ОСОБА_4 адвокату Горьовому В.М. та адвокату Зінченко О.В., керуючому реструктуризацією, кредитору до електронних кабінетів у системі «Електронний суд» ЄСІКС / на наявні у справі адреси електронної пошти / поштою.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. 254-259 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.05.2026.
Суддя Р.А. Ніколаєнко