61022, м. Харків, пр. Науки, 5
20.05.2026 Справа № 908/4511/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши
заяву Хеліантус Інвестментс Дезігнейтед Актівіті Компані (Helianthus Investments Designated Activiti Company), місто Дублін, Ірландія
про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста», місто Київ (правонаступника Публічного акціонерного товариства “Комерційний Банк Український фінансовий світ»)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Доннафтаресурс» село Гнатівка Красноармійського району Донецької області
про стягнення заборгованості за кредитним договором №008/2231-Кл від 21.06.2013 в сумі 7491646,56 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.10.2015 частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Комерційний Банк Український фінансовий світ» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Доннафтаресурс»; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Доннафтаресурс» на корить Публічного акціонерного товариства “Комерційний Банк “Український фінансовий світ» заборгованість за кредитним договором № 008/2231-КЛ від 21.06.2013, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 6347265,39 грн, заборгованість за відсотками в сумі 1092078,80 грн. Крім того, з Товариства з обмеженою відповідальністю “Доннафтаресурс» стягнуто судовий збір в сумі 72569,80 грн на користь державного бюджету України.
16.11.2015 на виконання зазначеного рішення видані відповідні накази.
27.06.2019 ухвалою суду замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за виконавчим провадженням ВП №51790396 з виконання наказу у справі №908/4511/15 від 16.11.2015 на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста».
18.05.2026 до суду від Хеліантус Інвестментс Дезігнейтед Актівіті Компані (Helianthus Investments Designated Activiti Company) надійшла заява про заміну сторони (стягувача) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області у справі №908/4511/15 від 16.11.2015, його правонаступником Хеліантус Інвестментс Дезігнейтед Актівіті Компані (Helianthus Investments Designated Activiti Company).
Під час перевірки матеріалів заяви про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні судом встановлено, що згідно з протоколом №06/08-2019 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» (код ЄДРПОУ 41264766) від 06.08.2019 Товариство перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
При цьому відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/3027/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника (ухвала Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 про відкриття провадження у справі).
Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), право на звернення до господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Суд зазначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
У постановах від 13.04.2023 у справі №910/21981/16 та від 16.06.2022 у справі №905/813/20 Верховний Суд зазначив, що провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За правилами предметної юрисдикції господарських судів у пункті 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство. Такі справи розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина 13 статті 30 цього Кодексу).
Отже, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.
З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Такий правовий висновок викладений, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16, постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19.
Провадження у справах про банкрутство об'єктивно формується на засадах конкуренції кредиторів. Дотримання цього принципу забезпечується, зокрема, концентрацією судових спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про його банкрутство відповідно до пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України та кореспондуючими цій нормі правилами статті 7 КУзПБ.
Відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
За приписами частини 3 статті 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі колегії суддів Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №910/21981/16 (п.52-54), з введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства справи у спорах, наслідком вирішення яких може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника у справі про банкрутство, а також спори з вимогами до боржника за правилами статті 7 цього Кодексу підлягають розгляду виключно у межах справи про його банкрутство. Принцип концентрації в межах справи про банкрутство всіх спорів, у яких стороною є боржник, передбачає, що усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство. За змістом п.1 ст.6 Конвенції провадження з виконання судових рішень є самостійною, але невід'ємною частиною судового розгляду.
Належить зазначити, що вказаний судовий контроль охоплює не лише випадки, коли майно боржника може вибути, але й ситуації, коли у результаті виникнення судового рішення майно (грошові кошти) може надійти до боржника і збільшити його активи. Це стосується і вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником. Така процесуальна дія має прямий вплив на формування активів боржника і повинна відбуватись під контролем господарського суду, у провадженні якого перебуває справа.
Необхідність розгляду таких заяв саме в межах справи про банкрутство обґрунтовується кількома чинниками.
По-перше, принцип концентрації забезпечує, що єдиний господарський суд, який веде справу про банкрутство, має повний контроль над усіма майновими активами та зобов'язаннями боржника. Це дозволяє уникнути паралельних проваджень, що можуть призвести до суперечливих рішень або неефективного управління майном банкрута.
По-друге, розгляд таких заяв у межах справи про банкрутство значно спрощує процесуальні дії, оскільки суд вже обізнаний з обставинами неплатоспроможності боржника, його майновим станом та загальним контекстом справи. Це дозволяє уникнути затягування процесу та прискорити формування ліквідаційної маси, що є важливим для процедури банкрутства.
По-третє, будь-які зміни у складі стягувачів або боржників у виконавчих провадженнях, де боржник у справі про банкрутство є стороною, безпосередньо впливають на його майновий стан та, відповідно, на можливість задоволення вимог кредиторів. Концентрація таких питань в одному суді забезпечує належний контроль, прозорість та захист інтересів усіх кредиторів.
Отже, розгляд усіх майнових спорів, а також спорів щодо інших вимог до боржника, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Системний аналіз змісту приписів статті 7 КУзПБ у сукупності із статтями 20, 30 ГПК України щодо предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) свідчить, що принцип концентрації в межах справи про банкрутство всіх спорів, у яких стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна є універсальним і норми ГПК України чи КУзПБ не встановлюють винятків із цього правила.
Цей підхід є дієвим механізмом забезпечення реалізації принципу конкурсного імунітету, а також судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, за яким усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.
Питання, що є предметом розгляду суду під час судового контролю за виконанням судових рішень, має усі характерні ознаки спору, оскільки постає як стан невизначеності у правах та обов'язках її учасників, що має бути усунутий судовим рішенням.
Та обставина, що спір цей є суто процесуальним, особливого значення в розглядуваному контексті не має. Адже за змістом частина 1 статті 7 КУзПБ саме господарський суд, що здійснює провадження у справі про банкрутство, розглядає спори, стороною яких є боржник, причому частина 2 цієї статті конкретизує, що до таких спорів, зокрема, належать спори щодо інших вимог до боржника, тобто спори, які тим чи іншим чином стосуються інших вимог до боржника.
Відтак, у спорах, стороною яких є боржник у справі про банкрутство, які були вирішені поза межами справи про банкрутство до введення в дію КУзПБ або з інших причин, така скарга (заява) підлягає розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 15.11.2024 у справі №922/4069/23.
Отже, враховуючи суб'єктний склад справи №908/4511/15, спірні питання, які виникають у цій справі за участю особи, щодо якої порушено провадження у справі про банкрутство, підлягають вирішенню (розгляду) у межах справи про банкрутство.
Враховуючи викладене, справа №908/4511/15 підлягає передачі Господарському суду міста Києва, в провадженні якого перебуває справа №910/3027/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста», для розгляду заяви про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження в межах цієї справи.
Керуючись статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
Передати справу №908/4511/15 до Господарського суду міста Києва, в провадженні якого перебуває справа №910/3027/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста», для розгляду заяви про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження в межах цієї справи.
Ухвала набрала законної сили 20.05.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ГПК України.
Суддя М.О. Лейба