Постанова від 21.04.2026 по справі 904/6735/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 м. Дніпро Справа № 904/6735/20 (904/2251/23)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Дарміна М.О., Кощеєва І.М.,

секретар судового засідання Абадей М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 (суддя Мартинюк С.В.; повне рішення складено 17.05.2024) у справі № 904/2251/23

за позовом Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради, с. Кегичівка, Харківської області

до відповідача-1 - Приватного акціонерного товариства «Насінневе», м. Дніпро,

відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Україна», м. Дніпро

відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-агро», смт Слобожанське, Харківської області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Л.Л.

про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок у комунальну власність,

розглянутої в межах справи № 904/6735/20

про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Насінневе», м. Дніпро,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

В провадженні Господарського Дніпропетровської області перебуває справа № 904/6735/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Насінневе» на стадії ліквідаційної процедури.

Красноградська окружна прокуратура Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про скасування укладених 24.11.2006 Кегичівською районною державною адміністрацією з Відкритим акціонерним товариством «Насінневе» п'ятнадцяти договорів оренди землі та повернення земельних ділянок у комунальну власність із приведенням їх у первісний стан.

Позов мотивований порушенням орендарем умов договору, що відповідно до положень статті 651 Цивільного кодексу України та статей 24, 25, 32 Закону України «Про оренду» землі є підставою для його розірвання, як-от передавання орендарем земельних ділянок у суборенду без отримання на це згоди орендодавця; ухиляння орендаря від укладення додаткових угод до договорів оренди землі щодо зміни розміру орендної плати; здійсненням на орендованих земельних ділянках самочинного будівництва нерухомого майна (теплиць) без отримання на те відповідних дозволів орендодавця чи інших повноважних органів.

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 13.05.2024 відмовив в задоволенні позову у справі № 904/6735/20 (904/2251/23).

Рішення місцевого господарського суду мотивовано неістотністю вчиненого порушення, як обов'язкової умови для розірвання договору, оскільки зведені орендарем самовільні будівництва, на момент розгляду справи в господарському суді знесені, водночас шкода, завдана позивачу цим порушенням не є пропорційною до негативних наслідків, яких зазнає орендар внаслідок розірвання договору оренди.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що передання орендованих земельних ділянок у суборенду відбулося з дотриманням положень статті 8 Закону України «Про оренду землі», оскільки орендодавець не надіслав письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення на запит орендаря про їх передання у суборенду.

Місцевий господарський суд відхилив доводи позивача, що орендар порушив обов'язок щодо зміни розміру орендної плати шляхом укладення додаткових угод, оскільки перегляд розміру орендної плати та приведення його у відповідність до вимог податкового законодавства є спільним обов'язком орендаря та орендодавця та вимагає від них двосторонніх дій, водночас доказів ухилення орендаря від пропозицій орендодавця змінити умови договору матеріали справи не містять.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Дніпропетровська обласна прокуратура звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі № 904/6735/20 (904/2251/23) скасувати і ухвалити нове, яким у позов задовольнити.

Скаржник вважає, що орендар без отримання згоди орендодавця передав земельні ділянки в суборенду, що є підставою для розірвання договорів оренди на підставі положень статті 32 Закону України «Про оренду землі». Водночас вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо відсутності доказів надсилання ГУ Держгеокадастру у Харківській області листа від 07.05.2018 № юр-4812/0-3886/0/95-18, яким встановлено умови передачі спірних земельних ділянок у суборенду, оскільки його копія долучена прокурором до позовної заяви та направлялася сторонам і до суду.

На думку скаржника, місцевий господарський суд не надав належної оцінки доводам прокурора, що за період з 21.06.2011 до 12.08.2021 орендар не вживав заходів щодо перегляду розміру орендної плати та приведення його у відповідність до вимог податкового законодавства, а також тій обставині, що в орендаря періодично виникала заборгованість по сплаті орендної плати за землю, що є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Скаржник зазначив, що орендар всупереч вимогам статей 13, 24, 25 Закону України «Про оренду землі» і пунктів 3, 26, 31 договорів оренди здійснив самовільне будівництво теплиць на орендованих земельних ділянках за відсутності згоди орендодавця, висновки місцевого господарського суду, що таке порушення є несуттєвим, оскільки не завдало шкоди орендодавцю через знесення об'єктів самовільного будівництва, тому не може бути підставою для розірвання договорів, вважає необґрунтованими недотримання встановленої правочинами заборони будь-якого будівництва є суттєвим порушенням його умов.

Скаржник не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо неефективного способу захисту стосовно вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права приватної власності на об'єкти нерухомого майна та припинення права власності на них, оскільки такий спосіб захисту спонукав відповідача-2 знести теплиці та припинити на них право власності.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Приватне акціонерне товариство «Насінневе» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Україна» у відзиві заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Відповідачі зазначили, що договори суборенди укладені у відповідності до положень земельного законодавства, оскільки Головне управління Держгеокадастру в Харківській області, у чиєму розпорядженні перебували земельні ділянки, що є предметом спірних договорів, не надало Приватному акціонерному товариству «Насінневе» відповіді на клопотання про надання згоди на передачу земельних ділянок в суборенду, внаслідок чого орендар на підставі положень статті 8 Закону України «Про оренду землі» має право передати земельну ділянку в суборенду.

Відповідачі заперечили доводи скаржника, що орендар ухилявся від перегляду розміру орендної плати, оскільки ні Кегичівська районна державна адміністрація, ні ГУ Держгеокадастру в Харківській області не надсилали йому своїх пропозицій щодо перегляду розміру її розміру. Також безпідставними є доводи скаржника про заборгованість орендаря, яка періодично виникала під час оренди землі, оскільки позовні вимоги в частині розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок у комунальну власність заявлені з інших підстав, ніж систематична несплата орендної плати за землю, а відповідно це і не було предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідачі вважають необґрунтованими доводи скаржника, що здійснення самовільного будівництва теплиць на орендованих земельних ділянках відбулося за відсутності згоди орендодавця і відповідних дозвільних документів, оскільки матеріали справи не містять документів на підтвердження проведення заходів з виявлення факту самочинного будівництва, як-от акту обстеження та припису із вимогою про усунення порушень шляхом демонтажу. Крім того, теплиці відносяться до будівель сільськогосподарського призначення та в більшості випадків займають менше 0,01% від площі земельної ділянки, у зв'язку з чим хибними є твердження позивача про зміну цільового призначення земель.

На думку скаржників, позивач не довів належними доказами вчинення орендарем земельних ділянок істотних порушень договорів оренди землі, які б спричинили йому реальну шкоду, що надавало б підставу для розірвання договорів у судовому порядку, оскільки матеріали справи не містять доказів наявності заборгованості з орендної плати та завдання будь-яких збитків зведенням на цих землях теплиць, тобто конкретного розміру втрат місцевого бюджету. Своєю чергою, листом Головного управління ДПС у Харківській області № 8858/6/20-40-04-09-13 від 27.02.2023 підтверджується, що станом момент вирішення спору у суді відсутня заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, тобто заборгованості з орендної плати.

Інші учасники провадження у справі відзив на апеляційну скаргу не надали.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 07.08.2024, постановленою колегією у складі суддів Мороза В.Ф. (доповідач), Чередка А.Є., Чус О.В., відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі № 904/6735/20 (904/2251/23).

Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 16.10.2024, постановленою колегією у складі суддів Чередка А.Є. (доповідач), Іванова О.Г., Мороза В.Ф., прийняв до свого провадження апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі № 904/6735/20 (904/2251/23).

Верховний Суд постановою від 24.09.2025 скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2025 у справі № 904/6735/20 (904/2251/23) і передав матеріали справи на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.12.2025, постановленою колегією у складі суддів Паруснікова Ю.Б. (доповідач), Дарміна М.О., Кощеєва І.М., прийняв до свого провадження апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі № 904/6735/20 (904/2251/23).

У судовому засіданні 21.04.2026 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Кегичівське районна державна адміністрація (орендодавець) уклала 24.11.2006 з Відкритим акціонерним товариством «Насінневе» (орендар) 15 договорів оренди земельних ділянок з такими кадастровими номерами: 6323155600:06:002:0077; 6323155600:06:002:0078; 6323155600:06:003:0220; 6323155600:03:000:0222; 6323155600:06:004:0297; 6323155600:06:003:0221; 6323155600:06:001:0338; 6323155600:05:000:0076; 6323155600:06:002:0075; 6323184000:07:003:0131; 6323184000:07:002:0236; 6323184000:07:003:0130; 6323155600:06:004:0299; 6323155600:04:000:0298; 6323184000:07:001:0100.

Додатковими угодами від 21.06.2011 сторони продовжили строк дії договорів оренди ще на 10 років, а розмір орендної плати встановили у розмірі 300,00 грн за 1 га у рік.

В подальшому земельні ділянки перейшли в розпорядження Головного управління Держгеокадастру в Харківській області та згодом були передані в комунальну власність в розпорядження Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області, а Відкрите акціонерне товариство «Насінневе» змінило організаційно-правову форму на Приватне акціонерне товариство.

Приватне акціонерне товариство «Насінневе» 31.05.2018 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-агро» договори суборенди вказаних земельних ділянок до 21.02.2022.

Відомості про укладення договорів суборенди зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у реєстраційній справі об'єкта нерухомого майна.

Господарський суд Дніпропетровської області постановою від 22.06.2021 визнав Приватне акціонерне товариство «Насінневе» банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру у справі № 904/6735/20.

Кегичівська селищна рада 12.08.2021 уклало з Приватним акціонерним товариством «Насінневе» додаткові угоди, якими змінили строк дії договорів оренди на 25 років та визначили розмір орендної плати у вигляді 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Приватне акціонерне товариство «Насінневе» 12.08.2021 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-агро» додаткові угоди до договорів суборенди землі від 31.05.2018, відповідно до яких строк дії договорів суборенди продовжено до 21.02.2032, а суборендну плату встановлено у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки щорічно - 599648,80 грн.

Зазначені угоди зареєстровано в установленому законом порядку, про що зроблено відповідні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Під час ліквідаційної процедури Приватного акціонерного товариства «Насінневе» розроблені технічні паспорти стосовно таких об'єктів нерухомого майна: № 104, № 102, № 103, № 101, № 107, № 101, № 109, № 108, № 102, № 103, № 106, № 104, № 105, № 110, № 111. Згідно з даними, встановлених за результатами технічної інвентаризації, капітальні будівлі розташовуються на земельних ділянках з такими кадастровими номерами: 6323155600:06:002:0077; 6323155600:06:002:0078; 6323155600:06:003:0220; 6323155600:03:000:0222; 6323155600:06:004:0297; 6323155600:06:003:0221; 6323155600:06:001:0338; 6323155600:05:000:0076; 6323155600:06:002:0075; 6323184000:07:003:0131; 6323184000:07:002:0236; 6323184000:07:003:0130; 6323155600:06:004:0299; 6323155600:04:000:0298; 6323184000:07:001:0100.

Ліквідатор Приватного акціонерного товариства «Насінневе» в системі електронних торгів на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Держзакупівлі.Онлайн» 16.12.2021 ініціював продаж вказаного вище нерухомого майна банкрута. Результати аукціону оформлено у протоколах від 09.12.2022, в яких по всім торгам переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Україна».

Ліквідатор Приватного акціонерного товариства «Насінневе» 11.01.2022 підписав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Україна» акти про придбання майна на аукціоні, якими засвідчено оплату покупцем повної ціни за придбане майно на аукціоні та відповідно встановлено факт продажу майна боржника.

На підставі протоколів та актів про придбання майна на аукціоні 09.12.2022 приватний нотаріус Вдовіною Л.Л. видав свідоцтва про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Україна» на об'єкти нерухомого майна, після чого прийнято рішення про проведення державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області у листі № 10-20-14-2858/0/19-23 від 01.03.2023 зазначило, що від Приватне акціонерне товариство «Насінневе» надходили до Головного управління клопотання від 23.03.2018 про надання згоди на передачу земельних ділянок із зазначеними у запиті кадастровими номерами в суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-агро», на які листом Головного управління від 07.05.2018 № юр-4812/0-3886/0/95-18 була надана відповідь.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Україна» (замовник) уклало 22.04.2024 із Фізичною особою-підприємцем Шляхтою Анастасією Сергіївною (виконавець) договір про надання послуг, за яким виконавець зобов'язався надати послуги з обстеження, визначення капітальності будівель та споруд, що розташовані на території Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківській області, та відповісти на такі питання: 1) чи є споруди капітальними спорудами? 2) чи є споруди нерухомим майном? За результатами проведення обстеження виконавець не зміг надати звіт із відповідями на поставлені запитання з тих підстав, що будівлі (теплиці), які є предметом спору по справі № 904/6735/20 (904/2251/23), знищені та фактично відсутні на земельних ділянках Кегичівської територіальної громади Красноградського району Харківської області.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Україна» звернулося до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О. із заявою від 06.05.2024 про державну реєстрацію припинення права власності на об'єкти нерухомості - капітальні будівлі (теплиці), загальною площею 19,2 м2 кожна, які розташовані у Харківській області, на території Кегичівської селищної ради. Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О. за результатами розгляду заяви 10.05.2024 прийнято відповідні рішення та проведено реєстрацію припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Україна» щодо 15 капітальних будівель (споруд), що підтверджується витягами із Державного реєстру речових прав.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Предметом спірних правочинів є передання земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в оренду Приватному акціонерному товариству «Насіннєве».

Таким чином, сторони уклали договори оренди землі для ведення сільського господарства.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з положеннями статті 93 Земельного кодексу України, статті 792 Цивільного кодексу України, статті 13 Закону України «Про оренду землі» правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування за плату на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства.

Стаття 610 Цивільного кодексу України ваизначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Своєю чергою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 зазначила, що порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто, критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 16.01.2021 у справі № 910/2861/18 та від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 зазначила, що для застосування частини другої статті 651 Цивільного кодексу України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди, її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Апеляційний господарський суд зауважує, що застосований законодавцем вираз «може бути достроково розірваний», наведений у статті 32 Закону України «Про оренду землі», вказує на можливість, а не обов'язковість дострокового розірвання за рішенням суду договору оренди землі за певних умов.

Таким чином, зазначена норма права має загальний характер, тому рішення про розірвання договору у зв'язку з невиконанням орендарем обов'язків, передбачених статтею 25 «Про оренду землі» та умовами договору, має ухвалюватися судом з урахуванням загальних норм Цивільного кодексу України, зокрема статті 651 цього Кодексу.

У даній справі позивач вважає, що орендар істотно порушив умови спірних договорів оренди, що є підставою для їх розірвання, оскільки здійснив самочинне будівництво на цих землях, за відсутності дозволу орендодавця передав їх у суборенду та не вчинив дій щодо укладення додаткових угод, з метою приведення правочинів до вимог податкового законодавства щодо встановлення розміру орендної плати.

Надаючи оцінку наведеним доводам позовної заяви, апеляційний господарський суд зважає на такі обставини справи.

Апеляційний господарський суд зазначає, що на момент передання Приватним акціонерним товариством «Насінневе» 31.05.2018 у суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-агро» земельних ділянок, що є предметом договорів оренди від 24.11.2006, вказані землі перебували у державній власності, а їх розпорядником було Головне управління Держгеокадастру в Харківській області.

Приватне акціонерне товариство «Насінневе» 12.04.2018 звернулося із 15-ма клопотаннями до ГУ Держгеокадастру в Харківській області про надання письмової згоди на передачу земельних ділянок в суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-агро» без зміни їх цільового призначення. Дата вручення вказаних звернень підтверджується відміткою канцелярії ГУ Держгеокадастру, яка залишена на примірниках клопотань.

Головне управління Держгеокадастру в Харківській області листом № 10-20-14-2858/0/19-23 від 01.03.2023 підтвердило отримання від Приватного акціонерного товариства «Насінневе» клопотань від 23.03.2018 про надання згоди на передачу земельних ділянок із зазначеними у запиті кадастровими номерами в суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-агро».

Таким чином, встановленими обставинами справи підтверджується звернення орендаря до орендодавця про надання останнім згоди на передання земельних ділянок в суборенду.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладення договорів суборенди землі), орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

В матеріалах справи міститься лист Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у лист № юр-4812/0-3886/0/95-18 від 07.05.2018, згідно з яким управління зазначає про можливе передання земельних ділянок в суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-агро» за умови внесення змін до договорів оренди землі від 24.11.2006 та від 21.12.2006 в частині встановлення строку дії договорів у 7 років та розміром орендної плати у 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Тобто, Головне управління Держагеокадастру у Харківській області зазначило про наявність умови, у разі дотримання якої можливе передання спірних земель у суборенду.

Своєю чергою, матеріали справи не містять доказів надання листа № юр-4812/0-3886/0/95-18 від 07.05.2018 Приватному акціонерному товариству «Насінневе», отримання якого останнє заперечує.

Таким чином, з огляду на відсутність доказів надання Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області заперечень щодо передачі спірних земельних ділянок в суборенду з моменту спливу 12.05.2018 місячного строку після отримання заяв орендаря від 12.04.2018, Приватне акціонерне товариство «Насінневе» на підставі абзацу 1 статті 8 Закону України «Про оренду землі» набуло право на укладення 31.05.2018 договорів суборенди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-агро».

Стосовно доводів позивача про порушення орендарем обов'язку щодо приведення розміру орендної плати до вимог податкового законодавства, апеляційний господарський суд зважає на такі обставини.

Частинами першою, другою статті 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За змістом положень статей 632, 651 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України «Про оренду землі» за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.

Головне управління Держгеокадастру в Харківській області не отримало згоди Приватного акціонерного товариства «Насінневе» на зміну розміру орендної плати, встановленої умовами спірних правочинів, тому у 2019 році звернулося до Господарського суду Харківської області з відповідними позовами у справах № 922/41/19, № 922/53/19 та № 922/54/19.

Своєю чергою, у справах № 922/41/19, № 922/53/19 та № 922/54/19 суд не встановив факт невиконання чи неналежного виконання Приватним акціонерним товариством «Насінневе» обов'язку за договорами оренди земельних ділянок, що знаходяться на території Кегичівської селищної ради, водночас встановив, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не довело наявності підстав для внесення змін до договорів оренди землі.

Таким чином, з огляду на встановлений положеннями статті 21 Закону України «Про оренду землі» і статей 632, 651 Цивільного кодексу України порядок перегляду встановленого розмірі орендної плати за землю, який передбачає взаємну згоду сторін правочину, а також відсутність чинного рішення суду про зміну умов спірних правочинів, ухваленого за відсутності згоди орендаря на їх зміну, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів позивача про порушення орендарем обов'язку із вчинення дій, спрямованих на приведення договорів до вимог чинного податкового законодавства щодо розміру орендної плати за землю.

Апеляційний господарський суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що орендар за відсутності згоди орендодавця здійснив на спірних земельних ділянках самочинне будівництво, що є порушенням умов договору, водночас не вважає таке порушення суттєвим в контексті наявності підстав для розірвання договорів, з огляду на такі обставини справи.

Площі самовільно зведених теплиць становила 19,2 м2 кожна, а площі земельних ділянок, на яких вони були розташовані становили 177,3009 га, 77,9975 га, 35,9521 га, 27,3298 га, 21,6472 га, 15,0007 га, 14,9157 га, 8,3989 га, 7,0171 га, 5,7537 га, 3,9301 га, 3,1984 га, 2,6424 га, 1,7084 га, 1,5636 га, тобто площа теплиць займає надзвичайно малий відсоток орендованої землі, що спростовує доводи про зміну їх цільового призначення чи спричинення шкоди спірним земельним ділянкам, оскільки зведення теплиць має на меті вирощування сільськогосподарської продукції.

Своєю чергою, на момент розгляду спору у суді теплиці знесено, що підтверджено висновками про знищення/знесення майна, які зареєстровано 04.05.2024 року в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, а право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Україна» на ці теплиці припинено. Тобто, порушення умов спірних договорів на момент розгляду спору вже припинено.

Апеляційний господарський суд зауважує, що уклавши у 2021 році з Приватним акціонерним товариством «Насінневе» додаткові угоди до спірних правочинів, Кегичівська селищна рада тим самим продемонструвала відсутність претензій до орендаря щодо попередніх його дій, зокрема щодо укладення договорів суборенди та розміщення на земельних ділянках теплиць, що додатково підтверджує правильність висновків місцевого господарського суду про неістотність порушення договору оренди внаслідок здійснення орендарем самочинного будівництва на орендованій землі, з чим також погодився Верховний Суд у постанові від 24.09.2025 у справі № 904/6735/20 (904/2251/23).

З огляду на викладені вище обставини, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що порушення Приватним акціонерним товариством «Насінневе» умов договорів оренди землі не спричинило Кегичівській селищній раді шкоди, яка є пропорційною до негативних для орендаря наслідків у вигляді розірвання договорів, оскільки вони не є істотними в розумінні положень частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі № 904/6735/20 (904/2251/23) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі № 904/6735/20 (904/2251/23) залишити без змін.

Судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 12.05.2026

Головуючий суддя Ю ПАРУСНІКОВ

Суддя М. ДАРМІН

Суддя І. КОЩЕЄВ